22. Оподаткування дивідендів

Відповідно Податкового кодексу України (ПКУ) обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку на прибуток за ставкою (з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р. включно) 19% нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку, покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, є такий емітент або отримувач дивідендів платником податку чи має пільги зі сплати податку, надані ПКУ, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж 19%. Обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску з цього податку не поширюється на суб’єктів господарювання, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку. Емітент корпоративних прав може виплачувати власнику дивіденди, незалежно від того, є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, чи ні.

Але авансовий внесок, не справляється у разі виплати дивідендів фізичним особам. Тому, юридична особа при виплаті дивідендів фізичним особам не нараховує та не сплачує авансові внески.

Відповідно до ПКУ доходи у вигляді дивідендів остаточно оподатковуються під час їх виплати за їхній рахунок.

При оподаткуванні дивідендів ПДФО, податковим агентом платника податку під час нарахування (виплати) на його користь дивідендів, є емітент корпоративних прав або за його дорученням — інша особа, яка здійснює таке нарахування (виплату).

Дивіденди, нараховані платнику податку емітентом корпоративних прав — резидентом, що є юрособою, оподатковуються за ставкою 5 відсотків, крім дивідендів на користь фізосіб (у т. ч. нерезидентів) за акціями або іншими корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету до або під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Якщо оподатковуваний дохід (у тому числі дивіденди) нараховується, але не виплачується (не надається) платнику податку, то ПДФО, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду.

23. Позичковий капітал підприємства, його ознаки та складові

Якщо між капіталодавцем і підприємством виникають відносини позички, то це означає, що фінансування відбувається за рахунок позичкового капіталу: капіталодавець набуває статусу кредитора.

Кредитор — юридична та (або) фізична особа, яка має підтверджені належними документами грошові вимоги до боржника, в тому числі вимоги з виплати заробітної плати, зі сплати податків, інших обов’язкових платежів тощо.

Найважливіші параметри позичкового капіталу підприємства:

* Строковість: - короткостроковий позичковий капітал (до 12 місяців; - довгостроковий позичковий капітал (понад рік)

* Капіталодавець: - банки та інші фінансово-кредитні інститути; - постачальники та клієнти; - власники; - персонал; - держава

*Умови одержання: - згідно з кредитним чи іншим договором; - за відсутності договору

* Цілі використання: - здійснення інвестицій; - поповнення оборотних активів

* Форми залучення: - грошові кошти; - товарна форма

* Забезпечення: - забезпечені заставою (майном, майновими правами, цінними паперами); - гарантовані (банками, фінансами чи майном третьої особи); - з іншим забезпеченням (поручительство, свідоцтво страхової організації); - незабезпечені

* Плата за користування капіталом: - виплата процентів; - без процентів

* Порядок погашення: - одноразовий платіж; - багаторазові платежі; - з регресією платежів; - у заздалегідь визначений термін чи без такого

Залежно від строків виконання зобов’язань вітчизняними стандартами бухгалтерського обліку позичковий капітал поділяється на довгостроковий і поточний.

Згідно з П(С)БО 2 під довгостроковими зобов’язаннями слід розуміти зобов’язання, що будуть погашені протягом строку, який перевищує 12 календарних місяців, або протягом строку, що перевищує операційний цикл, якщо він більший 12 календарних місяців.

Під поточними (короткостроковими) зобов’язаннями необхідно розуміти зобов’язання, що будуть погашені протягом операційного циклу або повинні бути погашені протягом 12 місяців з дати складання балансу.

До складу позичкового капіталу належать також зобов’язання, які відображаються за розділом «Доходи майбутніх періодів». У цій статті показуються доходи, отримані протягом поточного або попередніх звітних періодів, які належать до наступних звітних періодів

До основних зовнішніх джерел формування позичкового капіталу підприємств належать:

·  банківські (фінансові) кредити;

·  кошти, залучені в результаті емісії облігацій;

·  комерційні позички.