Розрахунок витікальних повітропроводів
№ діл |
L, м3/год |
l, м |
Розміри |
F, м2 |
V, м/с |
R, Па/м |
Ke, мм |
Rln, Па |
Pд, Па |
|
Z, Па |
Rln+ Z |
Матеріал |
|
axb, мм |
de,м |
|||||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
1 |
14670 |
3,0 |
800х 1000 |
0,9 |
0,8 |
5,1 |
0,023 |
0,1 |
0,07 |
16,9 |
1,8 |
30,4 |
30,5 |
Сталь |
2 |
14670 |
3,5 |
800х 1000 |
0,9 |
0,8 |
5,1 |
0,023 |
0,1 |
0,08 |
16,9 |
1,8 |
30,4 |
30,5 |
Сталь |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
61 |
|
|
Коефіцієнти місцевих опорів:
Ділянка 1:
-
вхід в повітропровід
-
відвід на
2 шт.
-
дифузор
Ділянка 2:
- відвід на
- зонт
Загальні втрати тиску в витяжній ділянці рівні 61 Па. З каталогу фірми Vts-clima підбираємо вентиляторну групу типу «Plag Fan»-CVA-4.
11. Підбір вентиляційного обладнання
11.1. Розрахунок і підбір калориферу
Витрата тепла на нагрівання повітря складає:
Qпідігр=0,278*Gр*Сп*(tп- tс)=0,278*37910*1,005*(16+3,7)=208656 Вт, де
G= 37910 кг/год – кількість повітря, яку треба нагріти;
tп=16ºС – температура припливного повітря;
tс=-3,7 ºС – температура суміші рециркуляційного і зовнішнього повітря (визначили з I-d діаграми).
Задаємося ваговою швидкістю повітря Vγ=7 кг/(м2с) і визначаємо потрібне живе січення калорифера:
fп=G/(3600 Vγ ), м2
fп=37910/(3600∙7)=1,5 м2
Приймаємо 2 калорифери марки КФБ-11 з характеристиками:
- площа поверхні нагріву 69,9 м2
- площа живого січення по повітрю fп=0,638 м2
Визначимо дійсну вагову швидкість повітря в калорифері
(Vγ )д= G/(3600 fп)= 37910/(3600∙2∙0,638)=8,3 кг/(м2с).
Визначимо швидкість теплоносія в трубках калорифера
ω=0,86Q/(3600∙γw∙ fтр ∙(tг-t0)) м/с
tг = 110ºС – температура в подавальному трубопроводі;
t0=70ºС – температура в зворотньому трубопроводі;
γw=1000 кг/м3 – густина води.
ω=0,86∙208656/(3600∙1000∙ 2∙0,001112 ∙(110-70))= 0,86 м/с
За величинами (Vγ )д і ω визначаємо коефіцієнт теплопередачі калорифера К=25,8 Вт/(год∙м2∙ºС).
Визначаємо необхідну поверхню нагріву калорифером
Fp=Q/(K∙(Tсер-tсер)), м2
Tсер=( tг+t0)/2 = (110+70)/2 = 90 ºС;
tсер=(tпр+tз)/2 = (16-3,7)/2 = 5,5 ºС;
Fp=208656/(25,8∙(90-5,5)) = 116,3 м2
Визначаємо запас поверхні нагріву калориферної установки
(допускається в межах 10-15%)
По величині Vγ визначаємо втрати тиску в калорифері по повітрю
Н=8,3∙1,1=9,1 кгс/м2=91 Па.
Приймаємо два калорифера КФБ-11, які встановлені паралельно до руху повітря і паралельно до руху теплоносія.