
- •Національний аграрний університет
- •Курсова робота
- •Господарське значення культури
- •2. Ґрунтові та кліматичні умови господарства
- •3. Господарсько – економічна характеристика господарства
- •4. Організація насінництва окремих культур в Україні
- •5. Стан та обсяг насінницької роботи в господарстві
- •5.1 Стан насінництва в господарстві
- •5.2 Підбір сортів (гібридів)
- •5.3 Планові і фактичні строки сортозміни та сортооновлення.
- •5.4 Розрахунки потреби насіння, насінницьких площ і обсягів насінницької роботи
- •6. Технологія вирощування високоякісного насіння
- •6.1 Насінницька сівозміна та система добрив у ній
- •6.2 Система обробітку ґрунту
- •6.3 Підготовка насіння до сівби
- •6.4 Способи строки та норми висіву
- •6.5 Система заходів щодо боротьби з хворобами, шкідниками та бур`янами
- •6.6 Сортофітопрочистки
- •6.7 Апробація та реєстрація сортових посівів.
- •7. Технологія збирання та післязбиральної обробки насіння
- •7.1 Збирання насіннєвих посівів
- •7.2 Післязбиральна обробка насіння
- •7.3 Розрахунок складських приміщень
- •7.4 Характеристика посівного матеріалу за даними районної насіннєвої інспекції та актів апробації
- •8. Економічна характеристика насінництва в господарстві
- •8.1 Урожайність на загальних та насінницьких.
- •8.2 Собівартість насіння , рівень рентабельності та шляхи її зниження.
- •9. Агротехнічна частина технологічної карти вирощування
- •Валовий збір основної___1265 ц___побічної_25300 ц_продукції
- •Висновки
- •Список використаної літератури:
6.6 Сортофітопрочистки
Багаторічний досвід насінництва всіх культурних рослин показує , що сорти , які ретельно відпрацьовані селекціонерами, зберігають у відмінному стані ознаки та властивості протягом десятиліть. Але не зважаючи на це багато сортів дуже швидко залишають поля через те, що їх насінництво не було налагоджено відповідно до їх біологічних особливостей та вимог методики виробництва елітного насіння.
Основні фактори, які впливають на мінливість ознак і властивостей сортів такі: механічне засмічення, перезапилення іншими сортами, поява мутацій, ураження хворобами, модифікації.
Головною вимогою до агротехнічних заходів доглядів за посівами є проведення їх в оптимальні строки і виконання на високому агротехнічному рівні.
Для забезпечення високої сортової чистоти на насіннєвих посівах обов’язковим є проведення видового і сортового прополювання. Відразу після колосіння (викидання волоті) призводить видове прополювання, у фазі воскової стиглості сортове, під час якого інші різновидності та сорти виділяють з поля.
6.7 Апробація та реєстрація сортових посівів.
Сортовий контроль є науково обґрунтованою системою заходів, спрямованих на збереження типових для районованих сортів сільськогосподарських культур морфологічних, біологічних і господарсько цінних ознак.
Основна мета апробації і польових обстежень – визначити придатність сортових і гібридних посівів, для використання врожаю з них на насіннєві цілі. Для цього оцінюють сортові якості посівів і насаджень с/г культур та якість робіт на ділянках гібридизації.
Апробацію проводять на посівах при розвитку ознак, за якими можна встановити сорт. Визначення сортової чистоти посівів (апробація) проводиться без відбору апробаційних снопів (зразків).
Обмежувальна (контрольна) площа, на якій проводять апробацію, фаза розвитку рослин, число пунктів для огляду апробаційних рослин, кількість цих рослин і норми просторової ізоляції посівів залежить від культури.
Апробацію насіннєвих посівів озимої пшениці для визначення сортової чистоти проводять на початку фази воскової стиглості. В полі аналізують не менше 1500 стебел у 150 пунктах. Максимально допустима площа апробаційної ділянки озимої пшениці 450га.
При аналізі рослин у кожному пункті виділяють такі групи стебел:
основного сорту апробованої культури;
інших видів, різновидностей і сортів апробованої культури (сортові домішки);
основної культури, уражені різними вилами сажки;
Інших культурних рослин, насіння яких важко відокремлюється від насіння апробованої культури;
бур'янів, насіння яких важко відокремлюється від насіння апробованої культури;
злісних бур'янів;
карантинних бур'янів;
недорозвинуті стебла основної культури (відповідно до «Інструкції з апробації сортових посівів»).
Де важко відокремлюваних культурних рослин належать: в озимій пшениці — жито, ячмінь;
Бур'яни з важко відокремлюваним насінням: в озимій пшениці — гречка вика, гречка татарська, пажитниця п'янка, кукіль звичайний.
Злісними бур'янами є осот польовий, молочай рожевий, пирій і ін.
Карантинні бур'яни — всі види амброзії, повитиця, гірчак повзучий, паслін колючий тощо.
Сортову чистоту (%) визначають за співвідношенням кількості плодоносних стебел основного сорту до загальної кількості розвинутих стебел апробованої культури.
Ураження посіву сажкою (%) визначається по кожному її виду окремо і обчислюється за співвідношенням рослин до всіх розвинутих стебел основної культури (включаючи й стебла, уражені сажкою).
Засміченість посіву важко відокремлюваними культурними рослинами й бур'янами (%) встановлюють за відношенням кількості стебел кожної з цих груп до загальної кількості продуктивних стебел основної культури, включаючи стебла визначеної групи, за відрахуванням стебел, уражених сажкою.
Результати обчислень у кожному пункті записують у журнал апробатора, потім підсумовують кожну групу стебел і визначають сортову чистоту та наявність домішок відповідно до діючої «Інструкції з апробації сортових посівів». Записують кількість і назви карантинних бур'янів.
Якщо загальне засмічення посіву важко відокремлюваними культурними рослинами перевищує 5%, а важковідокремлюваними бур'янами — 3 %, такий посів бракують і він вважається непридатним для насіннєвих цілей.
Якщо посіви пшениці уражені летючою і твердою сажками відповідно більш як на 2 і 5 %.
Підготовка до апробації і реєстрації.
Для апробації і реєстрації посівів необхідно мати документ. Який підтверджує, що сівба проведена насінням селекційного сорту чи гібриду, акт апробації відповідної форми, сортове посвідчення (форма № 213), свідоцтво на насіння (форма № 215), атестат на насіння (форма № 216).
До початку апробації і реєстрації посівів апробатор зобов'язаний:
-перевірити наявність у виробників насіння документів не висіяне сортове насіння і у разі відсутності документи »вжити заходів щодо їх відновлення;
-встановити: що у виробників насіння за час зберігання чи пересіву насіння апробованого сорту (гібриду) не змішане з іншими сортами (гібридами); місце і площу посіву, а також попередник, по якому проведено сівбу;
-оглянути сортові посіви в натурі, у разі необхідності провести заходи по збереженню) і поліпшенню сортових якостей посіву (сортове та видове прополювання, знищення бур’янів )
При огляді посіву в натурі апробатор повинен окомірно визначити орієнтовну врожайність апробованої ділянки, визначити межі кожної ділянки, яку буде апробовано окремо, намітити лінії проходів, установити дотримання просторової ізоляції для перехреснозапильних культур, виділити ділянки, які при апробації мають бути виключені із числа приватних для насінництва за недотримання правил розмноження сортового насіння, дати вказівки про окреме збирання на цих ділянках і, якщо потрібно, виділити додаткові площі під насінин.
Реєстрацію сортових посівів проводять шляхом огляду їх на пні з оформлення» актів реєстрації за сортовими документами на висіяне насіння.
Комісія з апробації та апробатор несуть повну відповідальність за своєчасне проведення апробації і реєстрації сортових посівів господарстві, кваліфікованим аналіз рослин, зразків, оформлення апробаційних документів по реєстрації сортових посівів і вчасне вручення їх за призначенням.
Апробатор зобов'язаний на підставі підсумків апробації разом а агрономом господарства скласти перелік заходів по - збиранню врожаю, підготовці насіння до сівби, документації сортових посівів і насіння, інструктувати відповідних працівників господарства про додержання правил насінництва, щоб запобігти засміченню насіння на всіх етапах роботи після апробації, Про правильний облік і документацію насіння.
Для контролю за правильним проведенням апробації посівів і надання методичної допомоги апробаторам у кожному агропромисловому формуванні на групу господарств незалежно від їх відомчої підпорядкованості, призначається старший апробатор із найбільш досвідчених агрономів апробаторі в державних насіннєвих інспекцій, районних агропромислових формувань. Старший апробатор несе повну відповідальність за якість апробації посівів у закріплених за ним господарствах.
Старший апробатор здійснює перевірку роботи апробаторів. контролює строки і місце проведеним апробації, перевіряє правильність оформлення хлібоприймальних підприємствах. За підсумками апробації при необхідності вносять пропозиції ї прогнозування і сортооновлення.
Старших апробаторів затверджує обласне агропромислове формування. Агрономи, які призначені проводити апробацію посівів, повинні мати спеціальну підготовку і відповідне посвідчення.
Для старших апробаторів і агрономів контролері в обласне агропромислове формування щороку організовує інструктивні наради.
На основі висновків сортової оцінки посівів апробатор складає такі апробаційні документи:
-на сортові посіви репродукційного насіння (РН) зернових, зернобобових, круп'яних культур, які визнані придатними для насіння.— акт апробації (форма № 193);
-на насіннєві посіви розсадників, супереліти, еліти і репродукції в дослідних господарствах наукових установ, сільськогосподарських вузів і технікумів — акт апробації (форма № 197);
-на всі посіви, визнані внаслідок апробації непридатними на насінницькі цілі,— акт вибракування (форма № 200).
Акт вибракування може бути замінений:
Актом реєстрації — якщо на культури встановлені закупівельні ціни і грошові надбавки, виходячи з належності до певного сорту (сорти сильної і твердої пшениці, пивоварного ячменю, найбільш цінні по якості сорти зернових культур), і врожай їх може відповідати вимогам для товарного виробництва цих культур і сорті.
На посіви, що визнані в результаті апробації непридатними на насіннєві цілі через домішки культурних рослин, насіння яких важко відокремлюється, бур'янів, одночасно з актом вибракування (форма № 200) складається акт апробації (форма № 193), який старший апробатор не підписує. Якщо в результаті відповідних робіт насіння буде доведене до норм насіннєвих стандартів, то акти вибракування не враховуються, а акти апробації додаються до актів вибракування і затверджуються старшим апробатором. До них додається також. посвідчення про кондиційність насіння.
Обласні та районні агропромислові формування забезпечують господарства бланками апробаційних актів. Їх Видає і номерує, починаючи з першого номера по кожній формі, районна насіннєва інспекція. Апробатор одержує під розписку необхідну кількість бланків визначеної форми.
Для обліку виконаної роботи апробатор зобов'язаним вести журнал, у який записує всі апробовані площі, висновки апробації і дату видачі апробаційного документу.
Звіт про апробацію посівів сільськогосподарських культур складають за встановленою формою (№ 15-СГ).
Обласні агропромислові формування спільно з науково-дослідними установами розглядають результати апробації. вносять корективи до планів сортооновлення, сортозаміни і розробляють заходи щодо поліпшення насінництва.
Комірна апробація
Комірна апробація означає контроль сортових якостей деяких культур, який проводять у насіннєсховищах. Він доповнює польову апробацію й польове обстеження і полягає у перевірці насіння на сортову чистоту або типовість, ураженість хворобами і пошкодженість шкідниками.
Апробація проводиться згідно з діючою «Інструкцією з апробації сортових посівів». У більшості країн апробацію проводять без відбору апробаційного снопа, менш трудомісткими методами, наприклад візуальною оцінкою посіву на облікових ділянках відбору снопа. У деяких країнах (Канаді, Румунії) сортову чистоту визначають лабораторними методами.
Для визначення видової належності насіння, а також ступеня чоловічої стерильності у стерильних аналогів ліній, сортів, простих міжлінійних гібридів використовують метод ґрунтового контролю — висівання насіння в полі, спостереження за розвитком рослин, аналіз їх після збирання, встановлення сортової чистоти. Після проведеної апробації можливе засмічення сортового насіння при збиранні, очистці, зберіганні. Тоді виникає потреба у проведенні лабораторно-сортового контролю. Його здійснюють за допомогою аналізу насіння і проростків у лабораторіях Державних насіннєвих інспекцій.