
- •Національний аграрний університет
- •Курсова робота
- •Господарське значення культури
- •2. Ґрунтові та кліматичні умови господарства
- •3. Господарсько – економічна характеристика господарства
- •4. Організація насінництва окремих культур в Україні
- •5. Стан та обсяг насінницької роботи в господарстві
- •5.1 Стан насінництва в господарстві
- •5.2 Підбір сортів (гібридів)
- •5.3 Планові і фактичні строки сортозміни та сортооновлення.
- •5.4 Розрахунки потреби насіння, насінницьких площ і обсягів насінницької роботи
- •6. Технологія вирощування високоякісного насіння
- •6.1 Насінницька сівозміна та система добрив у ній
- •6.2 Система обробітку ґрунту
- •6.3 Підготовка насіння до сівби
- •6.4 Способи строки та норми висіву
- •6.5 Система заходів щодо боротьби з хворобами, шкідниками та бур`янами
- •6.6 Сортофітопрочистки
- •6.7 Апробація та реєстрація сортових посівів.
- •7. Технологія збирання та післязбиральної обробки насіння
- •7.1 Збирання насіннєвих посівів
- •7.2 Післязбиральна обробка насіння
- •7.3 Розрахунок складських приміщень
- •7.4 Характеристика посівного матеріалу за даними районної насіннєвої інспекції та актів апробації
- •8. Економічна характеристика насінництва в господарстві
- •8.1 Урожайність на загальних та насінницьких.
- •8.2 Собівартість насіння , рівень рентабельності та шляхи її зниження.
- •9. Агротехнічна частина технологічної карти вирощування
- •Валовий збір основної___1265 ц___побічної_25300 ц_продукції
- •Висновки
- •Список використаної літератури:
2. Ґрунтові та кліматичні умови господарства
Табл. 1 Характеристика ґрунтів у полях насінницької сівозміни
Тип і різновидність ґрунту |
Мг/100 г ґрунту |
Ємкість поглинання, мг екв/100г ґрунту |
|||||
рН
|
Гумусу , % |
Карбонатів, % |
Загального азоту |
Рухомого фосфору |
Обмінного калію |
||
Дерново – підзолистий супіщаний |
4.5
|
1.1 |
немає |
12.5 |
9.6 |
11.1 |
|
Характерною особливістю дерново – підзолистих ґрунтів є перерозподіл за ґрунтовим профілем елементів живлення, зокрема фосфору. Найменша кількість його знаходиться у верхніх шарах. Це потрібно враховувати при розробці систем удобрення сільськогосподарських культур і обробітку ґрунтів.
За хімічним складом ці ґрунти майже повністю складаються з кремнієвої кислоти Н2SiO3 і бідні на поживні речовини. Мінералогічний і гранулометричний склад материнських порід визначає наявність і форми мікроелементів у них. Їх вміст, як і всіх хімічних елементів, у материнських породах різний.
На цих ґрунтах вирощують усі районовані культури Полісся (озиму пшеницю, льон, бобові, картоплю тощо). Тут добре ростуть багаторічні насадження, крім місць, де на глибині менше ніж 0,5 м від поверхні розміщуються піщані відклади.
Для вирощування озимої пшениці дані ґрунти не є найкращими, оскільки вони мають зависоку щільність ґрунту, низький рівень рН та недостатні запаси гумусу. Проте вирощування та отримання сталих врожаїв на цих ґрунтах можливе за внесення високих доз органічних добрив, які не лише забезпечать культуру елементами живлення а й покращують фізичний стан ґрунту.
Табл.2 Кількість опадів
рік |
Кількість опадів , мм |
||||||||||||
За місяцями |
За рік |
||||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
||
2005 |
34 |
33 |
32 |
47 |
60 |
80 |
90 |
75 |
52 |
44 |
43 |
35 |
625 |
2006 |
33 |
32 |
30 |
45 |
59 |
78 |
89 |
76 |
54 |
42 |
43 |
34 |
615 |
2007 |
32 |
33 |
32 |
46 |
57 |
79 |
91 |
76 |
55 |
43 |
44 |
35 |
623 |
2005 рік – 625 мм
2006 рік – 615 мм
2007 рік – 623 мм
Середня багаторічна – 621 мм
Господарство кооп «Мрія» знаходиться в Хмельницькій області , Новоушицького району. Дані таблиці свідчать про те що найбільша кількість опадів у 2005 році випадає в червні та липні місяцях (76 мм), а найменше вологи в січні та лютому. У 2006 році найбільше опадів випадає також у червні та липні, а найменше так як і в попередньому році. В 2007 році така ж ситуація. Також дані таблиці показують що на 2007 рік припадає найбільше вологи.
Табл. 3 Температура повітря
Дані Новоушицької метеостанції
Рік |
Температура |
||||||||||||
За місяцями |
За рік |
||||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
||
2005 |
-6 |
-5 |
-1 |
8 |
13 |
18 |
19 |
18 |
13 |
8 |
2 |
-4 |
75 |
2006 |
-7 |
-6 |
0 |
9 |
14 |
19 |
20 |
17 |
12 |
7 |
1 |
-3 |
92 |
2007 |
-5 |
-6 |
-1 |
7 |
14 |
17 |
18 |
17 |
12 |
6 |
-1 |
-4 |
74 |
Дані таблиці свідчать про те що сума ефективних та активних температур є оптимальною для проростання озимого ячменю. Температура більше 10 С тримається приблизно 150-155 днів, всі інші дні з температурою «-».
З даних таблиці видно що найвища температура відмічається в липні, а найнижча в січні.