Вибуття основних засобів

Об'єкт основних засобів вилучається з активів (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом.

Вибуття основних засобів з підприємства оформлюється актом списання основних засобів (ф. № 03-3) або актом ліквідації (ф. № 03-4), в якому вказується причина вибуття, первісна вар­тість об'єкта, сума нарахованого зносу, залишкова вартість, ви­трати, пов'язані з вибуттям, а також сума одержаного доходу.

На підставі оформлених актів роблять відповідні записи на рахунках бухгалтерського обліку. А саме: Дебет — 972 "Собівар­тість реалізованих необоротних активів" та Кредит — 10 "Основ­ні засоби", Дебет — 131 "Знос основних засобів" та Кредит — 10 "Основні засоби", Дебет — 377 "Розрахунки з іншими дебіто­рами" та Кредит — 742 "Доход від реалізації необоротних акти­вів", Дебет — 976 "Списання необоротних активів" та Кредит — 10 "Основні засоби", Дебет — 131 "Знос основних засобів" та Кредит — 10 "Основні засоби", Дебет — 20 "Виробничі запаси" та Кредит — 746 "Інші доходи від звичайної діяльності", Дебет — 976 "Списання необоротних активів" та Кредит — 641 "Розрахун­ки за податками", Дебет — 976 "Списання необоротних активів" та Кредит — 66 "Розрахунки з оплати праці" та Кредит — 685 "Розрахунки з іншими кредиторами", Дебет — 14 "Довгострокові фінансові інвестиції" та Кредит — 10 "Основні засоби", Дебет — 131 "Знос основних засобів" та Кредит — 10 "Основні засоби", Дебет — 14 "Довгострокові фінансові інвестиції" та Кредит — 746 "Інші доходи від звичайної діяльності".

Регістри аналітичного обліку основних засобів, що вибули, додаються до документів, якими оформлені факти вибуття осно­вних засобів.

Порядок оформлення операцій з обліку нематеріальних активів

Порядок бухгалтерського обліку нематеріальних активів, осно­ви формування інформації та розкриття її у фінансовій звітності про стан та рух нематеріальних активів регулюються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 8 "Нематеріальні активи", затвердженим Наказом Міністерства фінансів України № 242 від 18 жовтня 1999 року.

Відповідно до Положення (стандарту) № 8 до нематеріальних активів¹ належать немонетарні активи, які не мають матеріаль­ної форми.

Визнання й оцінка нематеріальних активів.

Бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться щодо кожного об'єкта за такими групами:

• права користування природними ресурсами (право користу­вання надрами, іншими ресурсами природного середовища, геоло­гічною та іншою інформацією про природне середовище тощо);

• права користування майном (право користування земельною ділянкою, крім права постійного користування земельною ділянкою, відповідно до земельного законодавства, право користуван­ня будівлею, право на оренду приміщень тощо);

• права на комерційні позначення (права на торговельні ма­рки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) наймену­вання тощо);

• права на об'єкти промислової власності (право на винахо­ди, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, комер­ційні таємниці, у тому числі ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо);

• авторське право та суміжні з ним права (право на літера­турні, художні, музичні твори, комп'ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (бази даних), виконання, фонограми, відеограми, передачі (програми) організа­цій мовлення тощо);

• незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи;

• інші нематеріальні активи (право на провадження діяльно­сті, використання економічних та інших привілеїв тощо).

Нематеріальні активи обліковуються на рахунку 12 "Нематері­альні активи".

Нематеріальні активи на підприємстві поповнюються шляхом:

• самостійного виготовлення;

• придбання нематеріальних активів;

• внесків засновників;

• безоплатного одержання нематеріальних активів.

Придбаний або отриманий нематеріальний актив відображаєть­ся в балансі, якщо існує імовірність одержання майбутніх еконо­мічних вигод, пов'язаних з його використанням, та його вартість може бути достовірно визначена.

Первісною вартістю нематеріальних активів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена заснов­никами (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.

Нематеріальні активи, отримані внаслідок об'єднання підпри­ємств, оцінюються за їх справедливою вартістю.