міністерство освіти і науки україни

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ ДРУКАРСТВА

Кафедра технології

друкованих видань і паковань

ЛАБОРАТОРНИЙ ПРАКТИКУМ

з технології друкарських процесів

для виконання лабораторних робіт

студентами напряму 0515 „Видавничо-поліграфічна справа” за спеціальностями 6.051501 „Технологія друкованих видань”,

„Технологія розробки, виготовлення та оформлення паковань”,

„Компютеризовані технології та системи видавничо-поліграфічних виробництв”

Львів — 2010

Лабораторний практикум затверджено

на засіданні кафедри друкованих видань і паковань

(протокол № від 2010)

та науково-методичної ради (протокол № від 2010)

Лабораторний практикум підготували:

Шаблій Ігор Васильович, к.т.н., доцент

Ривак Павло Миколайович, асистент

Бенеш Рената Вітольдівна, к.т.н., асистент

Рецензент:

Гавенко С.Ф., д-р техн. наук, професор,

зав. каф. технол. друкованих видань і паковань УАД

Відповідальний за випуск:

Шаблій І.В., к.т.н., доцент кафедри технології друкованих видань і паковань,

Комп’ютерне макетування та верстка:

Ривак П.М., Бенеш Р.В.

Підписано до друку „ „ 2010 р. Формат 60х90/16. папір друкарський №2.

Видання Української академії друкарства, м. Львів, вул. Підголоско, 19.

Віддруковано на різографі в навч.-експериментальній друкарні

Української академії друкарства, м. Львів, вул. Личаківська, 3.

З М І С Т

Лабораторна робота №1

Ознайомлення з друкарським устаткуванням. Інструктаж з техніки

безпеки при роботі на пристроях цифрового друку та друкарських

машинах...................................................................................................................

Лабораторна робота №2

Особливості струминного друку. Дослідження якості друкування

інформації пристроями струминного друку.....................................................

Лабораторна робота №3

Особливості різографії — цифрової технології друкування малими

накладами з дослідженням якості відтворення інформації..........................

Лабораторна робота №4

Дослідження якості друкування інформації електрофотографічним (ксерографічним) способом цифрового друку.................................................

Лабораторна робота №5

Підготовлення форм до друкування..................................................................

Лабораторна робота №6

Вивчення впливу основних параметрів друкування на якість

відбитків при трафаретному друці.....................................................................

Лабораторна робота №7

Градаційна передача в друкарському процесі.................................................

Лабораторна робота №8

Підготовка до друкування аркушевої офсетної машини GTO-52...............

Лабораторна робота №9

частина 1

Вивчення впливу приробки декеля на його деформаційні властивості.....

частина 2

Вивчення сумарної деформації декеля та її складових частин.....................

Лабораторна робота №10

Дослідження точності позиціювання аркушів паперу на накладному

столі папероживильної системи..........................................................................

Лабораторна робота №11

Дослідження стабільності подачі паперу в тигельній друкарській

машині......................................................................................................................

Лабораторна робота №12

Вивчення поверхневих властивостей друкарських фарб...............................

Лабораторна робота №13

Вивчення залежності коефіцієнта перенесення фарби на папір від

товщини її шару на формі....................................................................................

Лабораторна робота №1

Ознайомлення з друкарським устаткуванням.

Інструктаж з техніки безпеки при роботі на пристроях цифрового друку та друкарських машинах.

Мета роботи: ознайомитись з загальною характеристикою друкарського устаткування та класифікацією пристроїв цифрового друку та друкарських машин. Вивчити правила техніки безпеки при роботі на пристроях цифрового друку, друкарських машинах та пройти інструктаж з техніки безпеки.

1. Загальні відомості

1.1. Загальна характеристика та класифікація пристроїв цифрового друку

Поліграфічні технології цифрового друку перебувають у постійному розвитку. Завдяки їх вдосконаленню вдалося об’єднати єдиною комп’ютерною мережею всі процеси виробничого циклу продукції, досягти максимальної точності кольоропередачі на всіх етапах виробничого процесу, і цим самим підвищити якість продукції. Завдяки новітнім технологіям цифрового друку виключається можливість уникнення неконкретної передачі інформації, вдається з точністю систематизувати і датувати прихід даних.

Пристрої цифрового друку— це пристрої, розміщені поза системним блоком і задіяні на певному етапі обробки інформації. Передусім — це пристрої фіксації вихідних результатів: принтери, плотери, копіювальні апарати та різографи.

Принтери призначені для виведення інформації на тверді носії, здебільшого на папір. Існує велика кількість різноманітних моделей принтерів, що різняться принципом дії, інтерфейсом, продуктивністю та функціональними можливостями. За принципом дії розрізняють: матричні, струменеві, сублімаційні та лазерні принтери.

Різографи — це пристрої цифрового друку, які поєднують в собі досягнення сучасної цифрової електроніки — високу якість представлення, обробки та передачі даних, з перевагами традиційного трафаретного друку — високою продуктивністю, економічністю та надійності.

1.2. Загальна характеристика та класифікація друкарських машин

Друкарські машини служать для багатократного отримання відбитків шляхом перенесення фарби з друкарської форми на поверхню, що задруковується.

Друкарські машини усіх способів друку складаються з чотирьох основних систем:

— папероживильної та паперопровідної;

— фарбового апарата;

— друкарського апарата;

— приймально–вивідного пристрою.

Папероживильні системи ролевих та аркушевих друкарських машин забезпечують рівномірну подачу паперової стрічки (аркушів) у друкарський апарат й поділяються на ролеві пристрої та самонаклади.

Фарбовий апарат призначений для нанесення та розподілення в'язкої або рідкої фарби на друкарську форму рівномірним шаром певної товщини. У більшості випадків такі апарати складаються з трьох груп: фарбоживильної; накочувальної; розкочувальної.

У друкарському апараті фарба може переходити з форми на задруковуваний матеріал безпосередньо чи через проміжну поверхню.

Приймально-вивідні пристрої залежно від виду друкарських машин мають різні конструкції. В аркушевих машинах віддруковані аркуші виводяться аркушевивідним транспортером. Ролеві найчастіше мають фальцювально–різальні апарати.

Сучасні друкарські машини також оснащуються додатковим обладнанням:

• системами дистанційного налагодження, контролю та регулювання друкарського процесу;

• додатковими друкарськими секціями;

• пристроями автоматичної заміни друкарських форм;

• автоматичними змивальними пристроями;

• лакувальними пристроями;

• сушильними пристроями;

• противідмарювальними пристроями;

• нейтралізаторами статичної електрики;

• нумераційними пристроями.

Машини плоского офсетного друку оснащені ще зволожувальним апаратом, призначеним для нанесення зволожувального розчину на пробільні елементи друкарської форми під час друкування.

Загальноприйнятої класифікації друкарських машин на сьогодні не існує, зазвичай їх поділяють за наступними ознаками:

• за способом друку — машини високого, плоского офсетного, флексографічного, глибокого, трафаретного та інших способів друку;

• за видом задруковуваного матеріалу — аркушеві та ролеві;

• за формою друкувальних поверхонь — тигельні, в яких обидві робочі друкувальні поверхні плоскі; плоскодрукарські, в яких робоча поверхня друкарської форми розташована у площині, а давильна поверхня циліндрична; ротаційні з обома циліндричними друкувальними поверхнями;

• за кількістю фарб, що наносять за один прогін на відбиток — одно-, дво- чи багатофарбові;

• багатофарбові машини, складені з однотипних однофарбових друкарських секцій, отримали назву секційних, а багатофарбові, що мають один друкарський циліндр, навколо якого встановлено інші циліндри, — планетарних;

• секційні машини можуть мати лінійну та ярусну будову;

• за кількістю задруковуваних за один прогін сторін — одно-, двосторонні та комбіновані;

• залежно від формату — умовно розрізняють друкарські машини малого (до 540x750 мм), середнього (до 700x920 мм) та великого (840x1080 мм і більше) форматів.