- •1.Основні складові системного програмного забезпечення.
- •2.Охарактеризуйте узагальнену структуру програмного забезпечення обчислювальних систем.
- •3.Типова структура системного програмного забезпечення.
- •4.Основні функції операційної системи.
- •5.Охарактеризуйте основні типи операційних систем.
- •1. За призначенням.
- •4. За способом побудови
- •6.Основні концепції побудови операційних систем.
- •7.Класифікація ос, за призначенням.
- •8.Класифікація ос, за режимом обробки задач.
- •9.Класифікація ос, за способами побудови.
- •10.Охарактеризуйте підсистему керування ресурсами
- •11.Охарактеризуйте підсистему керування введенням-виведенням.
- •12. Охарактеризуйте підсистему керування файлами та файлові системи.
- •17. Багаторівневі операційні системи
- •18. Операційні системи з мікроядром
- •19.Концепція віртуальних машин в побудові операційних систем
- •20.Засоби апаратної підтримки операційних систем
- •21.Інтерфейс прикладного програмування
- •22.Варіанти реалізації інтерфейсу прикладного програмування
- •23.Особливості базової архітектури ос unix.
- •24.Призначення ядра ос Linux та його особливості.
- •25.Концепція модулів ядра в ос Linux.
- •26.Основні компоненти архітектури ос Windows.
- •27. Призначення рівня абстрагування від апаратури в ос Windows.
- •28. Основні компоненти підсистеми виконання в ос Windows.
- •29.Об’єктна модель архітектури ос Windows.
- •30. Розкрийте поняття „обчислювальний процес”.
- •31. Основні стани обчислювального процесу.
- •32. Умови переходу обчислювального процесу із стану в стан.
- •33. Призначення та основні функції блоку керування процесами (pcb).
- •34. Потоки („нитки”), призначення та застосування.
- •35. Поняття „переривання” та їх призначення.
- •36. Основні групи „переривань” та події, що їх викликають.
- •37.Обробка „переривань” та механізм перемикання контексту „переривань”.
- •38.Механізми, що використовуються для планування процесорів.
- •39.Інтервальний таймер, призначення та застосування у плануванні процесорів.
- •40.Пріоритети, призначення та застосування у плануванні процесорів.
- •41.Планування процесорів за принципом fifo.
- •42.Циклічне планування завантаження процесорів.
- •43.Планування завантаження процесорів за принципом „найкоротше завдання-перший”.
- •44.Планування завантаження процесорів за „найменшим часом, що залишився”.
- •45.Планування процесорів із використанням багаторівневих черг зі зворотними зв’язками.
- •46. Витісняючі та невитісняючі алгоритми планування процесів.
- •47. Рівні планування процесів.
- •48. Задачі, що вирішуються на кожному з рівнів планування процесів.
- •49. Основні вимоги до планування процесів.
- •50.Планування процесів з переключенням та без переключення.
- •51.Особливості процесів в ос unix.
- •52.Недоліки традиційної багатопотоковості в Linux.
- •54.Особливості планування потоків у ос Windows.
- •55.Створення потоків у ос Windows
- •56.Особливості планування потоків у ос Windows.
- •57.Планування потоків у ос Windows: пріоритети.
- •58.Планування потоків у ос Windows: вибір кванту часу.
- •59.Планування потоків у ос Windows: динамічна зміна пріоритету та кванту часу.
58.Планування потоків у ос Windows: вибір кванту часу.
Важливою характеристикою системи є довжина кванта часу. Розрізняють короткі й довгі кванти, для яких можна задати змінну та фіксовану довжину. У Windows XP інтерактивно можна задавати таку довжину кванта (вибирають Settings (Параметри) у групі Performance (Бьістродействие) на вкладці Advanced (Дополнительно) вікна властивостей My Computer (Свойства системьі)):
• короткі кванти змінної довжини (вкладка Advanced (Дополнительно), перемикач Programs (Программ) у групі властивостей Processor Scheduling (Распределениє времени процесора)). Можлива довжина кванта — 10 або ЗО мс, при цьому застосування, з яким починає працювати користувач, автоматично переходить до використання довших квантів. Ця установка надає перевагу інтерактивним процесам;
• довгі кванти фіксованої довжини (вкладка Advanced (Дополнительно), перемикач Background services (Служб, работающих в фоновом режиме) у групі властивостей Processor Scheduling (Распределение времени процесора)). Довжина кванта фіксована й дорівнює 120 мс. Ця установка надає перевагу фоновим процесам.
59.Планування потоків у ос Windows: динамічна зміна пріоритету та кванту часу.
Під час виконання потоків динамічний пріоритет і довжина кванта часу можуть бути скориговані ядром системи. Розрізняють два види такої динамічної зміни:
підтримка (boosting) і ослаблення (decay).
Підтримка зводиться зазвичай до тимчасового підвищення пріоритету потоків. Коли потік переходить у стан готовності до виконання внаслідок настання події, на яку він очікував, виконують операцію підтримки.
Внаслідок операцій підтримки динамічний пріоритет потоку не може перевищити значення 15 (максимально допустимого динамічного пріоритету). Якщо операція підтримки вимагає підвищення пріоритету до величини, вищої за це значення, пріоритет збільшують тільки до 15. Підвищення пріоритету внаслідок підтримки дедалі слабшає. Після закінчення кожного кванта часу поточний пріоритет потоку зменшують на одиницю, поки він не дійде до базового, після чого пріоритет залишають на одному рівні до наступної операції підтримки.
Ще одним видом підтримки є зміна кванта часу для інтерактивних застосувань. Якщо під час налаштування системи задано використання квантів змінної довжини, можна вказати, що для інтерактивних застосувань довжина кванта буде збільшуватися (це називають підтримкою кванта для інтерактивних застосувань). Якщо така підтримка задана, то коли інтерактивне застосування захоплює фокус, всі його потоки отримують квант часу, який дорівнює значенню підтримки (дозволене одне з можливих значень кванта, наприклад, 40 або 60 мс). Значення кванта може й зменшуватися (слабшати).
