7.Методи комплексної економічної оцінки.

Комплексна оцінка господарської діяльності певної ланки народного господарства представляє собою її узагальнюючу характеристику отриману в результаті всебічного дослідження об’єкту по сукупності показників які відображають всі аспекти господарських процесів. Для отримання узагальнення комплексних оцінок застосовують різні методи зведення сукупності показників в єдиний інтегральний показник що дозволяє визначити відмінність досягнутого стану від бази порівняння по групі обраних показників.

Необхідність порівняльної комплексної оцінки виникає як правило в двох випадках:

1.коли необхідно порівняти роботу декількох господарюючих суб’єктів за наявними даними про їх діяльність;

2.коли необхідно порівняти успішність діяльності одного підприємства за ряд звітних періодів.

До методів комплексної економічної оцінки відносяться:

1.метод сум;

2.метод суми місць;

3.метод відстаней.

Метод сум використовується для дослідження показників групи одно направлених економічних показників. Показники, зростання яких позитивно впливає на результати діяльності назив. позитивно направленими (рентабельність, прибуток, продуктивність праці). Зростання негативно направлених показників погіршує результати діяльності підприємства (собівартість, брак, простої).

Для порівняльної оцінки викор. відносні показники % викон.плану чи темпів росту. Найкраще підприємство визнач. по макс.сумі позит.направлених чи мін.сумі негатив. направлених показників.

Критерій оцінки найкращих підприємств для позитив.направ.групи показників визнач. За формулою: maxK_j=∑x_ij

Де K_j комплексна оцінка j-го об’єкту підприємства.

x_ij - темп росту (% виконання плану) і-го показника підприємства

n- кількість аналізованих показників

Критерій оцінки найкращого підприємства для негатив.направ.групи показників: minK_j=∑x_ij.

Метод суми місць передбачає попереднє аранжування присвоєння місць всіх об’єктів дослідження по окремих показниках. x_ij відповідає новий параметр S_ij , який визнач.місце кожного об’єкту серед інших по і-му показнику. Складається таблиця балів S_ij на підставі якої розраховується конкретне значення узагальнюючої оцінки: K_j= ∑S_ij

Метод відстаней. Його основою є визначення квадратів відхилень факторних показників кожного з об’єктів еталону.

Критерії оцінки при цьому розрах. K_j=∑( x_ij-x_0j)²

Де x_0j - принятий для і-го показника еталону.

Критерій оцінки найкращого об’єкту - minK_j.

Даний метод дозволяє одночасно аналізувати різнонаправлені показники при цьому для позитивно направлених за еталоном приймається максимальне значення певного показника, а для негатив.направлених мінім.значення. Всі відносні показники мають бути виражені у %.

8.Організація аналітичної роботи, як основа прийняття управлінських рішень. Основні правила організації аналізу.

Організація економічного аналізу на підприємстві - цілеспрямоване упорядкування і удосконалення методики і техніки аналізу, процесів збору первинної аналітичної інформації, її обробки, узагальнення і отримання відомостей, необхідних для управління підприємством.

Управління — це вид суспільної діяльності, який передбачає систему скоординованих дій суб'єкта на об'єкт з метою досягнення певної організаційної мети. Управлінське рішення - це результат творчого цілеспрямованого аналізу проблемної ситуації, вибору шляхів, методів і засобів її вирішення у відповідності з ціллю системи менеджменту. З даного визначення управлінського рішення видно, що воно базується саме на аналізі.

Прийняття менеджером управлінського рішення – вольовий акт формування послідовності дій, що ведуть до досягнення цілей, який включає в себе: етап підготовки, етап пошуку та прийняття па основі вибору з альтернатив, етап реалізації.

Етап підготовки полягає у виявленні та усвідомленні менеджером управлінської проблеми, чіткому формулюванні завдання, яке необхідно виконати.

Етап пошуку та прийняття на основі вибору альтернатив — це всебічний розгляд і аналіз менеджером можливих альтернатив, шляхів, способів розв´язання управлінської проблеми, вибір найдоцільнішого в даній конкретній ситуації способу розв´язання проблеми з аналізом та аргументацією основних чинників, які зумовили саме такий вибір.

Етап реалізації характеризується процесом доведення менеджером вибраної альтернативи до виконавців та оточення, організацією виконання та контролю за виконанням рішення.

Основні правила організації аналізу виражаються у його принципах:

1.науковості – вимагає, щоб методологія економічного аналізу спиралась на найновіші досягнення екон та технологічних наук.

2.обєктивності аналітичних висновків –передбачає дослідження реальних явищ і процесів у господарській діяльності зі достовірними даними.

3.системності і комплексності – вимагає розгляду всіх явищ і процесів господарської діяльності як складових частин єдиної системи взаємопов’язаних їх і комплексі.

4.конкретності і дієвості аналізу – вимагає конкретної спрямованості і прив’язки до потреб економіки.

5.оперативності – передбачає швидке і чітке здійснення розрахунків і негайне втілення в життя прийнятих а результатом аналізу рішень.

6.масовості – передбачає залучення до аналізу не тільки працівників економічно-фінансових служб, а й інших керівників та спеціалістів.