МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА МЕХАНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСІВ У ТВАРИННИЦТВІ

Лабораторний практикум з електротехніки

Дніпропетровськ 2009

Лабораторний практикум з електротехніки. Дніпропетр. держ. агр. ун-т. Дніпропетровськ, 2009. 106 с.

Містяться основні питання техніки безпеки при роботі студентів у лабораторіях електротехнічного циклу, електротехнічних вимірювань та приладів, лінійних електричних кіл постійного струму, однофазних та трифазних електричних кіл синусоїдного струму, по електричних машинах на змінному і постійному струмах і основах електроніки.

Матеріал підготовлений відповідно до навчальної програми і призначений для студентів с. –г. вузів із напрямів підготовки 6.100102 «Процеси, машини та обладнання агропромислового виробництва», 6.060103 « Гідротехніка (водні ресурси)», 0917 «Харчова технологія та інженерія» очної та заочної форм навчання факультетів механізації, екологомеліоративного та агрономічного.

к.т.н., доц. Павленко С.І. ст. викл. Лукашенко М. І. ст. викл. Селезньов Г.П.

Укладачі:

к.т.н., доцент В.А. Улексін (ДДАУ) к.т.н., доцент А.А. Березняк (НГУ)

Рецензенти:

Розглянуто на засіданні кафедри „ Механізація виробничих процесів у тваринництві ” ( протокол №1 від 31.10.2008 р.) і ухвалено науково-методичною радою факультету механізації сільського господарства ( протокол №6 від 15.01.2009 р.)

Лабораторна робота n 1

ВИВЧЕННЯ ПРАВИЛ ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ В ЛАБОРАТОРІЯХ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНОГО ЦИКЛУ І ЕЛЕКТРОВИМІРЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ

МЕТА РОБОТИ

Вивчити правила техніки електробезпеки в лабораторіях елект-ротехнічного циклу, а також будову, використання і головні особ-ливості різних систем електровимірювальних приладів.

Короткі відомості про правила техніки безпеки.

Перед початком лабораторних занять студенти одержують у викладача інструктаж із техніки безпеки.

Суворо забороняється :

1. Вмикати силові та освітлювальні вмикачі без дозволу викладача чи лаборанта.

2. Вмикати схему під напругою без попередньої перевірки і дозво-лу викладача чи лаборанта.

3. Проводити перемикання в схемах , які знаходяться під напру-гою.

4. Залишати без спостереження схему, яка знаходиться під нап-ругою.

5. Перемикати, чи відключати блокуючі пристрої.

6. Заходити, чи простягати руки за огорожі.

7. Знімати, чи перевішувати попереджуючі і забороняючи плака-ти.

8. Залишатись працювати в лабораторіях одному.

9. Знаходитись у лабораторії в пальто, а також вішати кепі та капе-люхи на устаткування.

Якщо зчинився нещасний випадок, негайно сповістіть про це ке-рівника. Після закінчення роботи приведіть до порядку своє робоче місце, заявіть старшому по лабораторії про закінчення роботи і тільки з його дозволу можете залишати лабораторію.

Після одержання інструктажу розпишіться в журналі про те, що з правилами техніки безпеки у лабораторіях електротехнічного циклу ви ознайомлені і зобов’язуєтесь їх виконувати.

Дія електричного струму на організм людини

Проходячи через тіло людини, електричний струм може викликати враження внутрішніх органів, або частин тіла. Враження органів дихання і кровообігу часто приводять до смерті. Опіки є результатом проходження через шкіру людини значного струму і безпосередньої дії електричної дуги.

Дослідами виявлено, що при тривалій дії струму 0,5мА вже відчувається людиною, при 2...3 мА з’являється біль, а при 15мА з’являється різко виражена судома з болем, який важко переноситься. Тривалий струм 20...25 мА і більше є небезпечним для життя людини, а струм більше 100мА – смертельним.

На ступінь небезпеки враження струмом впливають:

- тривалість дії струму: чим довше дія, тим вона небезпечніше;

- шлях проходження струму в тілі людини: найбільш вразливими є область серця, органів дихання і мозок;

- рід і частота струму: найбільш небезпечний - струм промислової частоти 50 Гц. Збільшення частоти до 2500 Гц мало впливає на небезпечність враження;

- хімічний склад крові людини, її психічний стан.

Перша допомога при враженні електричним струмом.

Ефективність надання першої допомоги враженому залежить в більшості випадків від швидкості від’єднання його від струмоведучих елементів, від переходу до правильного безупинного виконання прийомів штучного дихання.

Приступаючи до надання першої допомоги, слід:

• звільнити потерпілого від одягу, що його здавлює;

• забезпечити доступ свіжого повітря;

• вивести зайвих людей;

• покласти потерпілого на спину, підклавши під лопатки згорток з одягу, щоб голова відхилилася назад;

• не гаючи часу, відкрити рота потерпілому. Якщо рот не відкривається, то його потрібно розжати, натиснувши пальцями на нижню щелепу;

• язик вийняти за допомогою носової хустки;

• зробити потерпілому штучне дихання.