Види спектрів: неперервні, лінійчаті, смугасті, спектри поглинання.

Лінійчатий спектр (атомний спектр) – оптичне випромінювання поодиноких збуджених атомів. Він являє собою сукупність тонких ліній різного кольору розділених темними проміжками. Основна властивість лінійчатих спектрів полягає в тому, що довжина хвиль лінійчатого спектра будь-якої речовини залежить лише від властивостей атомів цієї речовини і не залежить від способу збудження світіння атомів (світіння газу внаслідок газового розряду; внесення вати, змоченої в розчин речовини, в полум’я). Атоми кожної речовини дають свій індивідуальний лінійчатий спектр.

Смугастий спектр (молекулярний спектр) – має вигляд кольорових смуг, розділених темними проміжками. Якщо взяти спектроскоп з великою роздільною здатністю, то можна побачити, що смуги складаються з великої кількості ліній, які близько розташовані одна відносно одної. Поява додаткової кількості ліній пояснюється тим, що внаслідок взаємодії атомів, які утворюють молекулу, кожний атомний рівень розщеплюється на ряд близьких рівнів, саме тому ми бачимо не лінію, а смугу. Смугасті спектри дають речовини, що знаходяться в газоподібному стані і мають молекулярну будову.

Неперервний спектр – являє собою неперервну різнокольорову смугу. Це означає, що в спекттрі наявні всі довжини хвиль видимого випромінювання. Неперервний спектр дають розжарені тверді тіла і розігріті рідини, а також гази, що знаходяться під високим тиском, тобто існування неперервного спектра зумовлене не тільки випромінюванням окремих ватомів, але й значно залежить і від взаємодії атомів між собою.

Спектр поглинання – отримують пропускаючи біле світло через речовину, оскільки речовина поглинає саме ті довжини хвиль, які будуть випромінювати її атоми у збудженому стані.

С пектрометр або спектроскоп - прилади, для точного дослідження випромінювання. Основною частиною таких приладів є скляна тригранна призма або дифракційна решітка, які добре розділяють хвилі різної довжини, розкладаючи падаюче світло в спектр.

Оптична пірометрія – визначення температури розжареної речовини за довжиною хвилі на яку припадає найбільша енергія в спектрі випромінювання (відповідно до закону Віна , де - стала Віна)

Спектральний аналіз – визначення складу хімічних сполук за їх спектром.

Р ентгенівські промені - електромагнітне випромінювання, що має частоту (довжину )

Випромінювання рентгенівських променів відбувається внаслідок різкого гальмування швидких електронів в речовині та випромінюється під час енергетичних переходів електронів між рівнями внутрішніх оболонок атома (це принцип дії рентгенівської трубки)

Хто відкрив рентгенівське випромінювання? Відкрив і досліджував рентгенівське випромінювання виходець з України Іван Пулюй. Пізніше, через 10 років він поділився своїми дослідженнями з Рентгеном, який і запатентував відкриття.

Властивості рентгенівського випромінювання:

Застосування рентгенівських променів: