- •Яке місце, на Вашу думку, займає курс “Історія України” в системі підготовки майбутніх спеціалістів?
- •Питання контрольного завдання № 2
- •1. Стародавнє населення України: Скіфи.
- •2. Охарактеризуйте національно-визвольну війну українського народу 1648 1654 р.Р.
- •3. Як здійснювалась відбудова народного господарства України на засадах непу?
- •Формування української козацько-гетьманської держави хvіі ст.
- •Охарактеризуйте причини українізації, її суть і наслідки (20-30- ті роки хх ст.)
- •2. Українсько-Московський договір 1654 р.
- •2. Обґрунтуйте, які сили сприяли процесу “Руїни” в Україні.
- •3. Визначте, які структурні зрушення відбулися в економіці урср внаслідок індустріалізації та яку ціну заплатила Україна за сталінський “стрибок в індустріалізацію”.
- •Питання контрольного завдання № 8
- •1. Назвіть передумови формування Давньоруської держави.
- •2. Дайте характеристику періоду „Руїни”.
- •1. В чому суть “норманської” та антинорманської теорії походження Київської Русі?
- •2. Опишіть добу „Відлиги”.
- •3. Назвіть соціальну базу Центральної Ради та проаналізуйте її програмні цілі.
- •1. Проаналізуйте суспільно-політичний устрій Київської Русі.
- •3. Охарактеризуйте Універсали Центральної Ради.
- •1. Доведіть, що Київська Русь була ранньофеодальною державою.
- •2. Які причини втрати козацької державності.
- •3. Укладання Україною Брестського миру. Чи були його результати сприятливими для українського народу?
- •1. Які передумови та наслідки політичної роздробленості Київської Русі?
- •2. Проаналізуйте особливості економічного розвитку України в хіх ст.
- •1. Висвітліть боротьбу Київської Русі з монгольським нашестям.
- •3. Розкрийте причини невдач та уроки національно-визвольних змагань 1917-1920 р.Р.
- •Питання контрольного завдання № 19
- •1. Яку роль відіграло Галицько-Волинське князівство в історії української державності?
- •3. Проаналізуйте місце України в планах протидіючих сторін на початку Другої світової війни.
- •2. Проаналізуйте реформи 60-70-х років хіх ст. Та їх значення для українського суспільства.
- •1. Охарактеризуйте процес закріпачення українського селянства в Речі Посполитій.
- •2. Проаналізуйте суспільні рухи в Україні в другій половині хіх ст.
- •3. Які підсумки та уроки Другої світової війни?
- •1. Розкрийте історичне значення православних братств.
- •2. Проаналізуйте економічний та соціальний розвиток України на початку хх ст. (1900-1914 р.Р.).
- •1. Зробіть аналіз та оцінку Магдебурзького права в українських містах хіv-хvі ст.
- •2. Охарактеризуйте революцію 1905-1907 р.Р. В Україні: причини, події, наслідки.
- •3. Які причини загострення політичної боротьби у західних областях України після Другої світової війни?
- •1. Проаналізуйте причини виникнення козацтва.
- •2. Покажіть як відбувалося посилення антиукраїнської політики царизму в другій половині хіх ст.
- •1. Висвітліть боротьбу козаків з турками і татарами.
- •3. Проаналізуйте дисидентський рух в Україні в 60-80-х роках хх ст.
- •2. Охарактеризуйте становище українських земель під час Першої світовій війни.
- •3. Охарактеризуйте державотворчі документи: “Декларація про державний суверенітет України” та “Акт проголошення незалежності України”.
- •1. Охарактеризуйте організаційний устрій Запорізької Січі, побут, воєнне мистецтво козаків.
- •2. Які причини Першої світової війни? Покажіть плани великих держав щодо України?
- •3. Які зрушення відбуваються в суспільно-політичному житті України на сучасному етапі?
- •2. Покажіть як розвивався український національний рух у період Першої світової війни.
- •2. Які причини лютневої (1917 р.) революції в Росії та які її наслідки для України?
1. Охарактеризуйте процес закріпачення українського селянства в Речі Посполитій.
Із зростанням багатств шляхти селянство біднішало. Шляхта розглядала селян тільки як дешеву робочу силу. Контролюючи політичну систему, шляхта могла як завгодно посилювати вимоги до селян. Так, у Галичині XV ст. відробіткова рента становила близько 14 днів на рік. Проте через 100 років кожний дорослий член дворища мусив працювати в маєтку свого пана два дні щотижня. Це стало статтею закону, коли у 1557 р. у Великому князівстві Литовському був прийнятий так званий «Устав на волоки», який мав за мету впровадження єдиної системи землеподілу, але одночасно став способом збільшення відробіткової ренти. Пізніше селян змусили відробляти три-чотири дні на тиждень, а інколи й більше. Маючи обмаль часу для того, щоб обробляти власні наділи, селяни не мали змоги не лише скористатися з підвищення цін на продовольство, а й навіть зберегти попередній рівень життя.
Щоб полегшити собі визиск селян, феодали систематично позбавляли їх традиційних форм самоуправління, усуваючи чи підкуповуючи сільських солтисів, нівелюючи тим Молдавське чи Німецьке право, і впроваджували безпосереднє управління селами згідно з польськими законами. Процес втручання феодалів у сільське життя і поширення їхньої влади на селі почався ще у 1457 р., коли вони отримали право судити своїх селян. Зрештою ця обставина дозволила феодалам втручатися навіть у різні сторони особистого життя селян. Деякі феодали зайшли так далеко, що вимагали від селян плату за дозвіл на шлюб. Вони також примушували селян користуватися панськими млинами та шинками, які часто здавалися в оренду євреям. З появою «Уставу на волоки» право селян на власну землю вже не визнавалося законом. Вони могли обробляти землю, але володіти нею міг тільки феодал.
Багато селян робили спроби скористатися своїм правом кидати землі свого феодала й шукати кращої долі деінде. Але навіть цього вибору їх поступово позбавили. Спочатку селянам дозволяли йти лише у певну пору року, найчастіше на Різдво, та й то тільки внісши за це плату й знайшовши собі заміну. В 1496 р. це право було обмежене лише одним господарством у селі на рік. Нарешті, у 1505 р. сейм остаточно заборонив селянам кидати свої села без дозволу пана. Не маючи можливості переселятися, позбавлений особистих прав, свавільно експлуатований, селянин став кріпаком, що мало чим відрізнявся від раба свого вельможного землевласника. Таким чином, у той час, коли в Західній Європі кріпацтво відмирало, у Східній Європі й на Україні воно, за словами Енгельса, відроджувалося у своєму другому виданні, в особливо експлуататорській формі.
Але міра закріпачення селян на Україні була неоднаковою. У густіше заселених регіонах, як, наприклад, Галичина і Волинь, де були сильні польські впливи, кріпацтво цілком переважало й мало жорстокий характер. Проте у рідконаселених регіонах, як Карпати й особливо Придніпров'я, де бракувало робочої сили й необхідно було робити поступки селянам, кріпацтва практично не знали. До того ж українське селянство не давало поневолити себе без боротьби. У 1490—1492 рр. Молдавію, Буковину й Галичину охопили селянські повстання під проводом Мухи. Хоча повстанців налічувалось близько 10 тис., їм перешкоджали класичні недоліки всіх подібних виступів: недосвідчене керівництво, слабка організованість, брак військової виучки й замкнутість на місцевих проблемах. Унаслідок цього вони швидко зазнали поразки, підтвердивши, що без допомоги досвідченого у військових і політичних справах стану селянство неспроможне побороти монополію феодалів на владу й привілеї.
Включення українців у польсько-литовську Річ Посполиту уможливило для них благодатні й стимулюючі впливи Заходу, але одночасно заклало підвалини протиріч, що існуватимуть упродовж століть між українцями і поляками. Унаслідок зернового буму економіка України, як і власне польське господарство, стала вкрай незрівноваженою, однобокою, оскільки майже вся економічна діяльність зосередилася на сільському господарстві. Водночас міста й промисловість перебували у стані застою. Поряд із порушенням економічної рівноваги спостерігалися великі й дедалі зростаючі соціальні диспропорції: дворянство Речі Посполитої здобувало надзвичайні привілеї, в той час як умови життя селянства різко погіршувалися. Оскільки влада, багатство та привілеї в Речі Посполитій все більше асоціювалися з поляками, то серед людей, котрі не могли ототожнювати себе з польською культурою, зростало невдоволення.