30. Оцінка діяльності центрів відповідальності

Оцінка д-сті центрів відповідальності (ЦВ) – складова управлінського контролю. Управлінський контроль — це процес, за допомогою якого менеджери впливають на працівників організації для ділового і ефективного виконання стратегії організації. Розробка показників та оцінка діяльності окремих підрозділів і їх керівників є центральною проблемою управлінського контролю. Від її вирішення залежить ефективність управління взагалі. Діяльність центру відповідальності та його керівника може визначатися її результативністю та ефективністю.

Результативність — це показник того, як виконує свої завдання центр відповідальності, наскільки він досягає бажаних або запланованих результатів (за обсягом діяльності, часом, якістю продукції тощо).

Ефективність — це відношення результату діяльності до використання ресурсів (витрат), тобто досягнення максимуму продукції при мінімальних витратах, або мінімуму витрат на одиницю діяльності.

Виходячи з цього, діяльність центру відповідальності може бути: ефективною і результативною; результативною але не ефективною; ефективною але не результативною; не результативною і неефективною.

Критерії при оцінці д-стіцентрів відповідльності:

- взаємозв'язок зі стратегічними цілями компанії;

• відображення основної діяльності керівника та підрозділу в цілому;

• зрозумілість для працівників, об'єктивність та відносна простота розрахунку;

• можливість використання для оцінки та заохочення працівників;

послідовність та регулярність використання.

Облік за центрами відповідальності — це така управлінська бухгалтерська система, яка обробляє планову і фактичну бухгалтерську інформацію про входи (витрати) і виходи (результати) центра відповідальності.

Система обліку за центрами відповідальності передбачає:

• визначення центрів відповідальності;

• складання бюджету для кожного центру відповідальності;

• регулярне складання звітів про виконання бюджету;

• аналіз причин відхилень та оцінка діяльності центру відповідальності.

3.Організація і методика економічного аналізу

1.Зміст, функції та предмет економічного аналізу.

Термін «аналіз» від грец означає розкладання. В заг розумінні означає процеси уявного чи фактичного розкладання цілого на складові частини для пізнання його внутр. природи. На цьому розумінні даного терміну засноване поняття економічного аналізу у вузькому розумінні – розчленування економічного явища чи процесу на складові елементи з метою поглибленого вивчення їх як частин цілого.

Економічний аналіз — це система спеціальних знань для до­слідження зміни та розвитку економічних явищ, процесів у їх взає­мозв’язку та взаємозумовленості, що визначається суб’єктивними та об’єктивними причинами з метою забезпечення цільового управління ними.

У процесі економічного аналізу реалізуються 3 осн ф-ції:

1. оціночна – визначає відповідність стану економічної сист її цільовим параметрам ф-ціонування та потенційної можливості

2. діагностична –полягає у встановленні причинно-наслідкових змін екон сист у кількісному і якісному вимірюванні впливу факторів на цю зміну.

3. пошукова – виявляє невикористані резерви та потенційні можливості зміни і розвитку екон сист, обґрунтовує механізм їх мобілізації.

Предметом тої чи іншої науки слід вважати те специфічне, що відрізняє її серед чисельності інших наук.

Господарська д-сть та процеси, що в ній відбуваються є об’єктом вивчення багатьох наук. Екон аналіз вивчає переважно результати господарювання. Вони є осн об’єктами вивчення.

Предметом екон аналізу є причини утворення та змін в результаті господарювання.

Під предметом екон аналізу розуміють причинно-наслідкові зв’язки економічних явищ і процесів.

Виділяють наступні об’єкти, через які розкривається предмет екон аналізу:

1. виробн., фін., інвестиційна, маркетингова та ін. види д-сті.

2. ресурси всіх видів

3. виробн. та управл структури

4. організація виробн. і праці

5. форми господарювання і власності