МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА

ПЕДАГОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ

Кафедра початкової освіти та методик природничо-математичних дисциплін

МИТЧЕНКО АЛІНА ВІКТОРІВНА

Формування культури спілкування у молодших школярів засобами мовленнєвих ситуацій

для напряму підготовки 6.010102

Початкова освіта

(освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр»)

Науковий керівник:

кандидат педагогічних наук, доцент

Волинець Катерина Іванівна

КИЇВ – 2012

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА

ПЕДАГОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ

Кафедра початкової освіти та методик природничо-математичних дисциплін

Формування культури спілкування у молодших школярів засобами мовленнєвих ситуацій

Виконав (ла):

Митченко Аліна Вікторівна,

студентка групи Поб 4-06-5.Од

Науковий керівник:

кандидат педагогічних наук, доцент

Волинець Катерина Іванівна

Допущено до захисту: Робота захищена:

Завідувач кафедри _____ (К.І. Волинець) « ____» _________________

Протокол №____ від ___ 2012 р. з оцінкою _______________

КИЇВ – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП......………...………………………………………………………………....3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ СПІЛКУВАННЯ В УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ……………………….........................................................................8

1.1. Культура спілкування як науково-педагогічна проблема ....…………..........8

1.2. Характеристика базових понять дослідження .......………………………....14

1.3. Методичний аспект проблеми формування культури спілкування у молодших школярів ……………………….............................................................20

ВИСНОВКИ ДО ПЕРШОГО РОЗДІЛУ ....................…....................................26

РОЗДІЛ 2. ВИВЧЕННЯ ПРАКТИКИ ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ СПІЛКУВАННЯ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ…………………………......28

2.1. Критерії та рівні сформованості культури спілкування в учнів початкової школи …………………………………………………………………….............28

2.2. Стан сформованості культури спілкування у молодших школярів……….33

ВИСНОВКИ ДО ДРУГОГО РОЗДІЛУ…………………..………....................38

ВИСНОВКИ ...…………………………………………………………………….62

ДОДАТКИ …………………………………………………………………….......65

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ...……………………………………70

ВСТУП

Актуальніть теми дослідження. Сучасний етап розвитку національної школи характеризується посиленням уваги до мовної освіти в країні, потребою формування особистості, яка відзначалася б свідомим ставленням до рідної мови, мовленнєвою активністю на всіх етапах оволодіння мовою як засобом спілкування, пізнання і впливу, високою культурою спілкування в різних життєвих ситуаціях.

У сучасному динамічному українському суспільстві комунікація як найважливіший засіб обміну інформацією посідає особливе місце, еволюціонує від суто теоретичного наукового поняття, від важливого складника суспільного життя до суттєвого соціального параметра й домінуючого особистісного чинника.

Тенденції гуманітарної політики та культури ставлять нові вимоги до мовленнєвої освіти, що визначаються як основною функцією мови – бути засобом спілкування, пізнання, порозуміння, так і суспільним замовленням – сформувати соціально активну україномовну мовленнєву особистість. Такий підхід об’єктивно актуалізує й аргументує проблему комунікативної підготовки учнів початкової школи, спрямованої на формування їхньої культури спілкування, що забезпечить соціалізацію, самореалізацію і самоствердження молодших школярів.

Аналіз проблеми формування культури спілкування в учнів засвідчив значний інтерес до неї з боку сучасних науковців. Так, вивченню психолого-педагогічних основ культури спілкування та теоретико-методологічних засад її формування присвячені роботи Г. Балла, Л. Барановської, С. Братченка, В. Грехньова, І. Зязюна, К. Левітана, Л. Петровської, М. Рибакової, Г. Риданової, С. Рябченко, І. Синиці, А. Співаковської, І. Тодорової, І. Чернокозова.

Сутність, структура та функції спілкування активно досліджувалися О. Бодальовим, В. Кан-Каліком, Г. Ковальовим, Я. Коломінським, О. Леонтьєвим, А. Марковою, О. Мудриком.

І все ж, попри значну зацікавленість сучасних дослідників проблемою розвитку комунікативної компетентності, не до кінця з’ясованим залишається питання формування культури спілкування в учнів початкової школи.

Зокрема, нагального подолання потребують суперечності між: вимогами сучасного суспільства щодо культури спілкування учнів і реальним рівнем їхньої компетентності у спілкуванні; вимогами до рівня культури спілкування молодших школярів та обмеженими можливостями його досягнення за умов застосування традиційних методів, прийомів, форм і засобів навчання.

Потреба вирішення названих суперечностей зумовила необхідність вибору теми наукового дослідження: «Формування культури спілкування в учнів початкової школи засобами мовленнєвих ситуацій».

Мета дослідження полягає у науковому обґрунтуванні доцільності застосування у навчальному процесі методики формування культури спілкування в учнів початкової школи засобами мовленнєвих ситуацій.

Для досягнення мети дослідження було визначено основні завдання дослідження:

1. Вивчити і проаналізувати стан розроблення проблеми формування культури спілкування в учнів початкової школи у науковій літературі.

2. Теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити методику застосування мовленнєвих ситуацій як засобу формування культури спілкування у молодших школярів.

3. Сформулювати методичні рекомендації щодо формування в учнів початкової школи культури спілкування.

Об’єкт дослідження – формування культури спілкування у молодших школярів.

Предмет дослідження – методика застосування мовленнєвих ситуацій як засобу формування культури спілкування в учнів початкової школи.

Для реалізації поставлених завдань використовувалися такі методи дослідження:

теоретичні: аналіз психолого-педагогічної, лінгвістичної та методичної літератури, узагальнення і систематизація її з метою з’ясування стану досліджуваної проблеми;

емпіричні: діагностичні методи (анкетування, тестування), обсерваційні методи (пряме й опосередковане спостереження) і прогностичні (експертна оцінка) з метою визначення рівня сформованості культури спілкування в учнів початкової школи;

статистичні: кількісний і якісний аналіз здобутих даних – для перевірки ефективності пропонованої методики.

Теоретичне значення дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні доцільності застосування у навчальному процесі методики формування культури спілкування у молодших школярів засобами мовленнєвих ситуацій; подальшого розвитку набули основні положення особистісно-орієнтованого підходу у формуванні у молодших школярів культури спілкування.

Структура бакалаврської роботи. Бакалаврська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, додатків і списку використаних джерел. Основний зміст дослідження викладено на 50 сторінках. Робота містить 5 таблиць, 5 додатків. Список використаних джерел становить 70 найменувань.