5. Правило 11 – закриття справи.

(11.1.) Під час розгляду справ неповнолітніх правопорушників слід по мож­ливості не вдаватися до офіційного розбору справи компетентним органом влади, зазначеним у правилі 14.1.

(11.2.) Поліція, прокуратура або інші органи, які ведуть справи неповноліт­ніх, мають бути уповноважені приймати рішення з таких справ, на свій розсуд, без проведення офіційного слухання справи, згідно з критеріями, встановле­ними з цією метою у відповідній правовій системі, а також згідно з принципами, що міс­тять­ся у цих Правилах.

(11.3.) Будь-яке закриття справи, що пов’язане з його передачею до відповід­них громадської або іншої служби, потребує згоди неповнолітнього або його або її батьків чи опікуна, за умови, що таке рішення про передачу справи підлягає перегляду компетентним органом влади на підставі заяви.

(11.4.) З метою сприяння забезпеченню дискреційного характеру розгляду справ неповнолітніх необхідно передбачити такі програми у межах громади, як здійснення тимчасового нагляду і керівництва, реституція і компенсація потерпілим.

У Коментарі до цього Правила зазначається, що у багатьох випадках най­кращі результати дає невтручання з боку компетентних органів влади. Таким чином, закриття справи на самому початку без передачі його альтернативним (соціальним) службам може дати оп­тимальний результат. Це особливо стосується справ, не пов’язаних із серйозним порушенням, і коли сім’я, школа або інші інститути, що здійснюють неофіційний соціальний контроль, вже прийняли або мають намір прийняти належні конструктивні заходи вплив­у.

Далі зазначається у Коментарі, що закриття справ не повинно обмежу­ватися лише дрібними справами, і тому воно може бути важливим засобом.

Що стосується Правила 11.3 щодо обов’язкової згоди неповнолітнього порушника (його батьків, опікуна) на рекомендовану форму закриття справи, то у Коментарі робиться зауваження, що така згода не має сприйматися як щось незаперечне, оскільки воно може інколи бути дано неповнолітнім у стані відчаю. У правилі підкреслюється, що слід звести до мінімуму можливість примусу і залякування на всіх рівнях процесу закриття справи.

С урахуванням конкретних обставин закриття справи мало б бути доречним навіть у випадках вчинення більш серйозних правопорушень (наприклад, перше правопорушення, діяння, вчинене під тиском приятелів тощо).

6. Правило 12 - спеціалізація поліції.

Для виконання своїх функцій найкращим чином службовці поліції, які часто або виключно займаються неповнолітніми або які головним чином займаються по­передженням злочинності неповнолітніх, повинні пройти спеціальний інструктаж і підготовку. Для цієї мети у великих містах повинні бути створені спеціальні підрозділи поліції.

У коментарі до цього правила пояснюється, що необхідна спеціальна підготовка усіх службових осіб по забезпеченню правопорядку, які приймають участь у відправленні правосуддя щодо неповнолітніх. А оскільки поліція є для неповнолітніх першим контактом із системою правосуддя, вкрай важливо, щоб вона діяла кваліфіковано і належним чином.