2.1 Земельні ресурси

Тернопільська область має багаті земельні ресурси, її земельний фонд становить 1382,5 тис. га. Поширення родючих ґрунтів привело до високого рівня освоєння земельних ресурсів.

Понад 89% земельного фонду займають землі сільськогосподарських підприємств, орендарів, індивідуальних землекористувачів, які використову­ються для ведення сільськогосподарського виробництва, підсобного госпо­дарства.

Серед земель сільськогосподарського призначення переважають сіль­ськогосподарські угіддя. Частка цих угідь у земельному фонді становить 76,3% (у середньому по Україні — 67,6%), що свідчить про високий рівень сільськогосподарської освоєності Тернопільської області.

Сільськогосподарські угіддя включають орні землі, багаторічні наса­дження, пасовища і сінокоси їх співвідношення на території Тернопільської області і зміни, які відбуваються в їх структурі, показують діаграми.

Найвищу частку у сільськогосподарських угіддях займають орні землі (рілля) За цим показником (81,9%) область посідає одне з перших місць в Україні Частка орних земель є найбільшою в центральній і південній части­нах області, дещо меншою — в північній і західній частинах. Ця частка в районах залежить від величини площ під багаторічними насадженнями, сінокосами і пасовищами.

Найбільші площі багаторічних насаджень є в південній частині, а пасо­вищ і сінокосів — у західній і північній частинах області.

Значна розораність ґрунтів і розчленування території призводять до збі­льшення площ ерозійних земель А це веде до постійного скорочення сільсь­когосподарських угідь Унаслідок природної і штучної ерозії з полів області виноситься понад 20 млн. т ґрунту і 1 млн. т гумусу за рік На ерозійних зем­лях кожний рік недобирається значна частка врожаю сільськогосподарських культур.

На території Тернопільської області є деякий резерв для збільшення площі сільськогосподарських земель — це заболочені і перезволожені землі Вони становлять понад 4,8 тис га і розташовані на заплавах, плоских межи­річчях В області тривалий час проводилися роботи із осушення цих земель Але в багатьох випадках таке осушення в долинах рік не було доцільним Во­но призвело до обміління русел рік, зниження води в колодязях, зникнення джерел.

В області є також землі, які зайняті різноманітними кар'єрами, а також відпрацьовані землі (землі, які використовувалися при розробці корисних ко­палин) Вони займають площу 3,4 тис га і в майбутньому їх можна викорис­тати для сільськогосподарського виробництва.

2.2 Надра

На території області налічується 622 (з врахуванням комплексності - 505) родовищ різноманітних корисних копалин, з яких 221 об'єкт (з врахуванням комплексності - 176) експлуатуються.

Мінерально-сировинна база області більш ніж на 50 % складається з паливно-енергетичної сировини і супутніх корисних копалин (кам'яне вугілля, вільний газ, конденсат, метан). Решта корисних копалин – це, в основному, мінеральна сировина для виробництва будівельних матеріалів.

В області відомі 282 родовища кам'яного вугілля, запаси якого станом на 01.01.2001 р. дорівнюють 14554,637 млн. т (в т.ч. що розробляються – 2934,525 млн. т), з них коксівного – 3835,0 млн. т, антрациту – 4219,2 млн. т. Працювало 73 шахти з виробничою потужністю 32,91 млн. т вугілля на рік і запасами 2934,5 млн. т, будується дві шахти загальною проектною потужністю 4,2 млн. т вугілля на рік: Краснолучська Північна № 1 і Центральна Нова, які готують до розробки антрацити. Для будівництва нових шахт загальною потужністю 48,6 млн. т вугілля на рік підготовлені 25 ділянок, здійснена фізична ліквідація 29 нерентабельних шахт. Видобуток вугілля у 2000 р. склав 14,464 млн. т.

Супутніми корисними копалинами у кам'яному вугіллі є германій та метан. На 38 родовищах кам'яного вугілля підраховані запаси метану в кількості 75243,14 млн. м3. По 18 діючих шахтах і розроблюваних ділянках запаси метану складають 19491,82 млн. м3. При видобутку вугілля у 2000 р. вилучено з надр 34,23 млн. м3 метану.<br>

На 71 родовищі кам'яного вугілля підраховані запаси германію у кількості 12599, 91 т. По 24 діючих шахтах запаси германію у вугіллі складають 3965,5 т. У вугіллі, видобутому в 2000 р., нараховувалось 14, 71 т германію.

В будівництві знаходяться 2 шахти: Краснолучська Північна № 1 і Центральна Нова, які готують до розробки антрацити. Виконувалась дорозвідка 6 шахтних полів в невеликих обсягах.

На території області виявлено 15 родовищ вуглеводнів, більша частина яких комплексні, з них: 1 – нафтове, 5 - газових і 9 газоконденсатних. В промисловій розробці перебувають 1 газове і 8 газоконденсатних родовищ. На 14 родовищах вуглеводнів підраховані запаси вільного газу по категоріях А+В+С1 в кількості 11,7 млрд. м3. Видобуток вільного газу за 2000 р. склав 0,196 млрд. м3.

Видобувні запаси нафти обліковуються на 1 нафтовому родовищі по категоріях А+В+С1 в кількості 0,015 млн. т. Видобуток нафти в 2000 р. не здійснювався.

Газовий конденсат підрахований по 9 родовищах по категоріях А+В+С1 в кількості 0,2 млн. т. Видобуто в 2000 р. 0,001 млн. т.

Крім того, в області знаходяться 14 нафтогазоперспективних об'єктів, підготовлених до глибокого буріння, перспективні ресурси яких (категорія С3) оцінюються: вільного газу – 37,1 млрд. м3, нафти – 0,4 млн. т.

На 6 родовищах (5 з яких розробляються) у вільному газі виявлені скупчення гелію із загальними запасами по категоріях А+В+С1 у кількості 3.776 млн. м3, але за відсутністю в Україні переробних заводів весь цей гелій втрачається (156 тис. м3 у 2000 р.).

На 1 родовищі, яке розвідується, у вільному газі виявлені етан, пропан і бутани із загальними запасами по категоріях А+В+С1 у кількості 14 тис. т.

Останнім часом значна увага була приділена вивченню наявності в області рідкісних і кольорових металів. Золотоносність Нагольного кряжу вивчається давно, але саме через відсутність ґрунтовних досліджень не має однозначної оцінки. В Нагольному кряжі золоторудна мінералізація широко розвинена на значній площі, утворюючи тут дві субпаралельні смуги - Північну і Південну. В межах відкритих перспективних ділянок вона має потужність від 10-20 м до 500-700 м, а можливо і значно більшу. На імовірних тут золоторудних родовищах прогнозуються компактні рудні тіла, але їх існування поки ще не доведене. На даний час в межах Бобриківського родовища проводиться дослідно-промислова експлуатація верхньої окисленої частини золоторудної зони.

В рудних жилах Нагольного кряжу відомі рудопроявлення поліметалів, які містять срібло, та літію, проте промислові запаси цих руд області поки ще не відкриті.

Пошуково-оцінювальні роботи на мідь планується виконати на перспективних рудопроявленнях південно-західного крила Бахмутської котловини, де давно вже відомі, але недостатньо вивчені рудопроявлення міді. Перспективними з них є ділянки Бахмутського рудного району, де планується підготовка родовища для розвідки з приростом запасів не менше 0.5 млн. т. В цих же рудах встановлені й інші цінні компоненти (в г/т): срібло - 6-30, реній - 2-5, галій - 10-20, германій - 3-5.

В Луганській області виявлені 7 перспективних ділянок фосфоритів, придатних для виготовлення мінеральних добрив. Для остаточної їх оцінки передбачається проведення до 2010 р. детальної розвідки зазначених родовищ.

В Біловодському районі виявлені дві перспективні ділянки фосфоритів, придатних для виготовлення мінеральних добрив. Для остаточної оцінки їх до 2001 р. передбачається проведення детальної розвідки зазначених площ.

Виявлені також 3 перспективні ділянки глауконітової сировини, придатної для використання в сільському господарстві в якості калійно-фосфорного добрива.

Гірничохімічні корисні копалини в області представлені 1 родовищем крейди, що використовується в хімічній промисловості для виробництва соди. Запаси крейди складають 19,6 млн. т. Родовище розробляється, видобуток в 2000 р. становив 261 тис. т.

Будівельна індустрія області спирається на власну сировинну базу, яка представлена 123 родовищами, з них 25 - експлуатуються. Основу сировинної бази будівельної галузі становлять 40 родовищ цегельно-черепичної сировини, 37 - каменю будівельного, 21 - карбонатної сировини (вапняки пиляні, крейда будівельна і для випалювання на вапно), 12 - будівельного піску, 3 - керамзитової сировини.

В 2000 р. розроблялось 3 родовища крейди, видобуток на яких становив 51 тис. т; 8 – каменю будівельного, видобуток на яких становив 340 тис. м3; 8 – цегельно-черепичної сировини, видобуток на яких становив 90 тис. м3; незначний видобуток здійснювався на 1 родовищі каменю облицювального, каменю пиляного, глини тугоплавкої.

На даний час виробництво будівельних матеріалів відстає від потреб промисловості. Виправлення такого становища можливе за рахунок зростання потужності діючих підприємств, залучення до експлуатації нових родовищ і розширення сировинної бази шляхом розвідки перспективних ділянок. Виняток становлять такі види матеріалів, як гіпс, керамзитова сировина, будівельний камінь із твердих кристалічних порід (граніт та ін.). Практично відсутнє виробництво гіпсу, тому він завозиться з найближчих підприємств Донецької області; гранітний щебінь поставляють підприємства Донецької і Полтавської областей. Покриття дефіциту в керамзиті можливе шляхом освоєння детально розвіданих Новозванівського та Вікторівського родовищ аргілітів.

Для виробництва щебеню високих марок передбачається розвідка родовищ пісковиків на півдні області.

В цілому на території області визначені 82 перспективні ділянки для проведення пошукових робіт на різні види нерудної сировини, площі яких розташовані на землях не придатних для сільськогосподарського використання, в т.ч. каменю будівельного - 14 ділянок, крейди і вапняків для вапна - 27, цегельно-черепичної сировини - 17, піску будівельного – 24.

Надра області характеризуються значними ресурсами підземних прісних і мінеральних вод.

Прісні підземні води для господарчо-питного водопостачання розвідані по 66 родовищах, з яких експлуатується 52. Сумарна кількість затверджених запасів прісних підземних вод складає 1787.6 тис. м3/добу за категоріями А+В+С1. В даний час введено в експлуатацію 47 ділянок, сумарний водовідбір по яких складає 759.3 тис. м3/добу.

Мінеральні води розвідані на 8 ділянках з запасами 2425,2 м3/добу за категоріями А+В+С1. На даний час введено в експлуатацію 6 ділянок, з яких видобувається 238,2 м3/добу. Мінеральні води представлені бромними (по 6 ділянках), з яких на одній вода ще й залізиста (родовище «Соснове» в Станично-Луганському районі). На двох ділянках Новопсковського родовища мінеральна вода без специфічних компонентів та властивостей.

За даними Державного регіонального геологічного підприємства "Схід ДРГП" в межах Луганської області розвідано 57 родовищ прісних підземних вод на верхньокрейдяний водоносний горизонт, з яких 45 – експлуатується. Затверджені запаси підземних вод складають 1760,66 тис. м3/добу. Відбір води, без урахування даних по одиноких свердловинах, дорівнює 824,6 тис. м3/добу.

Крім того, на території області розвідано 4 родовища мінеральних вод, балансові експлуатаційні запаси яких затверджені у ДКЗ у кількості 2,389 тис. м3/добу. Прогнозні ресурси мінеральних вод складають 4,016 тис. м3/добу. Також на території області виявлено у вигляді окремих свердловин та джерел значна кількість неперспективних ділянок мінеральних вод. Усі родовища мінеральних вод з затвердженими запасами знаходяться в експлуатації, але ступінь їх використання порівняно з розвіданими та попередньо розвіданими запасами дуже незначна (0,7-1%). У 2001 р. мінеральні води використовувалися у кількості 0,05 тис. м3/добу, в тому числі для бальнеологічних потреб – 0,021 тис. м3/добу.