
- •Лабораторний практикум з електротехніки
- •Лабораторна робота n 1
- •Порядок виконання лабораторних робіт
- •Складання звіту
- •Контрольні запитання
- •Бібліографічний список
- •Лабораторна робота n 2 дослідження змішаного кола на постійному струмі
- •Короткі відомості з теорії
- •Параметри дослідження змішаного кола на постійному струмі
- •Лабораторна робота n3
- •Короткі відомості з теорії
- •Послідовність виконання роботи
- •Параметри дослідження активного опору
- •Параметри дослідження ємнісного опору
- •Параметри дослідження котушки індуктивності
- •Контрольні запитання
- •Короткі відомості з теорії
- •Порядок виконання роботи
- •Зміст роботи
- •Контрольні запитання
- •Бібліографічний список
- •Лабораторна робота n 5
- •Обладнання
- •Короткі відомості з теорії
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Коротка довідка з теорії
- •Параметри дослідження з’єднання приймачів електроенергії зіркою
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Бібліографічний список
- •Лабораторна робота n 7
- •Трикутником мета роботи
- •Обладнання
- •Короткі відомості з теорії
- •Порядок проведення роботи
- •Контрольні запитання
- •Бібліографічний список
- •Лабораторна робота n 8 перевірка однофазного лічильника активної енергії
- •Обладнання
- •Короткі відомості з теорії
- •Порядок проведення роботи
- •Короткі відомості з теорії
- •Паспортні дані трансформатора
- •Параметри досліджень трансформатора
- •Контрольні запитання
- •Короткі відомості з теорії
- •Лінійна напруга статора, в
- •Послідовність проведення роботи
- •Параметри досліджень асинхронного двигуна з короткозамкненим ротором
- •Контрольні запитання
- •Бібліографічний список
- •Лабораторна робота №11 дослідження асинхронного двигуна з фазним ротором
- •Короткі відомості з теорії
- •Послідовність проведення роботи
- •Паспортні дані асинхронного двигуна з фазним ротором
- •Ротором
- •Параметри досліджень асинхронного двигуна з фазним ротором
- •Контрольні запитання
- •Короткі відомості з теорії
- •Послідовність проведення роботи
- •Паспортні дані машини постійного струму
- •Параметри зовнішньої характеристики генератора
- •Параметри характеристики холостого ходу генератора
- •Контрольні запитання
- •Бібліографічний список
- •Лабораторна робота №13
- •Короткі відомості з теорії
- •Послідовність проведення роботи
- •Основні параметри досліджуваного діода
- •Параметри вольтамперної характеристики діода
- •Короткі відомості з теорії
- •Основні параметри схем випрямлення
- •Послідовність проведення роботи
- •Параметри зовнішньої характеристики випрямляча
- •Короткі теоретичні дані
- •Послідовність проведення роботи
- •Параметри вихідних характеристик біполярного транзистра
- •Контрольні запитання
- •Бібліографічний список
- •Лабораторна робота №16 дослідження фоторезистора
- •Короткі теоретичні дані
- •Послідовність проведення роботи
- •Параметри дослідження фоторезистора
- •Контрольні запитання
- •Бібліографічний список
- •Тестові запитання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Для нотаток
- •Для нотаток для нотаток
Короткі теоретичні дані
Біполярний транзистор – напівпровідниковий прилад, який складається із трьох областей з черегуючими типами електропровідності, який придатний для підсилення потужності.
У біполярних транзисторах струм визначається рухом носіїв зарядів двох типів: електронів та дірок.
Біполярні
транзистори прийнято підрозділяти на
групи за діапазоном межових частот та
максимальних потужностей, які розсіюються
на колекторному переході та які визначають
навантажувальну здатність транзистора:
низькочастотні
,
середньочастотні
,
високочастотні
,
НВЧ
,
малої потужності
,
середньої потужності
,
великої потужності
.
Для виготовлення транзисторів використовують германій, кремній, арсенід галію та інші напівпровідникові матеріали.
У біполярних транзисторів середній шар називають базою (Б); навантажувальний шар, який є джерелом носіїв зарядів (електронів чи дірок) – емітером (Е), другий зовнішній шар – колектором (К). Він приймає носії зарядів, які надходять від емітера.
В залежності від того, який електрод є загальним для вхідного та вихідного кола, розрізнюють три схеми включення біполярних транзисторів; із загальною базою (ЗБ), із загальним емітером (ЗЕ), із загальним колектором (ЗК).
У схемі із ЗБ підсилюючий каскад має малий вхідний опір (одиниці ома) та великий вихідний опір (сотні ком). Низький вхідний опір каскаду є його значним недоліком, так як у багатокаскадних схемах цей опір виявляє шунтову дію на опір навантаження попереднього каскаду і різко знижує підсилення цього каскаду за напругою та потужністю. Схема а ЗБ застосовується при роботі на високоомне навантаження та за частотними і температурними властивостями значно краще схеми з ЗЕ.
У
схемі із ЗЕ (рис. 27) підсилюючий каскад
має вхідний опір у сотні ом, а вихідний
- порядку десятків ом. Для цієї схеми
.
Малі значення струму бази і великі
значення струму колектора обумовлює
широке використання схеми із ЗЕ.
Коефіцієнт підсилення за напругою
у схемі із ЗЕ показує, на скільки
змінюється напруга між колектором та
емітером
при зміні напруги між базою і емітером
та
має приблизно таку ж величину, як і для
схеми а ЗБ:
Коефіцієнт
підсилення за струмом (коефіцієнт
передачі струму бази) у схемі із ЗЕ
показує, на скільки змінюється струм
колектора
при зміні струму бази
:
Схема має значне підсилення як за напругою так і за стрмом.
Підсилення за потужністю схеми із ЗЕ:
Дана схема широко використовується як основна для уні-версальних підсилювачів, для пристроїв кадрової та стрічкової розгортки телевізійних приймачів та інше.
У схемі із ЗК підсилюючий каскад має великий вхідний опір ( десятки і сотні кілоом), а вихідний – малий ( десятки і сотні ом). В цій схемі коефіцієнти підсилення дуже малі. Вона використовується при роботі на низькоомне навантаження від високоомного датчика та для узгодження опорів між окремими каскадами підсилювачів.
Вхідні (базові) характеристики біполярного транзистора у схемі із ЗЕ - залежність між струмами бази і напругами між базою - емітером у вхідному колі при постійних напругах між колектором та емітером:
Вихідні (колекторні) характеристики біполярного тран-зистора у схемі з ЗЕ - залежність між струмами колектора від напруг між колектором та емітером при постійних струмах бази:
Позначення літерно-цифрового коду транзисторів аналогічні напівпровідниковим діодам, крім слідуючих:
другий елемент позначення - літерний - визначає клас приладу:
транзистори біполярні – Т; транзистори польові – П; п'ятий елемент позначення - літери російського алфавіту від А до Я - визначає ділення технологічного типу на параметричні групи, наприклад, за зворотними напругами, коефіцієнту передачі струму та ін.
Наприклад,
позначенні досліджуваного транзистора
типу КТ 801 А відповідає паспортним даним
(параметрам): кремнієвий (К), біполярний
(Т), великої потужності (максимальна
потужність, яка розсіюється на колекторному
переході,
),
середньо - частотний, призначений для
виконання кадрової і стрічкової розгортки
телевізійних приймачів (8), розробка
(01), із зворотнім струмом колектора
10 мА
при
,
зворотнім струмом емітера
2
мА при
2,5В,
з коефіцієнтом передачі струму
,
з максимальним струмом колектора
та з n-p-n
типом переходу.