122. Право інтелектуальної власності на комерційну таємницю.

1. Комерційною таємницею є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв’язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію.

2. Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці.

Комерційна таємниця — це інформація, яка є корисною і не є загальновідомою суспільству. Вона має дійсну або комерційну цінність, з якої можна мати прибуток і щодо якої володілець вживає заходів щодо її захисту в усіх сферах життя і діяльності.

Суб'єктами права інтелектуальної власності на комерційну таємницю виступають фізичні та юридичні особи. Власниками комерційної таємниці можуть бути тільки особи, які займаються підприємницькою діяльністю.

Об'єктом інтелектуальної власності на комерційну таємницю визнаються відомості, що були отримані в результаті інтелектуальної діяльності і знаходяться у юридичної або фізичної особи, яка володіє, користується і розпоряджається ними за своїм бажанням, вживаючи усіх необхідних заходів для їх захисту.

Одержання, використання, зберігання і поширення комерційної таємниці відбувається шляхом фіксації її на папері, магнітній, кіно-, відео-, фотоплівці або іншому носієві.

Комерційна таємниця не потребує будь-якої державної реєстрації або виконання будь-яких формальних дій і набуває правової охорони з моменту її виникнення.

Громадяни або юридичні особи, які є власниками інформації виробничого та іншого характеру, що одержана на власні кошти і не порушує передбаченої законом таємниці самостійно визначають режим доступу до неї і встановлюють її належність до комерційної таємниці або конфіденційної інформації, вживаючи для цього способи їх захисту.

Комерційною таємницею не може бути інформація, яка є державною таємницею.

Згідно з постановою KM України № 611 від 9 серпня 1993 р. до комерційної таємниці не відносяться: установчі документи, документи, що дозволяють займатися підприємницькою чи господарською діяльністю та її окремими видами; інформація державної звітності; документи про оплату податків і обов'язкових платежів; відомості про чисельність і склад працюючих, їхню заробітну плату в цілому та за професіями й посадами, а також про наявність вільних робочих місць та інші відомості, що відповідно до чинного законодавства підлягають оголошенню.

Державна таємниця — це інформація, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення якої може завдати шкоди національній безпеці України та яка визнана у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягає охороні державою (ст. 1 Закону України «Про державну таємницю» від 21 січня 1994 p.).

Перелік відомостей, що можуть бути віднесені до державної таємниці, визначений ст. 8 Закону України «Про державну таємницю». Інформація вважається державною таємницею з часу її опублікування в офіційних виданнях Служби безпеки України.

Крім державної таємниці, законодавством визначено деякі інші види інформації, які можуть зберігатися в таємниці, а саме: таємниця слідства; адвокатська таємниця ; особиста та сімейна таємниця ; нотаріальна таємниця ; таємниця авторства ; таємниця інформації, викладеної в заявці на нові сорти рослин та матеріалах її експертизи, поданої до Установи ; інформація про діяльність бірж, відомості, які становлять державну, службову, військову та комерційну таємницю ; статистична інформація ; відомості про страхувальника та його майновий стан та інші.

До таємної інформації відноситься також інформація, яка була отримана членами суду при постановлені судового рішення в нарадчій кімнаті або про яку вони дізналися під час розгляду справи в судовому засіданні .