- •1. Основні поняття та терміни в галузі охорони праці
- •2. Дати характеристику основним законодавчим, нормативно-правовим актам з питань охорони праці в Україні
- •3. Обов’язки роботодавців щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці
- •4. Обов’язки та права працівників на охорону праці під час роботи
- •5. Законодавчі засади створення служби охорони праці на підприємствах, в організаціях та установах
- •6. Навчання та інструктажі з питань охорони праці
- •7. Відповідальність за порушення законодавчих актів в галузі охорони праці
- •8. Нещасні випадки та професійні захворювання. Причини виникнення та їх класифікація
- •9. Порядок призначення та склад комісій при розслідуванні нещасних випадків
- •10. Правові засади розслідування нещасних випадків
- •11. Розслідування, реєстрація й облік нещасних випадків, аварій, професійних захворювань на виробництві
- •12. Основні методи визначення травматизму
- •13. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці
- •14. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •15. Охорона праці жінок та інвалідів
- •16. Охорона праці неповнолітніх
- •17. Забезпечення працівників спецхарчуванням та засобами індивідуального захисту
- •18. Поняття важкості та напруженості виробничого процесу. Класифікація виробничих процесів за ступенем важкості
- •19. Гігієнічна класифікація умов праці
- •20. Чинники виробничого середовища та їх класифікація
- •21. Заходи поліпшення з нормалізації мікроклімату службових приміщень
- •22. Виробничий шум. Вплив шуму на організм людини. Методи захисту
- •23. Поняття про ультразвук та інфразвук. Вплив ультразвуків та інфразвуків на здоров’я людини. Методи захисту
- •24. Електромагнітні випромінювання природного та антропогенного характеру та їх вплив на організм людини. Методи захисту
- •25. Методи захисту від емп користувачів персональних комп’ютерів
- •26. Випромінювання оптичного діапазону (інфрачервоне, ультрафіолетове, лазерне), його вплив на організм людини та методи захисту
- •27. Значення виробничого освітлення. Вимоги до виробничого освітлення
- •28. Види виробничого освітлення та його нормування
- •29. Вентиляція виробничих приміщень. Вимоги до виробничої вентиляції
- •30. Кондиціювання повітря
- •31. Правило безпеки експлуатації обладнання, що працює під тиском
- •32. Дія електричного струму на організм людини. Види та причини електротравм
- •33. Фактори, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •34. Системи заходів та засобів щодо забезпечення електробезпеки
- •35. Надання першої долікарняної допомоги при ураженні електрострумом
- •36. Основні правила пожежної безпеки на підприємствах та в установах
- •37. Поняття про горіння, пожежі та вибухи. Види горіння
- •38. Способи та засоби гасіння пожеж
20. Чинники виробничого середовища та їх класифікація
Виробниче середовище – частина техносферы, що володіє підвищеною концентрацією негативних чинників. Основними носіями травмуючих і шкідливих чинників у виробничому середовищі є машини і технічні пристрої, хімічно і біологічно активні предмети праці, різні джерела енергії.
Відповідно до ГОСТ 12.0.003-74 небезпечні та шкідливі чинники за природою дії поділяються на такі групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні.
До фізичних небезпечних та шкідливих виробничих чинників належать: рухомі машини та механізми; пересувні частини виробничого устаткування; підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони; підвищена чи понижена температура поверхонь устаткування, матеріалів чи повітря робочої зони; підвищений рівень шуму; недостатня освітленість робочої зони та ін.
До хімічних небезпечних та шкідливих виробничих чинників належать хімічні речовини, які за характером дії на організм людини поділяються на загальнотоксичні, подразнювальні, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні та такі, що впливають на репродуктивну функцію.
До біологічних небезпечних та шкідливих виробничих чинників належать патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, грибки та ін.) та продукти їх життєдіяльності, а також макроорганізми (рослини та тварини).
До психофізіологічних небезпечних та шкідливих виробничих чинників належать фізичні (статичні та динамічні) і нервово-психічні перевантаження) (розумове перенапруження, монотонність праці, перенапруження органів чуття, емоційні перевантаження).
Часто травма є наслідком нещасного випадку. Нещасний випадок на виробництві — раптове погіршення стану здоров'я чи настання смерті працівника під час виконування ним трудових обов'язків внаслідок короткочасного (тривалістю не довше однієї робочої зміни) впливу небезпечного або шкідливого чинника.
Наслідком дії шкідливого виробничого чинника може бути і професійне захворювання — паталогічний стан людини, обумовлений надмірним напруженням організму або дією шкідливого виробничого чинника під час трудової діяльності.
21. Заходи поліпшення з нормалізації мікроклімату службових приміщень
Створення оптимальних метеорологічних умов у виробничих приміщеннях є складною задачею, вирішити яку можна наступними заходами та засобами:
Удосконалення технологічних процесів та устаткування. Впровадження нових технологій та обладнання, які не пов'язані з необхідністю проведення робіт в умовах інтенсивного нагріву дасть можливість зменшити виділення тепла у виробничі приміщення.
Раціональне розміщення технологічного устаткуванняНайкращим рішенням є розміщення тепловипромінюючого обладнання в ізольованих приміщеннях або на відкритих ділянках.
Автоматизація та дистанційне управління технологічними процесами. Цей захід дозволяє в багатьох випадках вивести людину із виробничих зон, де діють несприятливі фактори (наприклад автоматизоване завантаження печей в металургії, управління розливом сталі).
Раціональна вентиляція, опалення та кондиціювання повітря. Вони є найбільш розповсюдженими способами нормалізації мікроклімату у виробничих приміщеннях. Так зване повітряне та водоповітряне душування широко використовується у боротьбі з перегріванням робітників в гарячих цехах.
Забезпечити нормальні теплові умови в холодний період року в надтогабаритних та полегшених промислових будівлях дуже важко і економічно недоцільно. Найбільш раціональним варіантом в цьому випадку є застосування променистого нагрівання постійних робочих місць та окремих дільниць.
Раціоналізація режимів праці та відпочинку досягається скороченням тривалості робочої зміни, введенням додаткових перерв, створенням умов для ефективного відпочинку в приміщеннях з нормальними метеорологічними умовами. Якщо організувати окреме приміщення важко, то в гарячих цехах створюють зони відпочинку — охолоджувальні альтанки, де засобами вентиляції забезпечують нормальні температурні умови.
Для робітників, що працюють на відкритому повітрі зимою, обладнують приміщення для зігрівання, в яких температуру підтримують дещо вищою за комфортну.
На виробництві застосовують також захисні екрани для відгородження джерел теплового випромінювання від робочих місць. За принципом захисту щодо дії тепла екрани бувають відбиваючі, поглинаючі. відвідні та комбіновані. Хороший захист від теплового випромінювання здійснюють водяні завіси, що широко використовуються в металургії.
Використання засобів індивідуального захисту. Важливе значення для профілактики перегрівання мають індивідуальні засоби захисту. Спецодяг повинен бути повітро- та вологопроникним (бавовняним, з льону, грубововняного сукна), мати зручний покрій.