19. Аналіз ділової активності підприємства.

Ділова активність охоплює активність підприємств щодо мобілізації внутрішніх ресурсів, економічне зростання, активність у зовнішньо - економічному середовищі. Про зростання ділової активності свідчить таке співвідношення показників: Тчп≥Трп>Твк>100% (Тчп – темп росту чистого прибутку, Трп – темп росту реалізації продукції, Твк – темп росту вкладень капіталу). Цю залежність називають «золотим правилом економіки п-ств», яка означає, що: економічний потенціал п-ства зростає; зростання реалізації продукції випереджає приріст вкладеного капіталу; прибутковість вкладеного капіталу і обороту з продаж зростає. Порушення цієї залежності не завжди означає спад ділової активності. Це може бути під час технічної реконструкції, розширення виробничої потужності п-ства. Основним джерелом забезпечення стійкості економічного зростання є прибуток, тому можливості п-ства у досягненні цієї мети можуть бути оцінені за зростанням коефіцієнта реінвестування прибутку: Крі=(ЧП-Д)/ВК=Прі/ВК (Д -дивіденди, ЧП - чистий прибуток, ВК – власний капітал, Прі – реінвестований прибуток). Аналіз впливу факторів, які визначають темпи зростання власного капіталу, проводять так: Крі=Прі/ВК=Прі/ЧП*ЧП/ВД*ВД/ВОА*ВОА/ВК (ВД – валовий дохід, ВОА – власні оборотні кошти (активи)) (Прі/ЧП – частка реінвестованого прибутку; ЧП/ВД – рентабельність; ВД/ВОА – оборотність власний оборотних активів; ВОА/ВК – коефіцієнт маневреності власного капіталу).

20. Аналіз оборотності капіталу.

Ділова активність п-ства характеризується швидкістю обороту його капіталу, від якої залежить прибутковість п-ства, його ліквідність, платоспроможність. Для виявлення резервів підвищення оборотності капіталу детально вивчають оборотність оборотних коштів п-ства і визначають: 1)коефіцієнт оборотності оборотних коштів: Коб=ЧД/ОА(середнє) (ЧД – обсяг реалізації або чистий дохід, ОА(середнє) – середня величина оборотних активів) – відображає кількість оборотів оборотних коштів за період (чи більше – тим краще); 2)тривалість 1-го обороту в днях: То=КД/Коб (КД – кількість днів у періоді, Коб – коефіцієнт оборотності); 3)сума вивільнених коштів з обороту у зв’язку з прискоренням (-Е) чи додатково залучених коштів в оборот (+Е) при уповільненні оборотності капіталу: +Е=ЧД'/КД*∆То (ЧД' – чистий дохід у звітному році); 4)збільшення суми прибутку за рахунок зміни коефіцієнту оборотності: ∆ЧПкоб = ОА(середнє)'*∆Коб*Рпрод.о (Р прод.о – рентабельність продукції минулого року). За результатами аналізу розробляють заходи з прискорення оборотності капіталу, основними з яких є: інтенсивність виробництва, більш повне використ. ресурсів, виробничих потужностей тощо.

21. Аналіз структури та асортименту випуску продукції

Одним із важливих напрямів деталізації обсягу випуску продукції є вивчення його в асортиментно-структурному розрізі.

Асортимент продукції з часом може змінюватися. Одні товари перестають виробляти, інші, навіть колись непрофільні для підприємства, включають до виробничої програми. Прибуткову діяльність господарюючих суб’єктів забезпечують вироби з високою рентабельністю. Процес постійного оновлення асортименту є важливою складовою маркетингової політики сучасного підприємства.

Змінюваність складу продукції є наслідком цілеспрямованого чіткого управління цим процесом, що передбачає відносну стабільність асортименту за певні короткі проміжки часу, ретельне планування випуску продукції і суворий контроль за виконанням усіх асортиментних завдань і термінів випуску окремих видів продукції. Тому відхилення від планових завдань розцінюють як суттєвий недолік у роботі виробничих підрозділів, їхніх керівників та виконавців.

Під асортиментом розуміють перелік усіх видів продукції, що виробляється із зазначенням обсягів випуску. Вужчим поняттям є номенклатура випуску, яка характеризує тільки кількість і різноманітність продукції. І нарешті, структура — це співвідношення (здебільшого у відсотках) окремих виробів у загальному обсязі виробництва. Зміна асортименту проти планового веде до асортиментних, а структури випуску — структурних зрушень. Ці явища завжди пов'язані одне з одним, а тому слід говорити про асортиментно-структурні зрушення у випуску продукції.

Формування оптимальної структури та асортименту випуску є важливою складовою маркетингової політики п-ва. Зміна асортименту в порівнянні з планом веде до асортиментних зрушень, а структури випуску – до структурних зрушень. Ці явища завжди пов»язані між собою, тому в процесі аналізу визначаються асортиментно-структурні зрушення випуску продукції.

До основних показників, що характеризують зміни в асортименті продукції, відносяться коефіцієнт оновлення асортименту та коефіцієнт (процент) асортиментності.  

Коефіцієнт оновлення асортименту визначається як питома вага нових видів продукції у вартісному вимірнику в загальній сумі товарної продукції.  

Розрахунок виконання плану за асортиментом здійснюється 3-ма способами6

1) спосіб найменшого числа. Для розрах перш за все по кожному з виробів визначається величина фактичного випуску в межах плану.

Коеф асортиментності визначається діленням фактичного випуску в межах плану (Ф’) на плановий випуск(П). К_ас = Ф’/П. Для цього будується наступна табл..

Вид продукції	Обсяги ви-ва, тис.грн		% викон. плану	Фактичний випуск в межах плану
	План	Факт
Крупа манна	10000	7000	70	7000

К _ас = Сума останньої колонки/ суму другої. Робиться такий висновок: якщо К_ас = 0,89, то план з асор-ту випуску продукції виконано на 89%.

2) за загальний показник приймають найменший % виконання плану щодо всіх виробів.(тобто найменший % з 4-ої колонки попередньої табл..)

3)визначається співвідношення к-ті виробів, план по яких виконано та заг. к-ті видів продукції. Цей показник пов»язаний з номенклатуроюпрод-ї, тому наз. коеф. Номенклатурності.

К_ном = к-ть видів, по яких план виконано(4-та колонка табл..) / к-ть видів прод-ї, по яких план невиконано. Висновок: якщо Кном = 0,5, то план з ви-ва виконано по половині номенклатури прод-ї.

В процесі аналізу структурних зрушень вирішують такі завдання:

- встановлюють як змінюється структура (в позитивний чи негативний бік);

- визначають вплив зміни структури продукції на обсяг виробництва та інші показники.

Існують такі основні способи визначення впливу зміни структури продукції на обсяг виробництва:

- спосіб прямого розрахунку;

- спосіб середньої ціни.  

За першим способом вплив зміни структури на обсяг продукції визначається як різниця між фактичним обсягом за умови фактичної структури та фактичним обсягом при плановій структурі продукції.

Другий спосіб передбачає визначення зміни обсягу продукції внаслідок зміни структури множення відхилення фактичної середньої ціни одиниці продукції певної групи виробів від базової на фактичну кількість виробів в даній групі.

Для того, щоб визначити вплив зміни структури продукції за трудомісткістю виробів на обсяг виробництва, необхідно базовий обсяг продукції помножити на різницю в темпах зростання з обсягу продукції у вартісному та трудовому вираженні.

До основних причин асортиментно-структурних зрушень у випуску продукції відносяться такі: кон’єктура ринку, зміна попиту на окремі вироби, стан матеріально-технічного постачання, недоліки в організації виробництва та управління тощо. Для а-зу структури випуску будуть туку табл..:

Буд. сумі-ші	План				Фактично					Факт. обсяг за плановою структурою і плановими цінами, тис.грн.	Факт. обсяг і структура за плановими цінами, тис.грн
	К-ть, тон	Питома вага, %	Ціна за 1-у тону, грн..	Сума, тис. грн.	К-ть, тон		Питома вага, %	Ціна за 1-у тону, грн	Сума, тис.грн.
					За план. струк-ю	За факт. струк-ю
А	1	2	3	4=1*3	5=∑6*2	6	7	8	9=6*8	10=5*3	11=6*3

Розрахунок впливу факторів на зміну обсягу тов.. прод-ї:

1) вплив зміни обсягу випуску прод-ї в натуральному вигляді: ∑10-ї колонки табл. - ∑4-ї

2) вплив зміни структури випуску прод-ї = ∑11-ї колонки - ∑10-ї

3) вплив зміни ціни ∑9-ї колонки - ∑11-ї.