Тема 5. Контроль, як засіб забезпечення законності в державному управлінні

1. Поняття законності і дисципліни ду

законність, як правове явище розглядається у науковій літературі у широкому та вузькому значенні. У широкому розумінні законність відображає зв'язок права і влади, права і держави. У вузькому розумінні законність означає неухильне виконання законів громадянами України, підприємствами, установами, організаціями, і прийняття НПА на підставі і з метою виконання законів. Законність може розглядатися як принцип державного життя, який означає, що органи законодавчої, виконавчої, судової влади та органи МС діють лише в порядку і в межах компетенції визначеної Конституцією і ЗУ. Законність можна розглядати як принцип ДУ, що означає: органи ДУ здійснюють свої функції правовими засобами і в правових формах.

На відміну від законності, яка передбачає необхідність дотримання законів, дисципліна у ДУ це певні вимоги до поведінки учасників адміністративних правовідносин, які передбачають дотримання різних видів соціальних норм. Розрізняють дисципліну договірну, службову, військову, фінансову.

У наукових джерелах виділяють такі засоби забезпечення законності у ДУ: 1)контроль 2)розгляд заяв, скарг, зауважень і пропозицій, відповідно до ЗУ «Про звернення громадян» 3) шляхом чудового захисту прав і свобод громадян в порядку Адміністративного судочинства 4) притягнення до різних видів юридичної відповідальності посадових осіб органів ДУ, а також до громадян.

держаний контроль за діяльністю органів ВВ: поняття і види

ДК за ДІЯЛЬНІСТЬ ОВВ – це система заходів, яка полягає у спостереженні за діяльністю органів ДУ з точки зору відповідності її вимогам Конституції і ЗУ. ДК слід відрізняти від нагляду, який здійснюється щодо об’єктів, які організаційно не підпорядковані. А контроль стосується організаційно підпорядкованих об’єктів. Ще однією відмінністю є те, що в процесі нагляду здійснюються тільки заходи адміністративного впливу. Тоді як за результатами контролю, можуть застосовуватись і дисциплінарні заходи. Нагляд здійснюється за дотриманням спеціальних норм і правил, тоді як контроль здійснюється за діяльністю об’єктів в цілому.

Як нагляд, так контроль спричиняють юридичні наслідки, тоді як моніторинг таких наслідків не спричиняє.

Види державного контролю. Залежно від обсягу контрольних повноважень ДК поділяють на загальний і спеціальний. Загальний контроль здійснюють органи загальної компетенції (КМ та МОВВ). Спеціальний контроль здійснюється ЦОВВ та їх територіальними органами. ДК поділяється на: внутрішній (адміністративний) та зовнішній. Внутрішнім є контроль ОВВ усіх ланок (від КМ до МОВВ). До зовнішнього контролю за діяльністю органів відносять: парламентський, президентський, судовий та прокурорський нагляд. Є державний та недержавний контроль. До недержавного відносять контроль ОМ самоврядування, а до державного парламентський…

ІІІ. парламентський контроль за діяльністю органів ВВ

Спеціальними інститутами парламентського контролю є діяльність уповноваженого ВР з прав людини та рахункової палати. Уповноважений ВР з прав людини призначається і звільняється ВР, таємним голосуванням, шляхом подання бюлетенів. Вимоги: ст.. 5 ЗУ: громадянин України, досяг 4О років, має високі моральні якості….. вповноважений призначається на 5 років, і починає виконувати свої функції з моменту складання присяги на сесії ВР. Кандидатури на посаду вносить голова ВР і не менше 1/4 народних депутатів від конституційного складу. Діяльність уповноваженого, окрім вищезгаданого закону, гуляється положення «Про представників уповноваженого з прав людини» та положення «Про секретаріат уповноваженого з прав людини» 2005 рік.

Закон визначає обставини, за наявності яких уповноважений не може виконувати свої функції, а саме коли він має представницький мандат, обіймає посади в інших органах ДВ, виконує іншу оплачувану роботу в ОВВ, ОМС, підприємства різних форм власності, окрім викладацької, наукової, культурної діяльності. Він не може бути членом політичної партії. При наявності перелічених обставин, вповноважений на протязі 10 днів повинен скласти свої повноважені, інакше він не може прийняти присяги і приступити до виконання функцій уповноваженого.

Основні акти реагування уповноваженого: Конституційне подання, тобто звернення до КСУ, щодо вирішення питання про відповідність Конституції, ЗУ чи іншого правового акту ВР, акту президента чи КМ, правового акту АРК.

Подання уповноваженого – це акт, який вноситься до органів ДВ, самоврядування, П, У та О, різних форм власності, для вжиття необхідних заходів у місячний строк, який стосується прав і свобод людини.

Уповноважений, який обирається ВР на 5 років, звітує перед ВР про свою роботе щороку. ВР може вимагати від уповноваженого спеціальної, позачергової доповіді.

Омбуцмен здійснює свою діяльність на підставі «Про порушення прав і свобод людини», які він отримує за зверненнями громадян України, іноземців, осіб без громадянства. За зверненнями НДУ і за власною ініціативою.

ПК складається із контрольних повноважень ВР, функціонування, спеціалізованих інститутів парламентського контролю.