73

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра „Трактори і автомобілі”

ТЕПЛОВИЙ І ДИНАМІЧНИЙ РОЗРАХУНКИ

АВТОТРАКТОРНИХ ДВИГУНІВ

методичні вказівки до курсової роботи з дисципліни "Трактори і автомобілі"

Методичні вказівки призначені для виконання першої частини курсової роботи з дисципліни "Трактори і автомобілі" – "Тепловий і динамічний розрахунки автотракторних двигунів" студентами денної форми навчання факультету механізації сільського господарства. У вказівках викладено методику виконання роботи, вміщено довідкові дані, необхідні для виконання обчислень, рекомендації використання учбової літератури та електронно-обчислювальної техніки, приведено тексти прикладних програм по виконанню обчислень на сучасних програмованих мікрокалькуляторах.

З М І С Т

Загальні зауваження	2
Розділ 1. Визначення необхідної потужності двигуна	4
Розділ 2. Тепловий розрахунок двигуна	13
Розділ 3. Розрахунок показників робочого циклу двигуна	27
Розділ 4. Динамічний розрахунок кривошипно-шатунного механізму	34
Розділ 5. Розрахунок швидкісної характеристики двигуна	47
Розділ 6. Розрахунок систем і механізмів двигуна	53
Література	55
Додаток 1. Зовнішні швидкісні характеристики двигунів	56
Додаток 2. Оформлення курсової роботи	58
Додаток 3. Алгоритм розрахунку курсової роботи	60
Додаток 4. Додаткові завдання до розділів курсової роботи	64
Додаток 5. Умови одержання додаткового завдання	70
Додаток 6. Основні терміни та визначення з теорії ДВЗ	71

Співвідношення між деякими величинами систем сі та мкгсс.

Величина:	Розмірність		Співвідношення одиниць
	СІ	МКГСС
Маса	кг	кГ·с2/м	1 кГ·с2/м = 9,81 кг
Теплота	Дж	кал	1 кал = 4,187 Дж
Сила	Н	кГ	1 кГ = 9,81 Н
Тиск	Па	кГ/см2	1 кГ/см2 = 98066,5 Па ≈ 0,1 МПа
Робота	Дж	кГ·м	1 кГ·м = 9,81 Дж
Потужність	Вт	к.с.	1 к.с. = 735,5 Вт
Питома витрата палива	г/(кВтгод)	г/(к.с.год)	1 г/(к.с.год) = 1,36 г/(кВтгод)

Загальні зауваження

Основним завданням курсової роботи є систематизація і поглиблення знань студентів з положень та питань теорії тракторів і автомобілів, зокрема в першій частині – з теорії двигунів внутрішнього згоряння (ДВЗ). Курсова робота виконується по одній з двох тем:

1. Тягові якості і паливна економічність трактора.

2. Тягово-динамічні якості і паливна економічність автомобіля.

Згідно з програмою курсу передбачається виконання розрахунків по курсовій роботі у двох частинах:

Частина перша – обчислення показників автомобільного чи тракторного двигуна та його тепловий і динамічний розрахунки.

Частина друга – обчислення показників проектованого трактора чи автомобіля і побудова його розрахункових характеристик.

Перша частина курсової роботи повинна складатися з наступних розділів:

Вступ

1. Розрахунок потужності двигуна для проектованої машини

2. Тепловий розрахунок двигуна

3. Визначення основних показників двигуна

4. Динамічний розрахунок двигуна

5. Розрахунок швидкісної характеристики двигуна

6. Розрахунок однієї з систем чи одного з механізмів двигуна

Висновки

Список літератури

Всі розділи крім шостого студенти перевіряють на ЕОМ з використанням комп’ютерної програми, розробленої згідно цих методичних вказівок. Програма дозволяє студентам самостійно проводити наскрізну перевірку правильності розрахунків, що полегшує пошук допущених помилок, сприяє якісному виконанню розрахункової частини курсової роботи та засвоєнню матеріалу. Для самостійної роботи студента за межами кафедральної аудиторії програма може бути переписана студенту на його власну дискету.

Шостий розділ передбачено як індивідуальне завдання і виконується він тільки тоді, коли студент претендує на підвищену оцінку.

Алгоритм (порядок) розрахунку роботи наведено у додатку 3.

Оформлення курсової роботи повинно відповідати вимогам, визначеним „Стандартом факультету механізації с. г.” [10] та методичними вказівками (додаток 2). Пояснювальна записка виконується на папері формату А4 і обов'язково зшивається разом з кресленнями графічної частини. Графічна частина виконується на міліметровому папері, ескізи та розрахункові схеми до розрахунку систем і механізмів двигуна виконують на сторінках пояснювальної записки.

В самому початку пояснювальної записки повинен бути підшитим чи вклеєним оригінал завдання на курсову роботу. Всі розрахунки у пояснювальній записці повинні супроводжуватися коментарями та посиланнями на джерела інформації (звідки запозичені формули, коефіцієнти, обгрунтування прийнятих рішень).

Точність обчислень, як було зазначено вище, контролюється за допомогою ЕОМ. Для успішної перевірки округлення результатів розрахунків слід виконувати до четвертої значущої цифри. У противному разі похибка буде накопичуватися і може досягти недопустимої величини, коли ЕОМ буде вказувати на неточності результатів.

Не допускається використовувати у пояснювальній записці схеми та рисунки, запозичені з будь-якої літератури методом копіювання: рисунки повинні виконуватися проектантом лише самостійно з дотриманням вимог на виконання графічних зображень.

Обов'язкова наявність списку використаної літератури.

Повністю оформлена курсова робота повинна бути здана на кафедру з обов'язковою реєстрацією у журналі не пізніше зазначеного в завданні терміну. Після перевірки робота повертається студенту для виправлення зауважень чи помилок.

Захист курсової роботи після повної перевірки на ЕОМ відбувається шляхом співбесіди з викладачем, який перевіряв роботу. Якщо з будь-яких причин робота не пройшла перевірку на ЕОМ, то для захисту роботи завідувачем кафедри призначається комісія у складі двох чоловік.

Студент, який не захистив першу частину курсової роботи не допускається до складання екзамену по курсу „Будова, теорія і основи розрахунку автотракторних двигунів”.

Студент, який своєчасно виконав шостий розділ, на відмінно захистив курсову роботу та лабораторні роботи лабораторного практикуму, може бути звільненим від складання вказаного вище іспиту.

Буквами грецького алфавіту у методичних вказівках позначені:

(індекси біля букв опущені, у фігурних дужках вказано розділ, де застосовується позначення)

α – ([альфа]) – коефіцієнт надлишку повітря {1,2,3}

– кут повороту КВ {4}

β – ([бета]) – коефіцієнт молекулярної зміни {2}

– кут між стержнем шатуна і віссю циліндра {4}

γ – ([гамма]) – коефіцієнт залишкових газів {2}

δ – ([дельта]) – буксування рушія {1}

– ступінь остаточного розширення {2,3}

∆ – ([дельта]) – відхилення або розбіжності між даними {2,3}

ε – ([іпсилон]) – ступінь стиску {1,2,3,4}

ζ – ([дзета]) – коефіцієнт використання тепла {2}

λ – ([лямбда]) – коефіцієнт навантаження ведучих коліс {1}

– ступінь підвищення тиску {2,3}

– відношення радіуса кривошипа до довжини шатуна {4}

μ – ([мю]) – позначення масштабів {3,4}

ν – ([ню]) – коефіцієнт округлення індикаторної діаграми {3}

ω – ([омега]) – частота обертання (І/с) {1,3,4}

π – ([пі]) – число пі (π = 3,1415926536)

ρ – ([ро]) – густина повітря на впуску {2}

– ступінь попереднього розширення {2}

∑ – ([сігма]) – знак суми у математичних формулах загального виду

τ – ([тау]) – коефіцієнт тактності {3}

– крок обчислення діаграм {4}

φ – ([фі]) – коефіцієнт зчіпної ваги {1}

η – ([ета]) – коефіцієнт корисної дії {1,2,3,4}

ψ – ([псі]) – коефіцієнт опору шляху {1}