Лекція 14. Мито і державне мито

План

1. Сутність та класифікація мита

2. Нарахування та плата мита

3. Митні збори

4. Державне мито

1. Сутність та класифікація мита

Митна служба в Україні включає три рівні:

• Державний митний комітет України;

• регіональні митниці;

• митниці.

Переміщення товарів через митницю України підлягає митно­му оформленню працівниками митниці з метою забезпечення митного контролю, що передбачає обов'язкове декларування товару та сплату мита і митних платежів.

Декларування здійснюється шляхом заповнення митних декла­рації або валютних декларацій.

Мито - непрямий податок, який стягується при перетині митного кордону, тобто при імпорті, експорті та транзиті товарів. Цей пода­ток, як і акцизний збір, включається до ціни товарів, сплачується за покупця, його ставки диференційовані за групами товарів.

Митні збори і митні платежі - це своєрідна плата за виконання митницею своїх обов'язків і послуг, яка використовується для розвитку системи митних органів України.

Мито займає особливе місце в системі непрямих податків. По-перше сфера застосування мита - зовнішньоекономічні операції, тобто воно не справляється при здійсненні операцій з продажу товарів, робіт, послуг всередині країни. По-друге, на відміну від ПДВ та акцизних зборів, мито, поряд із фіскальною складовою, має серйозний регулятивний потенціал. Саме за допомогою цього специфічного податку можуть бути створені сприятливі умови для розвитку національних товаровиробників, здійснюється вплив на формування раціональної структури експорту та імпорту, забезпе­чуються справедливі умови конкуренції на внутрішньому ринку країни. Мито відіграє важливу роль у структурній перебудові економіки країни, сприянні інтеграції національної економіки в світовий економічний простір.

Види митних режимів

З метою застосування законодавства України з питань державної митної справи запроваджуються такі митні режими:

1) імпорт (випуск для вільного обігу);

2)реімпорт;

3) експорт (остаточне вивезення);

4) реекспорт;

5) транзит;

6) тимчасове ввезення;

7) тимчасове вивезення;

8) митний склад;

9) вільна митна зона;

10) безмитна торгівля;

11) переробка на митній території;

12) переробка за межами митної території;

13) знищення або руйнування;

14) відмова на користь держави.

Платниками мита є:

1) особа, яка ввозить товари на митну територію України чи вивозить товари з митної території України у порядку та на умовах, встановлених цим Кодексом;

2) особа, на адресу якої надходять товари, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових або експрес-відправленнях, несупроводжуваному багажі, вантажних відправленнях;

3) особа, на яку покладається обов'язок дотримання вимог митних режимів, які передбачають звільнення від оподаткування митом, у разі порушення таких вимог.

Об'єкти оподаткування митом

1) товари, митна вартість яких перевищує еквівалент 100 євро, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі митної території України підприємствами або суб’єктами господарювання;

2) Товари, що пересилаються на адресу одного одержувача (юридичної або фізичної особи) в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях, на адресу одного одержувача (юридичної або фізичної особи) протягом однієї доби у міжнародних експрес-відправленнях, якщо їх сумарна фактурна вартість перевищує еквівалент 300 євро.

3) Товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, та товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України.

Класифікація мита

За способом нарахування мита бувають такі:

- адвалерне мито, що нараховується у відсотках до митної вартості товарів, які обкладаються митом,

- специфічне мито, що нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів, що обкладаються митом,

- комбіноване мито, що поєднує обидва ці види мита обкладення.

За напрямком руху товарів мита бувають:

- вивізне (експортне) мито, що нараховується на товари при їх вивозі за межі митної території України;

- ввізне (імпортне) мито;

- сезонне мито (на окремі товари законом може встановлюватися сезонне мито на строк не менше 60 та не більше 120 послідовних календарних днів з дня встановлення сезонного мита.)

- особливі види мита: спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне.

Експортне (вивізне) мито має насамперед регулюючий харак­тер і встановлюється, перш за все, з метою обмеження експорту природних ресурсів або тих товарів, на які існує підвищений по­пит на внутрішньому ринку. Експортне мито підвищує ціну товару для споживача, знижуючи тим самим його конкурентоспромож­ність на світовому ринку. Більшість розвинутих країн відмовля­ється від експортного мита як такого. Для України на сучасному етапі трансформації економіки повна відмова від вивізного мита економічно не обґрунтована, але в цьому напрямі фінансової полі­тики існує позитивна тенденція скорочення переліку товарів, що оподатковуються вивізним митом.

В теперішній час застосування вивізного мита в Україні зако­нодавчо передбачене в разі експорту: живої худоби та шкіряної сировини; насіння деяких видів олійних культур; відходів і брух­ту чорних металів, природний газ та інші гази в газоподібному та скрапленому стані. При цьому питома вага експортного мита в загальних надходженнях залишається відносно невеликою.

За призначенням (обмеженням імпорту або експорту) чин­ним законодавством передбачене застосування спеціального, ком­пенсаційного та антидемпінгового мита.

Спеціальне мито встановлюється:

1) як засіб захисту національного товаровиробника, у разі якщо товари ввозяться на митну територію України в обсягах та/або за таких умов, що їх ввезення заподіює або створює загрозу заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику;

2) як заходи у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії інших держав, митних союзів та економічних угруповань, які обмежують реалізацію законних прав та інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України.

Антидемпінгове мито встановлюється відповідно до Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об'єктом демпінгу, що заподіює шкоду або створює загрозу заподіяння шкоди національному товаровиробнику.

Компенсаційне мито встановлюється відповідно до Закону України "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту" у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об'єктом субсидованого імпорту, що заподіює шкоду або створює загрозу заподіяння шкоди національному товаровиробнику.

Для встановлення фактів, які стають основою для застосування спеціального, антидемпінгового і компенсаційного мита, прово­диться розслідування відповідним уповноваженим державним орга­ном відповідно до заяви українських чи іноземних заінтересованих державних органів, підприємств, організацій, а також за ініціати­вою Митно-тарифного комітету України.

Особливі види мита справляються на підставі рішень про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, прийнятих відповідно до законів України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" , "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту", "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну".

За ступенем сприяння імпорту мито може бути класифіко­ване як:

• преференційне - найбільш сприятливий митний режим, який застосовується до товарів, які походять із країн, які входять разом з Україною в митні союзи; при встановленні спеціального преференційного митного режиму відповідно до міжнародних до­говорів; до товарів, які походять з країн, що розвиваються (крім продукції тваринництва, харчової промисловості, продуктів рос­линного походження);

• пільгове - до товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом.

• повне - застосовується до інших товарів і предметів

За періодом дії мита підрозділяють на:

• постійне, що встановлюється без обмеження термінів застосування;

• сезонне, що встановлюється на строк не більше ніж чотири місяці з моменту його встановлення

За порядком встановлення мито може бути:

• автономне, що встановлюється країною самостійно незалеж­но від міжнародних договорів;

• конвенційне, що встановлюється на основі двосторонніх та багатосторонніх переговорів та зафіксоване в угодах.