
- •Тема1. Система органів виконавчої влади.
- •Тема 2. Державна служба
- •Тема 3 Державне Управління
- •Тема 4. Завдання, компетенція і режим діяльності овв
- •Тема 5. Контроль, як засіб забезпечення законності в державному управлінні
- •Поняття законності і дисципліни ду
- •4. Президентський контроль за діяльністю овв
- •6. Прокурорський нагляд за довв
- •Тема 6. Звернення громадян, як форма позасудового захисту прав і свобод громадян
- •Тема 7. Адміністративний примус
- •Тема 8. Юридичні особи, як субєкти ав.
- •Тема 9. Надання адміністративних послуг
- •Тема 10. Адміністративний процес
Тема 6. Звернення громадян, як форма позасудового захисту прав і свобод громадян
поняття і види звернень
під зверненням розуміють подання громадян України, іноземців або ОБГ, заяв, зауважень, пропозицій, клопотань чи скарг до органів ДВ, ОМС, об’єднань громадян, П, І та О, різних форм власності, ЗМІ.
Види звернень: 1) заяви – це такий вид звернень, який містить прохання у сприянні реалізації, передбачених чинних законодавством прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства. 2) клопотання – це звернення з проханням про визнання за особою певного статусу 3) пропозиції – це звернення, які містять поради, щодо діяльності ОДВ та МС, депутатів всіх рівнів, посадових осіб, а зауваження містить вказівку на недоліки в їх діяльності 4) скарги – це звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями або бездіяльністю, рішеннями державних органів, ОМС, підприємств, У та О, ОГ та посадових осіб.
ЗУ «Про ЗГ» не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг, які встановлені ЦПЗ, Трудовим законодавством, З про захист економічної конкуренції, ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», Кодексом Адміністративного судочинства, З про доступ до судових рішень, а також на зауваження і пропозиції, щодо діяльності об’єднань громадян, які розглядаються відповідно до статутів цих об’єднань.
вимоги, які пред’являються до звернень громадян та порядок їх розгляду
Вимоги: 1) у зверненні має бути зазначене ПІП, місце проживання, вказана дата, проставлений підпис та чітко вказаний адресат, кому це звернення направляється. Якщо у зверненні не вказано ПІП, таке звернення вважається анонімним і зверненню не підлягає. Якщо не дотримані інші вимоги, такі звернення повертаються заявникові із відповідними рекомендаціями, не пізніше ніж через 10 днів, з моменту його надходження. Якщо звернення колективне, то повинні стояти прізвища і підписи осіб, які долучилися до цього звернення.
Звернення може бути усним, тобто повідомлене під час особистого прийому, керівниками чи іншими відповідальними особами, суб’єктів розгляду. Письмовим, який відправлене поштою або в письмовому вигляді передано до суб’єкта розгляду. .
Звернення подаються українською або іншою мовою, прийнятною для сторін. Відповіді на розглянуті звернення оформляються відповідно до вимог МОН.
Строки розгляду звернень громадян. Звичайний, скорочений і подовжений. З – це місяць від дня надходження звернень, С – не більше 15 днів, якщо не є складним по суті, П – це не більше 45 днів, якщо воно потребує залучення експертів, спеціалістів. Законодавство встановлює певну специфіку строків щодо скарг, оскільки скарга може бути подана до органу або посадової особи вищого рівня. Протягом одного року, з моменту прийняття рішення, але не пізніше місяця, з часу ознайомлення з прийнятим рішенням.
Заяви, клопотання, зауваження і пропозиції певних категорій громадян, розглядається керівниками відповідних органів, П та О, особисто. До них відносять: герої РС, герої соціалістичної праці, інвалідів ВВВ.
Не підлягають розгляду та вирішенню повторні звернення, а також звернення осіб, які визнані судом не дієздатними, і скарги, терміни подання яких закінчилися.
відповідальність за порушення законодавства про звернення громадян
За порушення ЗУ про звернення настає КВ і ЦВ. Закон передбачає мише ЦВ органів або посадових осіб, які прийняли неправомірне рішення, щодо звернення громадянина, передбачає відшкодування матеріальних та моральних збитків.
Розмір матеріальних збитків визначається з урахуванням витрат, пов’язаних із поданням і розглядом скарги, витрат, пов’язаних із виїздом для розгляду скарги, та втраченого за цей час заробітку. Якщо сторони не дійшли згоди, щодо розміру матеріальних збитків, то спір вирішується в судовому порядку. Розмір відшкодувань моральних збитків визначається тільки судом.