Вікова періодизація є умовним поділом цілісного життєвого циклу на вікові періоди, що вимірюються роками. Відомо, що розвиток дитини відбувається за кілька періодів, які послідовно змінюють один одного. Цей процес є обов'язковим і передбачуваним. Оскільки не можна молодшого школяра повернути до дошкільного рівня розвитку, але можна передбачити, яким він стане у підлітковому віці.
Віковий період — відрізок життя індивіда, який досягає певного ступеня розвитку і має характерні, відносно стійкі якісні особливості.
Життя людини поділяють на вікові періоди:
Ранній - від народження до трьох років(включає фазу новонародженості та стадію немовляти);
Дошкільний – від трьох до семи років;
Молодший шкільний – з семи до десяти років;
Середній шкільний (підлітковий) вік – з 10-15 років;
Старший шкільний (підлітковий) вік – з 15-17 років;
Перехід до юності (17-18 років);
Юнацький вік (18-23 роки);
Молодість, початковий період зрілості – 24-30 років;
Перехід до розквіту (близьки 30 років) і криза розчарувань;
Розквіт, середина життя “золотий вік” людини (31-40 років) – період найвищої працездатності й віддачі;
Зрілість (40-55 років) – вершина досягнень людини;
Старість (інволюційний вік) – 55-75 років, похилий вік;
Старечий вік (75-90 років);
Довголіття- понад 90 років.
Раннє дитинство (1 – 3 року)
У цьому віці відбувається розділення ліній психічного розвитку хлопчиків і дівчаток. Їм властиві різні типи провідної діяльності. У хлопчиків на основі наочної діяльності формується наочно-предмтна. У дівчаток на основі мовної діяльності – комунікативна.
Наочно-предметна діяльність включає маніпуляцію з людськими предметами, зачатки конструювання, внаслідок чого у чоловіків краще розвинене абстрактне мислення.
Комунікативна діяльність припускає освоєння логіки людських відносин. Більшість жінок володіють розвиненішою, ніж у чоловіків, соціальним мисленням, сфера якого – спілкування людей. У жінок тонше інтуїція, такт, вони більш схильні до емпатії (співчуття та розуміння інших).
До трьох років у дітей тієї чи іншої статі складаються наступні новоутворення віку: початки самосвідомості, розвиток Я-концепциі, самооцінка. Дитина проробляє 90% роботи по засвоєнню мови. За три роки людина проходить половину шляху свого психічного розвитку.
Перші уявлення про себе виникають у дитини до року.Це уявлення про частини свого тіла, але узагальнити їх малюк поки не може. При спеціальному навчанні дорослими до півтора років дитина може дізнаватися себе в дзеркалі, освоює ідентичність віддзеркалення і своєї зовнішності.
До 3 років – новий етап самоідентифікації: за допомогою дзеркала дитина дістає можливість формувати своє уявлення про себе сьогоденні.
Засвоєння мови
Словниковий запас півторарічної дитини зазвичай містить близько 10 слів.Дитина у 1,8 – 50 слів, в 2 роки – пріблізно 200. До трьох років словниковий запас складає вже 900 – 1000 слів. Встановлена пряма залежність між якістю мовної стимуляції в домашньому оточенні і розвитком мови дитини у 3 роки.Критичним періодом в розвитку дитячої мови є, на думку дослідників, вік від 10 місяців до 1,5 років. Саме в цей час потрібні спокійні і розвиваючі ігри і небажані стреси.При засвоєнні мови діти всіх народів проходять стадії односкладних, двоскладних і повних пропозицій. У всіх мовах, що існують на землі, є правила граматики, синтаксису, семантики. Спочатку діти гранично узагальнюють правила.
Розумовий розвиток
Головним стимулом вдосконалення розумової діяльності у "ходячих" дітей є їх плотська-рухова активність. Діти 1-2 років знаходяться в першому періоді розумового розвитку, який Піаже розділив на 6 стадій. 4 з них дитина проходить до року (див. вище).
5 стадія – третинні кругові реакції (1 – 1,5 років) – експериментування з предметами. Мета експериментів – в них самих: малюки люблять спостерігати, як поводяться предмети в нових ситуаціях. На зміну рефлекторній поведінці приходить істинно розумова діяльність: дитина шукає нові способи взаємодії з невідомими раніше предметами.
6 стадія (1,5 – 2 року). Поява символічного мислення, тобто здібності по відображених в мозку психологічним образам (символам предметів) сприймати їх в той або інший момент. Тепер дитина може проробляти операції не з реальними, а з ідеальними (уявними) предметами. Дитина стає здатною вирішувати прості задачі в думці, не вдаючись до методу проб і помилок. Фізичні дії сприяють успішній роботі мислення.
Для сприйняття зовнішнього світу на даній стадії розумового розвитку характерний егоцентризм. Дитина 1,5 – 2 років вже усвідомлює свою відособленість, відокремленість від інших людей і предметів, а також розуміє, що деякі події можуть відбуватися і незалежно від їх бажань. Проте продовжує вважати, що всі бачать світ так само, як і вона. Формула сприйняття немовляти: "Я центр всесвіту", "Ваш світ обертається навколо мене".