3.1.1. Вимірювання напруги.

1. Записуємо основні метрологічні характеристики компенсатора типу Р4833: клас точності 0,05, U_K,max=0,11100 В; ОМР=0,01 мВ, ∆U_КВ=0,01 мВ.

2. Приблизне значення вимірюваної напруги U_X визначаємо за формулою

Вибираємо схему вимірювання для вимірювання напруги. Оскільки , то вимірювання проводимо за схемою відповідно рис. 12.2, б.

3. Вибрати подільники напруг (ПН), необхідний для вимірювання напруги U_Х =10,4 В компенсатором типу Р4833 в нормальних умовах.

Вибрати подільник напруги означає, що спочатку потрібно визначити необхідні його метрологічні характеристики: номінальний коефіцієнт поділу k_пн і клас точності.

4. Необхідне значення коефіцієнта поділу k_пн ПН визначаємо з (12.6 – 12.8):

і приймаємо найближче стандартне значення k_пн =100,

5. Вибираємо подільник напруги (з наявних на робочому місці) типу …….., класу точності δ_пн = 0,02 з =100.

6. Визначаємо очікуваний показ компенсатора

(В)

3.1.2. Вимірювання сили струму.

1. Приблизне значення вимірюваного струму обраховуємо за формулою

(мА)

Вибираємо схему для вимірювання струму. Для опосередкованого вимірювання струму компенсаційним методом вибираємо схему рис.12.3. Для реалізації вимірювання необхідні такі ЗВТ: компенсатор постійного струму і зразкова однозначна міра опору.

2. Розраховуємо значення опору зразкової однозначної міри опору з умови (12.14)

(Ом).

Визначаємо номінальне значення опору міри R_N =10 Ом і перевіряємо умову (12.15) Вт, що не перевищує номінальне значення потужності P_H, яке для міри опору класу точності 0,02 становить 0,1 Вт.

3. Визначаємо очікуваний показ компенсатора

3.2. Практичні вказівки до виконання експериментів

УВАГА! Складання електричних кіл і їх зміни проводять при вимкненому джерелі живлення моста.

3.2.1. Вимірювання напруги та струму компенсатором постійного струму.

1) Скласти електричне коло за схемою, зображеною на рис. 12.4.

2) Перед ввімкненням джерела живлення необхідно:

· регулятор вихідної напруги джерела живлення встановити в нульове положення;

· регулятор чутливості нуль-індикатора встановити у положення, що відповідає мінімальній чутливості.

3) Встановити робочий струм компенсатора.

4) Для прискорення процесу компенсації необхідно попередньо встановити на декадних перемикачах очікуваний показ компенсатора розрахований за формулами (12.5) або (12.6) – для вимірювання напруги і за формулою (12.12) – для вимірювання струму

5) Якщо схема готова до проведення експерименту, то приступають до вимірювання напруги (струму). Для цього поступово збільшують чутливість нуль-індикатора і, змінюючи компенсаційну напругу добиваються нульового показу нуль-індикатора. Запобігаючи можливому перевантаженню нуль-індикатора, збільшення компенсуючої напруги слід завжди починати з декад із найменшим значенням, а якщо це не викликає переміщення вказівника нуль-індикатора, то перейти до зміни старших декад.

6) Закінчивши процес компенсації, регулятор чутливості нуль-індикатора встановлюють у положення, що відповідає мінімальній чутливості, і вимикають напругу живлення. Після цього записують отриманий відлік U_KX у таблицю результатів.

7) Для перевірки правильності проведення експерименту повторюють вимірювання. Для цього знову повтоюють весь процес компенсації. Отриманий відлік U_KXе1 може відрізнятися від U_KXе1, отриманого при першому вимірюванні, не більше, як на крок квантування ∆U_кв (ОМР).

8) Закінчивши остаточнe компенсування компенсатора, регулятор чутливості нуль-індикатора встановлюють у положення, що відповідає мінімальній чутливості, вимикають напругу живлення і подають результати експерименту викладачеві, який проводить лабораторне заняття.

9) Після отримання підпису викладачем результатів експерименту, розбирають електричне коло, приводять робоче місце в порядок.