Основні поняття та визначення

Комп'ютерна графіка – наука про формальні способи автоматичної побудови і перетворення простору (як реального, так і віртуального) на площині і графічних об'єктів в ньому.

Мета науки ­– розробка формальних способів побудови двох -, трьох - та також багатовимірних наочних зображень, а також цифрова обробка фото і відеозображень.

Наука тісно пов'язана з геометрією, математикою, моделюванням та комп'ютерним програмуванням.

Геометричне моделювання та його завдання.

Геометричне моделювання – технологія, що використовує формальні способи побудови і перетворення об'єктів в просторі з метою одержання конструкцій з них, що призводять до вирішення геометричних задач засобами автоматизованого комп'ютерного моделювання.

Задача геометричного моделювання – геометрична задача, розв'язувана формальними методами на комп'ютерній моделі.

Графічні об'єкти, примітиви та їх атрибути.

Графічні об'єкти – об'єкти, що існують у віртуальному просторі, які володіють зображенням і деякою цілісністю з точки зору спостерігача.

Примітиви – обмежений набір графічних об'єктів, за допомогою якого заданими засобами набору операцій можна сконструювати безліч інших об'єктів. Елемент конструктора, складова або частина цілого, що здатна до комбінування.

Атрибути – властивості графічних предметів, можливі до формальної фіксації, вимірювання та перетворення.

Подання відеоінформації та її машинна генерація.

Подання відеоінформації – спосіб кодування зображення, прийнятий в технічних пристроях відображення інформації. Форма сигналу, що описує зображення, яка інтерпретується технічними засобами у зображення.

Машинна генерація відеоінформації – формально-логічні способи перетворення і синтезу відеоінформації, що здійснюються технічними засобами.

Поняття графічних систем.

Графічні мови – формальні мови, що використовуються для запису графічної інформації до пам'яті комп'ютера і служить для організації формальних перетворень над нею.

Метафайли – найбільш загальний спосіб запису графічної інформації для її зберігання до пам'яті комп'ютера і на зовнішніх носіях.

Архітектура графічних терміналів і графічних робочих станцій – спосіб з'єднання та взаємодії окремих елементів технічних засобів відображення і перетворення графічної інформації.

Реалізація апаратно-програмних модулів графічної системи – технічні та логічні способи перетворення і відображення графічної інформації.

Базова графіка – найбільш часто використовувані програмні засоби синтезу та перетворення графічної інформації, які найчастіше працюють із примітивами.

Просторова графіка – програмні засоби для синтезу і перетворення тривимірних об'єктів і сцен з них.

Сучасні стандарти комп'ютерної графіки – існуючий в певний момент часу і прийнятий до обов'язкового застосування набір правил і згод по методам, засобам, форматам і критеріям комп'ютерних (цифрових) зображень.

Графічні діалогові системи – програмні системи, що забезпечують інтерактивний (частіше маніпуляційний) послідовний спосіб побудови і візуальної оцінки графічних об'єктів і сцен, що підтримують процедури коригування користувачем.