
- •2 Соціальне партнерство. Колективний договір
- •9 Робочий час та час відпочинку
- •18 Страйк: порядок організації та проведення
- •19 Заробітна плата
- •20 Охорона праці
- •23 Пенсії
- •1 Право на працю. Трудові правовідносини. Предмет та джерела трудового права
- •2 Соціальне партнерство. Колективний договір
- •3 Поняття, сторони та умови трудового договору
18 Страйк: порядок організації та проведення
Страйк - тимчасове колективне добровільне припинення роботи працівниками (невихід на роботу, невиконання своїх трудових обов’язків) підприємства, установи, організації з метою вирішення колективного трудового спору.
Страйк застосовується як крайній засіб вирішення колективного трудового спору у зв’язку з відмовою власника задовольнити вимоги найманих працівників.
Страйк може бути розпочато, якщо примирні процедури не привели до вирішення колективного трудового спору або власник ухиляється від примирних процедур або не виконує угоди, досягнутої в ході вирішення колективного трудового спору
19 Заробітна плата
Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства
20 Охорона праці
Охорона праці - це система правових, соціально- економічних, організаційно-технічних і лікувально- профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини у процесі праці.
Роботодавець зобов’язаний за свої кошти організовувати проведення попереднього і періодичних медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці, а також щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. Роботодавець повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві
21 Поняття соціального захисту. Соціальне забезпечення,
Соціальний захист - система матеріального забезпечення і обслуговування громадян на випадок старості, інвалідності, хвороби, в разі втрати годувальника та в інших установлених законодавством випадках.
Допомога - це грошова виплата (одноразова чи періодична), яка призначається окремим категоріям громадян у порядку і розмірах, передбачених законодавством.
розмірах, передбачених законодавством.
Численні види допомоги у системі соціального забезпечення можуть бути класифіковані за різними підставами:
за цільовим призначенням (допомога, що компенсує заробіток; допомога, яка надана як додаткова матеріальна допомога для покриття разових витрат, а саме при народженні дитини, на поховання; допомоги, які повинні забезпечити засоби до існування на період відсутності заробітку);
Чинним законодавством передбачено такі види допомоги:
допомога по тимчасовій непрацездатності;
допомога по вагітності та пологах;
допомога при народженні дитини
допомога малозабезпеченим сім’ям з дітьми;
допомога на поховання;
одноразова допомога потерпілому від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;
Соціальні послуги - комплекс правових, економічних, психологічних, освітніх, медичних, реабілітаційних та інших заходів, спрямованих на окремі соціальні групи чи індивідів, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги, з метою поліпшення або відтворення їх життєдіяльності, соціальної адаптації та повернення до повноцінного життя.
22 Соціальне страхування в Україні
Загальнообов’язкове державне соціальне страху¬вання - це система прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає
матеріальне заоезпечення громаоян у разі хвороои, по¬вної, часткової або тимчасової втрати працездатнос¬ті, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випад¬ках, передбачених законом, за рахунок грошових фон¬дів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадя¬нами, а також бюджетних та інших джерел, перед¬бачених законом.
Залежно від страхового випадку основними видами загаль-нообов’язкового державного соціального страхування є:
• пенсійне страхування;
• страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездат¬ності та витратами, зумовленими народженням та похо¬ванням;
• медичне страхування;
• страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату пра-цездатності;
• страхування на випадок безробіття.