- •1. Соціально-економічна сутність податків та їх подвійний характер
- •2. Функції податків. Сутність фіскальної та розподільчо-регулюючої (економічної) функції податків.
- •3. Елементи податку та їх характеристика
- •4. Становлення та розвиток Державної податкової служби України
- •5. Організаційна структура органів державної податкової служби та їх основні завдання
- •6. Сутність податкового адміністрування. Основні складові системи національного податкового адміністрування
- •7. Облік платників податків в органах державної реєстрації
- •8. Особливості обліку великих платників податків
- •9. Державний реєстр фізичних осіб платників податків. Облік самозайнятих осіб
- •10. Необхідність і значення обліку надходжень та його основні етапи. Особові рахунки платників податків та порядок їх відкриття
- •11. Платники податку на додану вартість
- •12. Об’єкти та база оподаткування пдв
- •13. Ставки пдв
- •14. Визначення платників акцизного податку та перелік об’єктів оподаткування акцизним податком
- •15. Види ставок акцизного податку та порядок їх застосування
- •16. Податкові пільги в системі оподаткування акцизним податком
- •17. Сутність митної політики і об’єктивні фактори, які на неї впливають
- •18. Економічна сутність мита та основні його функції. Переваги та недоліки мита
- •19. Система митних платежів. Особливості справляння митних зборів
- •20. Види мита: характеристика та мета застосування
- •21. Основні елементи мита: платники, об’єкти, база оподаткування, ставки, пільги
- •22. Платники податку на прибуток підприємств
- •23. Об’єкт оподаткування податку на прибуток підприємств. Податкова база
- •24. Ставки податку на прибуток підприємств
- •25. Пільги щодо оподаткування окремих платників податку на прибуток підприємств
- •26. Платники податку на доходи фізичних осіб
- •27. Об’єкти оподаткування податку на доходи фізичних осіб, база оподаткування та особливості їх визначення при нарахуванні доходів
- •28. Ставки податку на доходи фізичних осіб
- •29. Податкова знижка з податку на доходи фізичних осіб та особливості її нарахування
- •30. Податкові соціальні пільги з податку на доходи фізичних осіб та порядок їх нарахування
- •31. Порядок подання платниками податку на доходи фізичних осіб річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації)
- •32. Платники фіксованого сільськогосподарського податку. Об’єкт оподаткування та ставки фіксованого сільськогосподарського податку. Порядок обчислення суми податку
- •34. Порядок обчислення та сплати податку на нерухоме майно до бюджету
- •35. Об’єкти та база оподаткування збору за першу реєстрацію транспортного засобу
- •36. Платники і податкові агенти екологічного податку
- •37. Пільги щодо земельного податку. Земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню
- •38. Платники і податкові агенти туристичного збору. Особи, які не можуть бути платниками туристичного збору
- •39. Сутність податкової політики та її соціально-економічний характер
- •40. Класифікація неподаткових платежів та їх характеристика
19. Система митних платежів. Особливості справляння митних зборів
Систему митних платежів можна поділити на дві групи:
1. Основні - обов'язкові платежі, що стягуються в більшості випадків при перетинанні митного кордону та стягуються із суб'єктів, що не характеризуються специфічними особливостями:
- мито, що стягується митницею;
- митні збори за митне оформлення;
- непрямі податки, що стягуються в подібних ситуаціях (податок на додану вартість, акцизний збір).
2. Податкові - митні платежі, що стягуються з платників за додатково надані послуги чи дії, або що характеризують платника, що відрізняється специфічними особливостями (за зберігання товарів, збори за митний супровід вантажів, збори за видачу ліцензій, плата за участь в митних аукціонах, тощо).
Митні платежі включають: митну вартість; мито; митні збори; акцизний збір; податок на додану вартість.
Справляння митних платежів здійснюється відповідно до розділу 9 Митного кодексу України від 13.03.2012 р.
Обов’язок із сплати митних платежів виникає:
1) у разі ввезення товарів на митну територію України - з моменту фактичного ввезення цих товарів на митну територію України;
2) при незаконному переміщенні товарів, що перебувають на території вільної митної зони або на митному складі, - з моменту такого переміщення товарів;
3) у разі вивезення товарів з митної території України:
а) при оформленні товарів відповідно до митного режиму експорту - з моменту прийняття митним органом митної декларації;
б) при вивезенні товарів за межі митної території України без оформлення митної декларації та при незаконному вивезенні товарів за межі митної території України - з моменту фактичного вивезення товарів за межі митної території України;
в) при невиконанні умов, установлених щодо товарів, які вивозилися за межі митної території України із звільненням від оподаткування вивізним митом, - з моменту, коли ці товари прибули до іншого місця призначення, ніж те, у зв’язку з яким надавалося таке звільнення;
4) після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, якщо внаслідок перевірки митної декларації чи за результатами документальної перевірки митний орган самостійно визначає платнику податків додаткові податкові зобов’язання;
5) в інших випадках, встановлених Податковим кодексом України.
Суми митних платежів, нараховані митним органом, підлягають сплаті до державного бюджету платником податків безпосередньо на єдиний казначейський рахунок.
Суми митних платежів сплачуються в готівковій формі через касу митного органу чи фінансової установи або у безготівковій формі через фінансову установу, крім випадків, передбачених цим Кодексом та законами України.
Перерахування сум митних платежів до Державного бюджету України із зазначених рахунків митного органу здійснюється цим митним органом.
20. Види мита: характеристика та мета застосування
Мито - це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та Митним Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
В Україні застосовуються такі види мита:
Ввізне мито встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України.
Вивізне мито встановлюється законом на українські товари, що вивозяться за межі митної території України.
На окремі товари законом може встановлюватися сезонне мито на строк не менше 60 та не більше 120 послідовних календарних днів з дня встановлення сезонного мита.
У випадках, передбачених законами України, з метою захисту економічних інтересів України та українських товаровиробників у разі ввезення товарів на митну територію України, можуть застосовуватися особливі види мита:
1) Спеціальне мито, яке встановлюється:
- як засіб захисту національного товаровиробника, у разі якщо товари ввозяться на митну територію України в обсягах та/або за таких умов, що їх ввезення заподіює або створює загрозу заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику;
- як заходи у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії інших держав, митних союзів та економічних угруповань, які обмежують реалізацію законних прав та інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України.
2) Антидемпінгове мито встановлюється відповідно до Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об’єктом демпінгу, що заподіює шкоду або створює загрозу заподіяння шкоди національному товаровиробнику.
3) Компенсаційне мито встановлюється відповідно до Закону України "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту" у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об’єктом субсидованого імпорту, що заподіює шкоду або створює загрозу заподіяння шкоди національному товаровиробнику.