6. Ставки податків і пільги з оподаткування.

Основним важелем, найважливішим засобом державного впливу на соціально-економічний розвиток країни та на інноваційні процеси є податки та податкові пільги Саме податки, як засвідчує економічна історія, завжди використовувалися державою як найдієвіший засіб регулювання економічних процесів. Податки є складовою фіскальної політики держави вирішення тих або інших економічних проблем через державний бюджет завдяки певній системі оподаткування та урядових видатків.

На інноваційну діяльність, яка визначає вихідний момент підприємництва, впливають усі податки й платежі, пов'язані з виробничо-господарською діяльністю. Визначають такі функції податків фіскальну, стимулюючу, регулюючу та контрольну.

7. Відсотки за кредит і державні гарантії

Господарська практика країн з економікою різних типів свідчить, що кредит, який реалізує позиковий фонд, забезпечує економію й підвищення продуктивності праці, прискорює процес відтворення. Спроби в недалекому минулому запровадити у нашу практику госпрозрахунок виявили, що доки кредитні ресурси обходяться підприємствам дешевше власних коштів, оскільки банківський позичковий відсоток нижчий від плати в бюджет за власні кошти, доти важко сподіватися на ефективне використання кредиту. Теоретично підприємства будь-яких форм власності мають бути поставлені у такі господарські умови, за яких вони намагатимуться, насамперед, використовувати власні кошти, надалі — банківський кредит і, нарешті, — асигнування з державного бюджету. Банківський відсоток має відігравати подвійну роль стимулюючу і попереджувальну, що пов'язана з процесом авансування позикових коштів і розподілом вартості, створеної за їх допомогою. Грошово-кредитний механізм має забезпечити узгодженість між матеріально-речовим та вартісним складом позикового фонду в процесі розширеного відтворення, між позиковим фондом та суспільними потребами у кредиті на базі певної норми ефективності витрат, що кредитуються.

8. Державні замовлення і закупівлі.

Ефективними регуляторами прямої дії на виробництво є державне замовлення й державні закупівлі, оскільки економічна роль держави полягає у забезпеченні загальнодержавних потреб та захисту інтересів соціально незахищених груп населення, державним замовленням як інструментом державного регулювання формуються завдання на виготовлення, поставку промислової, спеціальної та сільськогосподарської продукції, продовольчих і непродовольчих товарів народного споживання, виконання робіт і надання послуг за номенклатурою і в обсягах, що забезпечують реалізацію державних та міждержавних цільових програм, виконання міжурядових угод і створення державних резервів.

Держконтракт як регулятор інноваційної активності в окремих галузях відрізняється від наведених форм прямого державного регулювання його можна застосувати до підприємств з недержавною формою власності, продукція яких є необхідною для державного споживання.

9. Мито і митні податки

Велике значення для відновлення економіки України на сучасному етапі має дотримання методів державного регулювання, відкритості економіки та її економічної безпеки. При вирішенні цієї проблеми державний механізм спирається на такі засоби регулювання, як мито та митні податки.

Мито — це податки, які встановлюються на імпортні, а в окремих випадках — і на експортні товари. Держава використовує мито для одночасного вирішення двох основних завдань спираючись на фіскальне мито, держава запроваджує його, до тих товарів, які не виробляються підприємствами України. Метою такого мита є забезпечення державного бюджету податковими надходженнями. Функція захисту українських виробників від конкуренції інших держав виконується протекціоністським митом, яке зменшує перевагу іноземного виробника на українському ринку над вітчизняним виробником.

У більшості випадків митний тариф застосовується на національному рівні. Але в тих випадках коли ряд країн об'єднується у торговельно-економічну групу і створює митний союз, митний тариф стає спільним інструментом зовнішньоторговельного регулювання, єдиним для всіх країн- учасниць торговельних відносин з третіми країнами.

Механізм митного регулювання в Україні регламентується законами України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та «Про єдиний митний тариф».