Після вибору прототипу розрахунки ведуть у наступному порядку.

Таблиця 1.1

Коефіцієнти опору коченню f та зчеплення φ тракторів і автомобілів

Вид опорної поверхні (ґрунтового фону)	Колісні трактори і автомобілі		Гусеничні трактори
	f	φ	f	φ
Асфальтоване шосе	0,01…0,02	0,8...0,9	0,03...0,04	0,9...1,1
Суха грунтова дорога	0,03…0,05	0,6...0,8	0,05...0,07	0,7...0,9
Цілина	0,03…0,07	0,7…0,9	0,06...0,08	1,0...1,1
Скошений луг	0,06…0,08	0,6…0,8	0,06...0,08	0,7...0,9
Стерня зернових	0,08…0,10	0,6…0,8	0,06...0,08	0,8...1,0
Переліг (злежана орана земля)	0,08…0,12	0,7…0,9	0,07...0,09	1,0...1,1
Рілля (зоране поле)	0,12…0,16	0,5…0,7	0,09...0,12	0,6...0,8
Осушене болото, торф	0,14…0,16	0,3…0,4	0,11...0,14	0,4...0,6
Грунт, підготовлений під посів	0,16…0,18	0,5…0,6	0,10...0,14	0,6...0,7
Пісок сухий	0,18…0,20	0,3…0,4	0,12...0,15	0,8...1,0

1.1. Знаходження маси проектованої машини

1.1.1. Маса трактора знаходиться з умов забезпечення заданого зусилля на гаку Р_кр при допустимому буксуванні δ рушія. Згідно з стандартом допускається максимальне буксування [5]:

δ = 0,15...0,18 (15...18%) – для колісних тракторів та

δ = 0,03...0,05 (3...5%) – для гусеничних тракторів с. г. призначення.

Допустиме буксування реалізується при певному співвідношенні між навантаженням на ведуче колесо чи гусеничний рушій N і горизонтальною силою, що діє між рушієм і опорною поверхнею – дотичною силою Р_к:

φ_кдоп = Р_к/N, (1.13)

Величину φ_кдш називають допустимим коефіцієнтом використання зчіпної ваги, його значення залежить від виду опорної поверхні і знаходиться у межах: φ_кдоп = 0,3...0,9 для колісних тракторів і φ_кдоп = 0,4...1,1 – для гусеничних. У відповідності з означеними у завданні умовами руху слід приймати φ_кдоп = φ з таблиці 1.1.

Нормальне навантаження на рушій N залежить від ваги трактора і розташування його центра мас, визначається на стадії проектування орієнтовно через коефіцієнт навантаження ведучих коліс λ_к:

λ_к = k∙λ_кст, (1.14)

де λ_кст – статичний коефіцієнт навантаження ведучих коліс; для гусеничних та повноприводних колісних тракторів λ_кст = 1, для колісних тракторів з одним ведучим мостом – λ_кст = 0,65... 0,7;

k – коефіцієнт динамічності, враховує перерозподіл реакцій за рахунок дії сил інерції та сил з боку агрегатованої машини, приймають k = 1,1...1,2 для колісних тракторів формули 4x2 i k = 1 – для інших тракторів.

З урахуванням вище сказаного остаточна формула для визначення маси трактора набуває вигляду:

m = , кг, (1.15)

де Р_кр – номінальне тягове зусилля згідно з завданням, Н;

k_п – коефіцієнт можливого перевантаження трактора, призначають у межах 1,15...1,25 для колісних тракторів і 1,1...1,2 – для гусеничних.

Для визначення маси гусеничного трактора іноді [5] застосовують формулу:

m = , кг. (1.16)

Формула 1.16 застосовується тоді, коли в балансі потужності окремо враховують втрати енергії в шарнірах гусеничного рушія N_г, які при експериментальному визначенні f входять і до складу N_f. При цьому вважають, що λ_к = 1 і N_г = 0,5N_f.

В курсовій роботі будемо застосовувати формулу 1.15.

1.1.2. Маса автомобіля на стадії проектування знаходиться методом подібності за формулою:

m = m_в + m_o + 75n, кг (1.17)

де m_в – маса вантажу згідно з завданням, кг;

m_о = m_в/η_в – власна маса порожнього автомобіля, кг;

n – число місць у кабіні, включаючи водія (n = 1...4);

η_в – коефіцієнт вантажопідйомності, приймається по прототипу або з відомих статистичних даних у межах: η_в = 1,0...1,6 – для дорожніх автомобілів і η_в = 0, 5...1,1 – для автомобілів підвищеної прохідності.