28. Ставки податку на доходи фізичних осіб

Податковим кодексом (ПК) передбачено загальну ставка податку, яка становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, одержаних, у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

У разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів, перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17 відсотків суми перевищення. У разі якщо такі доходи не перевищують десятикратний розмір мінімальної заробітної плати ставка податку складає 15%.

За окремими видами доходу ПК передбачено ставку податку у розмірі 5 відсотків бази оподаткування щодо доходу, зокрема, нарахованого як: доходи у вигляді дивідендів; процент на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок; процентний або дисконтний дохід за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом; процент на вклад (депозит) члена кредитної спілки у кредитній спілці; доходи в інших випадках, прямо визначених ПК.

Ставка податку становить подвійний розмір ставки, бази оподаткування щодо доходів, нарахованих як виграш чи приз (крім виграшу у державній та недержавній грошовій лотереї та виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри) на користь резидентів або нерезидентів.

Ставка податку становить 10 відсотків бази оподаткування щодо доходу у формі заробітної плати шахтарів - працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день та 50 відсотків і більше робочого часу на рік, а також працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань), у тому числі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, у вугільній промисловості, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Ставка податку може становити інший розмір, визначений відповідними нормами цього розділу.

29. Податкова знижка з податку на доходи фізичних осіб та особливості її нарахування

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є підприємцями, — це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку — резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів — фізичних або юридичних осіб упродовж звітного року, на яку дозволяється зменшити його загальний річний оподатковуваний дохід, одержаний за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Відповідно до вимог ПКУ сума податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з використанням права на податкову знижку, визначається за формулою: ПЗ = (В : (ЗП - ЄСВ - ПСП)) х П.

У разі якщо доходи фізособи у вигляді заробітної плати впродовж року оподатковувалися за ставками ПДФО як 15, так і 17%, використовується ефективна ставка податку за формулою:

 ПЗ = В х П : Б,

 де ПЗ — сума податку на доходи фізичних осіб, розрахована за результатами проведення перерахунку у зв’язку з поданням декларації на отримання податкової знижки;

 ЗП — заробітна плата;

 П — річна сума податку на доходи фізичних осіб, утримана з заробітної плати;

 Б — база обкладення податком на доходи фізичних осіб, яка визначається шляхом зменшення річної суми отриманої заробітної плати на суму єдиного соціального внеску (ЄСВ) та податкової соціальної пільги (ПСП) з урахуванням положень ПКУ (Б = ЗП - ЄСВ - ПСП);

 C — ставка податку на доходи фізичних осіб;

 В — сума (вартість) витрат платника податку — резидента, дозволених до включення до податкової знижки.

Розрахунок податкової знижки

Для розрахунку податкової знижки потрібно до податкового органу одночасно з поданням декларації та необхідних документів надати довідку з місця роботи про нараховані доходи (зарплату), суми утриманих ЄСВ, ПСП та ПДФО за звітний рік у розрізі за місяцями.

Наприклад, заробітна плата (ЗП) за рік — 20400,0 грн. ПДФО (П) за рік (ставка 15%) — 3060 грн. ЄСВ за рік — 624,24 грн. ПСП за рік — 0 грн.

Сума витрат (В) — 100 000,0 грн. (відповідно до наданих квитанцій про сплату сум процентів за користування іпотечним житловим кредитом). Отже:

ПЗ = 10 000,0 х (3060 : 20400) = 1500 (грн.).

До повернення належить 1500 грн. ПДФО