Перейменувати аркуші за змістом інформації, яка на них розміщена.

Варіант 27

1. На підставі даних другого аркуша лабораторної роботи № 4 побудувати три діаграми (кожну на новому аркуші):

   • гістограму кількості комп'ютерів, проданих фірмами Луцька за кожний квартал 2001 року (категорія – фірма), передбачивши створення легенди, назви діаграми, підписів під осями.

   • кругову діаграму кількості комп'ютерів, проданих усіма фірмами за кожен квартал 2001 року.

   • графік кількість комп'ютерів за кожен квартал 2001 року, проданих фірмою Інтер, і середню кількість проданих комп'ютерів усіма фірмами, не створюючи легенди, назви діаграми, підписів під осями.

2. Додати в графік легенду, назву діаграми, підписи під осями, у легенду додати своє ім’я.

3. Додати в назву кругової діаграми своє прізвище.

4. Назва всіх діаграм виконати жирним шрифтом, легенду – курсивом. Оформити всі діаграми в кольорі за допомогою заливання.

5. Додати в гістограму дані про кількість проданих комп'ютерів за 1 квартал 2001 року. Видалити дані за 4 квартал 2001 року.

6. Замінити графік кільцевою діаграмою.

7. Перейменувати аркуші за змістом інформації, яка на них розміщена.

Варіант 28

1. На підставі даних другого аркуша лабораторної роботи № 4 побудувати три діаграми (кожну на новому аркуші):

   • гістограму суми реалізації кожного магазина Київського району за днями четвертого тижня (категорія – магазин), передбачивши створення легенди, назви діаграми, підписів під осями.

   • кругову діаграму обсягу реалізації за 4 - ий тиждень кожним магазином Київського району.

   • графік обсягу реалізації магазина Бісквіт за днями четвертого тижня, не створюючи легенди, назви діаграми, підписів під осями.

2. Додати в графік легенду, назву діаграми, підписи під осями, у легенду додати своє ім’я.

3. Додати в назву кругової діаграми своє прізвище.

4. Назва всіх діаграм виконати жирним шрифтом, легенду – курсивом. Оформити всі діаграми в кольорі за допомогою заливання.

5. Додати в графік дані про середній обсяг реалізації всіх магазинів по днях четвертого тижня. Вилучити з гістограми дані за середу.

6. Замінити гістограму кільцевою діаграмою.

7. Перейменувати аркуші за змістом інформації, яка на них розміщена.

Варіант 29

1. На підставі даних другого аркуша лабораторної роботи № 4 побудувати три діаграми (кожну на новому аркуші):

   • гістограму кількості контрактів, укладених кожною філією однієї фірми за місяцями 2000 року (категорія – назва філії), передбачивши створення легенди, назви діаграми, підписів під осями.

   • кругову діаграму загальної кількість контрактів для усіх фірм за кожний місяць 2000 року.

   • графік середньої кількість контрактів за 2000 рік для кожної філії фірми "Марс", не створюючи легенди, назви діаграми, підписів під осями.

2. Додати в графік легенду, назву діаграми, підписи під осями, у легенду додати своє ім’я.

3. Додати в назву кругової діаграми своє прізвище.

4. Назва всіх діаграм виконати жирним шрифтом, легенду – курсивом. Оформити всі діаграми в кольорі за допомогою заливання.

5. Додати в графік дані про кількість контрактів за червень для кожної філії фірми "Марс". Вилучити з гістограми дані за березень 2000 року.

6. Замінити гістограму кільцевою діаграмою.

7. Перейменувати аркуші за змістом інформації, яка на них розміщена.

Варіант 30

1. На підставі даних другого аркуша лабораторної роботи № 4 побудувати три діаграми (кожну на новому аркуші):

   • гістограму кількості телевізорів, проданих одним магазином за місяцями (категорія – назва телевізора), передбачивши створення легенди, назви діаграми, підписів під осями.

   • кругову діаграму загальної кількості телевізорів за місяцями.

   • графік кількості проданих телевізорів магазином "Ікар" у липні і листопаді, не створюючи легенди, назви діаграми, підписів під осями.

2. Додати в графік легенду, назву діаграми, підписи під осями, у легенду додати своє ім’я.

3. Додати в назву кругової діаграми своє прізвище.

4. Назва всіх діаграм виконати жирним шрифтом, легенду – курсивом. Оформити всі діаграми в кольорі за допомогою заливання.

5. Додати в графік дані про продаж у вересні. Вилучити з гістограми дані за листопад.

6. Замінити гістограму кільцевою діаграмою.

7. Перейменувати аркуші за змістом інформації, яка на них розміщена.

ПРИКЛАД ВИКОНАННЯ.

Завдання

1. На підставі даних другого аркуша лабораторної роботи № 5 побудувати три діаграми (кожну на новому аркуші):

• гістограмма: кількість пропущених занять кожним студентом однієї групи за кожен семестр (категорія – ПІБ студента), передбачивши створення легенди, назву діаграми, підписи під осями.

• кругову діаграму: загальна кількість пропущених занять усіма студентами за кожен семестр.

• графік: середня кількість пропущених занять за кожен семестр, не створюючи легенди, назви діаграми, підписів під осями.

2. Додати в графік легенду, назву діаграми, підписи під осями, у легенду додати своє ім’я.

3. Додати в назву кругової діаграми своє прізвище.

4. Назва всіх діаграм виконати жирним шрифтом, легенду – курсивом. Оформити всі діаграми в кольорі за допомогою заливання.

5. Додати в графік дані про кількість пропущених студентом Качаном занять. Вилучити з гістограми дані про кількість пропущених занять за перший семестр.

6. Замінити кругову діаграму лінійчатої.

7. Перейменувати аркуші за змістом інформації, яка на них розміщена.

Розв’язок

1. Для побудови гістограми необхідно:

1.1. Скопіювати таблицю1. з лабораторної роботи №4 на Аркуші1. поточної робочої книги;

• виокремити діапазон таблиці А3:H11;

• з верхнього меню ВСТАВКА вибрати пункт ДІАГРАМА;

• у вікні МАЙСТРА ДІАГРАМ вибрати тип діаграми – ГІСТОГРАМУ і клацнути мишкою на кнопці ДАЛІ;

• у наступному вікні МАЙСТРА ДІАГРАМ вибирати ряд даних – в стовпцях і клацнути на кнопці ДАЛІ;

• у наступному вікнізаписати: назву діаграми, підписи під осями, як показано на рис.5.1

• активізувати закладку ЛЕГЕНДА і вибирати опцію ДОДАТИ ЛЕГЕНДУ, розміщення легенди -ПРАВОРУЧ і клацнути на кнопці ДАЛІ.

Рисунок 5.1. Вікно майстра діаграм.

• у наступному вікні вибирати опцію розміщення діаграми – НА ЦЬОМУ АРКУШІ.

Рисунок 5.2. Кількість пропущених занять кожним студентом.

2. Щоб побудувати гругову діаграму необхідно:

• перейти на Аркуш 2;

• клацнути на кнопці панелі інструментів ДІАГРАМА;

• у вікні МАЙСТРА ДІАГРАМ вибрати тип діаграми – кругова і клацнути на кнопці ДАЛІ;

• у наступному вікні МАЙСТРА ДІАГРАМ вибрати дапазон : перейти на Аркуш2 і виокремити діапазон: Лист1!$C$2:$H$2;Лист1!$C$24:$H$24, клацнути на кнопці ДАЛІ;

• у наступному вікні написати назву діаграми і клацнути на кнопці ДАЛІ;

• у наступному вікні вибрати розміщення діаграми – на цьому аркуші.

Рисунок 5.3. Кругову діаграму загальна кількість пропщених занять всіма студентами .

2. Для побудови графіка необхідно:

• перейти на Аркуш3;

• клацнути на кнопці на панелі інструментів ДІАГРАМА;

• у вікні МАЙСТРА ДІАГРАМ вибрати тип діаграми – графік і клацнути на кнопці ДАЛІ;

• у наступному вікні МАЙСТРА ДІАГРАМ вибрати дапазон : перейти на Аркуш1 і виокремити діапазон: =Лист1!$C$2:$H$2;Лист1!$C$25:$H$25, натиснути на кнопці ДАЛІ;

• у наступному вікні клацнути на кнопці ДАЛІ;

• вибрати розміщення діаграми – НА ЦЬОМУ АРКУШІ.

мал.5.4. Графік середня кількість пропущених занять за кожний семестр.

2. Щоб у графік додати назву, легенду і підписи осей необхідно:

• виокремити графік;

• клацнути правою кнопкої миші на графіку і з контексного меню вибрати пункт ПАРАМЕТРИ ДІАГРАМИ;

• у вікні ПАРАМЕТРИ ДІАГРАМИ записати назву і написи осей;

• перейти на закладку ЛЕГЕНДА і вибрати- ДОБАВИТИ ЛЕГЕНДУ і розміщення легенди –СПРАВА;

• щоб додати в перший рядок легенди своє ім’я необхідно: у клітинку А2 ввести своє ім’я;

• виділити графік, клацнути правою кнопкою мишкою на графіку і вибрати з контексного меню пункт ВИХІДНІ ДАНІ;

• у вікні ВИХІДНІ ДАНІ натикаємо на кнопці ДОБВАТИ РЯД і у рядку Значення вказати адресу клітинки з ім’ям =Лист3!$A$2 і натиснути на кнопку ОК.

3. Щоб у назву кругової діаграми додати своє прізвище необхідно:

• виокремити діаграму;

• клацнути правою кнопкою миші на діаграмі, з контексного меню вибрати пункт ПАРАМЕТРИ ДІАГРАМИ;

• у вікні ПАРАМЕТРИ ДІАГРАМИ у рядку ЗАГАЛОВОК додати своє прізвище, і натиснути на кнопці ОК.

4. Щоб назви всіх діаграм виконати жирним шрифтом, а легенду – курсивом необхідно:

• виокремити назву діаграми і клацнути на кнопці панелі інструментів з написом Ж;

• виокремити легенду і клацнути на кнопці панелі інструментів з написом К;

Щоб залити діаграму кольором необхідно:

• виокремити діаграму і клацнути правою кнопкою миші на діаграмі і з контексного меню вибрати пункт ФОРМАТ ОБЛАСТІ ДІАГРАМИ;

• у вікні ФОРМАТ ОБЛАСТІ ДІАГРАМИ вибирати колір заливки – жовтий і натиснути на кнопці ОК.

5. Щоб забрати дані про кількість пропущених занять за перший семестр необхідно:

• виокремити гістограму і клацнути правою кнопкою миші на гістограмі;

• з контексного меню активізувати команду ВИХІДНІ ДАНІ;

• у вікні ВИХІДНІ ДАНІ активізувати закладку ДІАПАЗОН змінити у рядку ЗНАЧЕННЯ на =Лист1!$d$3:$H$3 і в рядку ПІДПИСИ ПО ОСІ Х на =Лист1!$d$3:$H$3 і клацнутина кнопці ОК.

Щоб добавити в графік дані про кількість пропушених занять студентом Качаном необхідно:

• виокремити графік і клацнути правою кнопкою миші по графіку ;

• з контексного меню активізувати команду ВИХІДНІ ДАНІ;

• у вікні ВИХІДНІ ДАНІ клацнути на кнопці ДОБАВИТИ РЯД, у рядку ЗНАЧЕННЯ записуємо діапазон =Лист1!$B$3;Лист1!$I$3, а в рядку ПІДПИСИ ПО ОСІ Х записати Качан і клацнути на кнопці ОК.

6. Щоб змінити кругову діаграму на лінійчату необхідно:

• виокремити діаграму і клацнути правою кнопкою миші на діаграмі, з контексного меню активізувати команду ТИП діаграми;

• у вікні ТИП ДІАГРАМИ вибрати тип – лінійчата і натиснути на кнопці ОК.

7. Щоб перейменувати Аркуші необхідно:

• клацнути правою кнопкою миші на кнопці з написом Лист1, з контексного меню активізувати команду ПЕРЕЙМЕНУВАТИ;

• замість старої назви записати нову назву – Гістограма;

• клацнути правою кнопкою миші на кнопці з написом Лист2, з контексного меню активізувати команду ПЕРЕЙМЕНУВАТИ;

• замість старої назви записати нову назву – Діаграма;

• клацнути правою кнопкою миші на кнопці з написом Лист3, з контексного меню активізувати команду ПЕРЕЙМЕНУВАТИ;

• замість старої назви записати нову назву – Графік;

Лабораторна робота № 6 Тема: "Статистична обробка даних інженерного експерименту"

Мета: Набуття навичок роботи з вирішальним блоком.

1 Завдання

Дві чи кілька величини можуть бути пов’язані або функціональною, або статистичною залежністю. Дві випадкові величини Х_і і Y_і називаються статистично пов’язаними, якщо математичне сподівання однієї з них змінюється із зміною іншої. і

Для заданих факторів Х и Y необхідно обчислити зазначені статистичні показники та обчислити коефіцієнти і побудувати регресійну модель залежності Y від Х.

У таблицях з варіантами завдань прийняті такі позначення:

Mx, Dx, Gx, Vx – відповідно математичне сподівнання, дисперсія, середнє квадратичне відхилення і коефіцієнт варіації незалежної змінної;

My, Dy, Gy, Vy – те ж для залежної змінної;

R – коефіцієнт кореляції.

В EXCEL передбачена можливість одержання різних статистичних показників і побудови регресійних залежностей, тому завдання необхідно виконувати в 3 етапи:

ЕТАП 1 ("вручну", тобто використовуючи тільки математичний апарат EXCEL):

1. Розрахувати статистичні показники.

2. Здійснити кореляційний аналіз.

3. Обчислити коефіцієнти регресійної моделі.

1.4 За отриманою моделлю розрахувати значення залежної змінної Y.

Формули для обчислення значень показників і одержання системи рівнянь приведені в наступному розділі.

ЕТАП 2 ("автоматично", тобто з використанням графічних можливостей EXCEL):

2.1 Побудувати зазначену регресійну модель залежності. Для цього вибираємо тип діаграми "точкова" і нанесемо відповідну лінію тренда з рівнянням і величиною вірогідності апроксимації.

2.2 За отриманою моделлю розрахувати значення Y.

ЕТАП 3:

1. Порівняти моделі "ручного" і "автоматичного" розрахунків.

2. З двох заданих залежностей вибрати кращу.

3.3 Короткі відомості з теорії інженерного експерименту.

3.3.1 Основні поняття

Припустимо, що приладом з випадковими похибками нескінченно велике число раз вимірювалась точна величина. Отримані в результаті такого експерименту безліч величин називається генеральною сукупністю.

Дослідник при постановці дослідів робить кін- цеве, зазвичай, невелике число вимірів. Їх можна розглядати як випадкову вибірку з гіпотетичної генеральної сукупності. Суть вибіркового методу полягає у правильному відбиранні одиниць спостереження, ступеня коливань ознаки сукупності, кількості одиниць, які підлягають спостереженню. Задача обробки зводиться до визначення за даними вибірки показників, що оцінюють параметри генеральної сукупності.

Розподіл величин у сукупності може бути різним. В інженерних експериментах, у більшості випадках, можна вважати, що розподіл підкоряється нормальному закону. Для нормального розподілу характерна симетричність – позитивні і негативні похибки зустрічаються однаково часто.

Нормальний розподіл характеризується двома параметрами:

• генеральним середньої (математичним сподівнанням);

• генеральним середнім квадратичним відхиленням.

Математичне сподівання виступає як найбільш ймовірне значення вимірюваної величини. Дисперсія ж є чисельною характеристикою ступеня розсіювання. Зазвичай проводяться декілька дослідів, за якими визначаються оцінки M і G. Оцінкою для математичного сподівання є вибіркове середнє

де: і – порядковий номер повторного досліду;

n – число повторень дослідів;

X_i – значення вимірюваного параметра в i-м досліді.

Для визначення оцінки генерального середньоквадратичного відхилення спочатку обчислюється вибіркова дисперсія D

.

Оцінкою для середньоквадратичного відхилення є

де M_k – коефіцієнт, обумовлений таблицею 7.1 залежно від числа ступенів свободи f=n-1.

Значення коефіцієнта M_k

Таблиця 6.1

Величина V_x=G_x/M_x*100% називається коефіцієнтом варіації.

3.3.2 Кореляційний аналіз

Кореляційний аналіз є одним із широко розповсюджених методів оцінки статистичних зв'язків. Цей метод дає змогу визначити кількісну міру зв’язку між змінними – залежною Y і незалежною Х. Тіснота зв’язку оцінюється коефіцієнтом кореляції.

Якщо оцінюється вплив на величину Y однієї величини X, то визначається коефіцієнт парної кореляції.

Оцінкою коефіцієнта парної кореляції є величина

.

Перевірка значимості коефіцієнта кореляції здійснюється за формулою

де T_α – табличне значення критерію Стьютента для f=n-2 і відповідного рівня значимості, величина якого наведена в таблиці 6.2. Значення критерію Стьютента для рівня значимості α=0,05.

Таблиця 6.2

3.3.3 Регресійний аналіз

Задача регресійного аналізу включає встановлення форми зв’язку і кількісне визначення регулярної складової за допомогою рівняння регресії y=f(x), одержують методом найменших квадратів.

Метод найменших квадратів – це статистичний метод побудови кривої за вибіркою, кожна точка якої характеризується парою змінних величин.

Задача одержання аналітичної залежності включає три етапи: вибір рівняння регресії; визначення коефіцієнтів рівняння; перевірка відповідності встановленої залежності експериментальному матеріалу.

ЕТАП 1 є неформальною процедурою. Тут багато чого залежить від досвіду дослідника. Уже відзначалося, що той самий процес може бути описаний різними емпіричними залежностями. Справа в тім, що, з одного боку, будь-яка отримана в результаті математичної обробки експериментальних даних формула буде тільки приблизно відображати суть процесу. Цінність формули визначається не складністю, а тією похибкою, яка допущена при її застосуванні. На практиці використовують такі залежності:

лінійна - y=ax+b (1)

парабола - y=ax²+bx+c (2)

логарифмічна-y=a*ln(x)+b (3)

степенева - y=ax^b (4)

експонентна-y=b*e^ax (5)

ЕТАП 2 полягає у визначені коефіцієнтів залежності. Найбільш достовірні значення коефіцієнтів мають

місце при використанні методу найменших квадратів. Сутність якого зводиться до того, що коефіцієнти шукаються такими, щоб сума квадратів відхилень експериментальних значень функції від значень, обчислених за емпіричною формулою, була стосовно залежності (1)

де Y_i – експериментальне значення функції при X_i, a X_i+b – теоретичне значення функції.

Сума квадратів відхилень є для наявної сукупності експериментальних даних функцією двох параметрів a і b. Вона матиме мінімум, коли її часткові похідні для а і b будуть рівні 0, тобто коли дотримуються умови

З даної системи рівнянь випливає, що сума квадратів відхилень буде мінімальною, коли a і b визначаються з виразів

При цьому враховувалося, що .

Після перетворення одержуємо

Отримана система рівнянь називається системою нормальних рівнянь. Розв’язавши цю систему відносно a і b, визначимо вид функції y=ax+b .

Середньоквадратична похибка обчислюэться:

Система нормальних рівнянь для залежності (2) має такий вид:

Система нормальних рівнянь для залежності (3) має такий вид:

Для одержання системи нормальних рівнянь для залежності (4) перетворимо її в лінійну в такий спосіб:

lg(Y)= b*lg(X)+ lg(a)

Застосувавши заміну Y1=lg(Y), X1=lg(X), A=lg(a), одержуємо Y1=b*X1+A

Тоді система нормальних рівнянь для залежності (4) матиме такий вигляд:

Після розрахунку коефіцієнта А регресійної моделі необхідно розрахувати звичайний коефіцієнт а, використавши зворотне:

.

Для одержання системи нормальних рівнянь для залежності (5) перетворимо її в лінійну в такий спосіб:

ln(Y)=a*X+ln(b).

Застосувавши заміну Y1=ln(Y), B=ln(b), одержуємо Y1=a*X+B.

Тоді система нормальних рівнянь для залежності (5) матиме такий вигляд:

Після розрахунку коефіцієнта B регресійної моделі необхідно розрахувати звичайний коефіцієнт b, використавши зворотне:

.

4. Варіанти завдань з обробки статистичних даних:

1. Завдання для варіантів 1 – 15

3.4.2 Вихідні дані для варіантів 1 – 15

3.4.3 Завдання для варіантів 16 – 30

4. Вихідні дані для варіантів 16 – 30

Приклад виконання Завдання

Розв’язання

Приймається гіпотеза, що між фактором X і показником Y існує лінійна стохастична залежність Y=aX+b.

1. Формуємо перші стовпці таблиці:

• у комірки А2:С2 вводимо назви стовпців таблиці: N, X, Y;

• заповнюємо стовпці таблиці даними;

• для визначення суми Y_і використовуємо кнопку автосуми панелі інструментів або вбудовану функцію =СУММ(C3:C17);

• для визначення математичного сподівання у комірку C19 вводимо формулу =C18/15;

• для визначення вибіркової дисперсії у комірку C20 вводимо формулу =(C18-C19)^2/14;

• для визначення середньоквадратичного відхилення у комірку С21 вводимо формулу =C19*КОРЕНЬ(C20);

• для визначення коефіцієнта варіації у комірку С21 вводимо формулу =C21/C19*100%.

Рис. 6.1 – Результати виконання пункту 1.1.

1.2 Обчислюємо коефіцієнт парної кореляції, для цього:

- обчислюємо М_х ; для цього у комірку В19 вводимо формулу =B18/15;

- обчислюємо D_x ; для цього у комірку В20 вводимо формулу =(B18-B19)^2/14;

- обючислюємо G_x; для цього у комірку В21 вводимо формулу =B19*КОРЕНЬ(B20);

- обчислюємо коефіцієнт парної кореляції; для цього у комірку В23 вводимо формулу =(B18-B19) * *(C18-C19)/14*B21*C21;

- перевіряємо значення коефіцієнта кореляції: у комірку В24 вводимо формулу =(ABS(B23)*КОРЕНЬ(13))/(КОРЕНЬ(ABS(1-(B23)^ ^2)));

• отримане значення 3,6 більше табличного значення 2,228.

1.3 Розрахунок коефіцієнтів регресійної моделі:

- обчислюємо Х² для цього у комірку D3 вводимо формулу =B3^2, далі копіюємо цю формулу в інші комірки стовпця В;

- обчислюємо добуток Х на Y, для цього у комірку Е вводимо формулу =B3*C3, далі копіюємо цю формулу в інші комірки стовпця;

- обчислюємо суму Х² і суму добутків Х на Y, користуючись кнопкою панелі інструментів АВТО-СУМА.

- обчислюємо значення коефіцієнта b, для цього у комірку В25 вводимо формулу =(B18*C18-15* *E18)/(B18^2-15*D18);

- обчислюємо значення коефіцієнта а, для цього у комірку В26 вводимо формулу = (1/15)*(C18 - -B25 *B18);

- рівняння прямої таке: Y=-886Х+564,1.

ЕТАП 1

1.1 Для побудови точкової діаграми:

• виокремлюємо діапазон В2:С17 і натискаємо лівою клавішею миші на кнопку панелі інструментів МАЙСТЕР ДІАГРАМ

- у діалоговому вікні майстер діаграми вибираємо тип діаграми “точкова” і клацаємо по кнопці ДАЛІ;

- у наступному вікні майстра діаграм вибираємо діапазон “ряди в стовпцях”;

• у наступному вікні майстра діаграм записуємо назви координатних осей;

• при переході в наступне вікно майстра діаграм натискаємо на кнопку ДАЛІ;

• вибираємо розміщення діаграми “на цьому листі” і клацаємо по кнопці ГОТОВО.

Рис. 6.2 – Точкова діаграма

• щоб додати лінію тренда необхідно:

• клацнути правою кнопкою миші і на точках діаграми з контекстного меню вибрати команду

ДОДАТИ ЛІНІЮ ТРЕНДА;

• у діалоговому вікні лінія тренду вибираємо

тип лінії – лінійна;

• з закладки ПАРАМЕТРИ вікна ЛІНІЯ ТРЕНДА вибираємо показати рівняння на діаграмі і помістити на діаграмі величину R^2.

Рис. 6.3 – Результат виконання пункту 2

Лабораторна робота № 7 Тема: "Визначення точки беззбитковості"

Мета: Набуття навичок роботи розв’язання економічних задач засобами EXCEL.

Ринковий попит та ринкова пропозиція протягом місяця виражаються такими рівняннями:

P_c=a+b*Q (7.1)

P_p=c+d*Q , (7.2)

де: Q – кількість товару, тис. одн.; a, b, c, d – коефіцієнти впливу на попит та пропозицію (наведені у варіантах завдання). Необхідно знайти рівноважну кількість товару Q_p, при якому P_c = P_p, як точку перетину прямих (8.1) і (8.2).

Завдання виконується в такому порядку:

1 Використовуючи режим "Підбор параметрів" режиму "Сервіс", визначається рівноважна кількість товару Q_p.

2 Заповнюється таблиця

Спочатку заносяться дані в стовпець Q з кроком ±1 від отриманого значення Q_p. Значення двох інших стовпців розраховуються за формулами (1) і (2).

3 За даними таблиці будується графік, на якому буде видна точка перетину. Для уточнення в графік додають лінії проекцій.

Короткі теоретичні відомості

Вирішення багатьох практичних задач, особливо в економіці, потребує знаходження числових значень параметрів функцій, які забезпечують отримання конкретних значень функції. Ці результуючі значення функції повинні задовольняти деяким вимогам. Для розв’язання подібних задач необхідним є поняття цільової функції – функції, значення якої досягає шуканого (конкретного чи екстремального) значення. В Excel ця функція записується у вигляді формули, яка розміщена в певній клітинці таблиці – „цільовій клітинці”. Інколи залежність цільової функції від аргументів є дуже складною. Тому не завжди можна знайти точний аналітичний розв’язок, який дає значення параметра. Для таких випадків в Excel є два інструмента: ПІДБІР ПАРАМЕТРА і ПОШУК РІШЕННЯ.

Підбір параметра – це інструмент, який дає змогу цілеспрямовано перебирати багато значень одиночного параметра з одночасним контролем результуючого значення. Цей механізм „підганяє” вихідні дані під бажаний результат. При цьому чергове значення параметра підставляється в формулу, виконуються обчислення і отриманий результат порівнюється з шуканим (цільовим) значенням. Якщо на черговому кроці обчислення різниця між поточним результатом і цільовим значенням стає меншою ніж дана величина, тобто досягнута задана точність розв’язку, то обчислення припиняються, і поточне значення пропонується як підсумковий результат підбору. При підборі параметра практично завжди мають наближене значення результату.

При підборі параметра необхідно вказати:

• місцезнаходження цільової комірки (вмістом якої обов’язково повинна бути формула);

• значення, яке необхідно досягнути в цільовій клітинці при зміні параметра;

• клітинка, вміст якої (параметр) буде змінюватись для досягнення в цільовій клітинці шуканого значення.

Варіанти завдань до лабораторної роботи №7

Приклад виконання

Завдання: Для даних варіанта №12

1. Визначити рівноважну кількість товару Q_p., використовуючи режим "ПІДБІР ПАРАМЕТРІВ" режиму "СЕРВІС".

2. Заповнити таблицю

3. За даними таблиці побудувати графік залежностей P_c=f(Q) та P_p=f(Q), на якому буде видна точка перетину. Для уточнення в графік додати лінії проекцій.

Розв’язання:

1. Формуємо стовпці таблиці :

• у комірки А2:D2 вводимо назви стовпців (a, b, c, d);

• заповнюємо стовпці вихідними даними;

• у комірку Е3 вводимо наближене значення Qp=1;

• у комірку F3(цільова клітинка) вводимо формулу = C3+D3*E3-A3-B3*E3;

• з верхнього меню СЕРВІС вибираємо пункт ПІДБІР ПАРАМЕТРА;

• у діалоговому вікні підбір параметра вказуємо: встановити в комірці =$F$3 значення = 0.Змінюючи комірку =$E$3 (рис. 7.1), натискаємо ОК.

Рис.7.1 – Діалогове вікно ПІДБІР ПАРАМЕТРА

Результат обчислення, розташований у комірці E3, = 14,5554

2. Заповнюємо таблицю:

• у комірку А5 вводимо число 14,5554;

• використовуючи верхнє меню ПРАВКА ЗАПОВНИТИ ПРОГРЕСІЯ, заносимо дані у стовпець Q з кроком -1 (рис. 2);

• сортуємо отримані результати за зростанням;

• виокремлюємо комірку А11;

• використовуючи верхнє меню ПРАВКА ЗАПОВНИТИ ПРОГРЕСІЯ, заносимо у стовпець Q дані, які змінюються з кроком +1;

Рис. 7.2 – Вікно ПРОГРЕСІЯ

• у комірку В5 вводимо формулу для обчислення Рс =$A$3+$B$3*A5, копіюємо цю формулу в діапазон В5:В16;

• у комірку С5 вводимо формулу для обчислення Рр =$C$3+$D$3*A5, копіюємо цю формулу в діапазон С5:С16 (рис. 7.3).

Рис. 7.3 – Результат виконання пункту 2-го завдання

3 Для побудови графіків:

- виокремлюємо діапазон В4:С16;

- користуючись МАЙСТРОМ ДІАГРАМ, будуємо 2 графіки: P_c=f(Q) та P_p=f(Q);

- щоб додати в графік лінії проекції клацаємо правою кнопкою миші на лінії графіка і з кон- текстного меню вибираємо команду ФОРМАТ РЯДІВ ДАНИХ;

• у вікні формат рядів даних у закладці ПАРАМЕТРИ вибираємо лінії проекцій рис.7.4):

Рис. 7.4 – Вікно ФОРМАТ РЯДУ ДАНИХ

.

Рис.7.5 – Графіки функцій P_c=f(Q) та P_p=f(Q).

Література

1 Інформатика: Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології/За ред. О.І.Пушкаря. – К. : Видавничий центр “Академія”, 2002. – 104 с.

2 Прокудин Г.С., Вольская С.Ю. Информатика и компьютерная техника. Часть 1. Основы компьютерной техники. Базовые информационные технологии: Учебн. пособие. – К.: Европейский институт, 2001. – 67 с.

3 Інформаційні системи і технології в економіці: Посібник. – К.: Академія, 2002. – 544 с.

4 Дибкова Л.М. Інформатика та комп’ютерна техніка: Посібник. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2002. – 320 с.

5 Глинський Я.М. Практикум з інформатики: Навч. посібник. 5-е вид. – Львів: Деол, 2002. – 224 с.

6 Пасько В. Microsoft Office 97 – К.: Издательская группа BHV, 1998. – 768 с.

7 Руденко В.Д., Макарчук О.М., Патланжоглу М.О. Практичний курс з інформатики – К.: Фенікс, 1997. – 304 с.

38