7. Зміст та значення журналу та протоколу судового засідання.

Способи фіксування цивільного процесу:

1. фіксування судового засідання технічними засобами (ст. 197 ЦПК);

2. ведення журналу судового засідання (ст. 198 ЦПК);

3. складання протоколу про окремі процесуальні дії (ст. 200 ЦПК).

Фіксування судового засідання технічними засобами. Повне фіксування судового засідання у цивільних справах здійснюється секретарем судового засідан­ня або іншим працівником апарату суду за розпорядженням головуючого та за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ст. 197 ЦПК України). Носій технічного запису судо­вого засідання (касета, дискета тощо) є додатком до журналу судового засідання і після закінчення судового засідання при­єднується до матеріалів справи.

Журнал судового засідання веде секретар судового засідання по конкретній справі у письмовій формі і встановленого ст. 198 ЦПК України змісту. У журналі зазначаються:

1. рік, місяць, число і місце судового засідання;

2. найменування суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання;

3. справа, що розглядається, імена (найменування) сторін та інших осіб, що беруть участь у справі;

4. порядковий номер вчинення процесуальної дії;

5. назва процесуальної дії;

6. час вчинення процесуальної дії;

7. інші відомості, визначені ЦПК України.

Протокол про окремі процесуальні дії. Про кожну окрему процесуальну дію, вчинену поза судовим засіданням, скла­дається протокол у письмовій формі за змістом, передбаченим ст. 200 ЦПК України. У протоколі зазначаються:

1. рік, місяць, число і місце вчинення процесуальної дії;

2. час початку вчинен­ня процесуальної дії;

3. найменування суду, який розглядає спра­ву, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання;

4. справа, що розглядається, назва (найменування) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;

5. відомості про явку осіб, які беруть участь у справі, експертів, спеціалістів, перекла­дачів, свідків;

6. відомості про роз’яснення сторонам, іншим особам, які беруть участь у справі, їх процесуальних прав та обов’язків;

7. усі розпорядження головуючого та постановлені ух­вали;

8. заяви і клопотання осіб, які беруть участь у справі;

9. основ­ний зміст пояснень осіб, які беруть участь у справі, а також по­казання свідків, усне роз’яснення експертам своїх висновків і відповідей на поставлені йому додаткові запитання;

10. консуль­тації та висновки спеціалістів;

11. докази, а у разі, якщо докази не додаються до справи – номер, дата та зміст письмових доказів, опис доказів;

12. час закінчення вчинення процесуальної дії, інші відомості, передбачені ЦПК України.

Протокол окремої проце­суальної дії повинен бути оформлений не пізніше наступного дня вчинення такої дії і приєднується до матеріалів справи

8. Особливості заочного провадження.

Заочне провадження – це судовий розгляд справи, здійснений за відсутності відповідача, попередженого належним чином про дату і місце судового засідання.

Заочне рішення суду – це рішення, яке прийнято за відсутності відповідача (заочно) і зберігає усі ознаки судового рішення, прийнятого у звичайному судовому провадженні.

Умови здійснення заочного розгляду справи:

1. неявка в судове засідання відповідача;

2. наявність у справі доказів, що підтверджують повідомлення відповідача належним чином про час і місце судового засідання;

3. неповідомлення відповідачем про причини неявки чи визнання судом зазначених відповідачем причин неявки неповажними;

4. наявність у справі доказів;

5. відсутність заперечень з боку позивача проти заочного розгляду справи.

Інші особливості заочного розгляду справи:

1. Відповідачам, які не з’явилися в судове засідання, направляється рекомендованим листом із повідомленням копія заочного рішення не пізніше трьох днів з дня його проголошення.

2. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. Заява про перегляд заочного рішення повинна бути подана у письмовій формі та містити:

   1. найменування суду, який ухвалив заочне рішення;

   2. ім’я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв’язку;

   3. обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду, і докази про це;

   4. посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача;

   5. клопотання про перегляд заочного рішення;

   6. перелік доданих до заяви матеріалів.

3. Заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п’ятнадцяти днів з дня її надходження. Прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим особам, які беруть участь у справі. Одночасно суд повідомляє особам, які беруть участь у справі, про час і місце розгляду заяви.

4. Заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

5. У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою:

   1. залишити заяву без задоволення;

   2. скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

6. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

19