- •Конспекти лекцій з вищої математики Тема 1. Системи лінійних рівнянь, визначники План
- •1. Основні поняття
- •2. Визначники другого і третього порядків, їх властивості
- •3. Мінори та алгебраїчні доповнення
- •4. Обчислення визначників
- •5. Правило Крамера
- •Тема 2. Елементи теорії матриць План
- •Основні поняття.
- •Дії з матрицями.
- •Обернена матриця.
- •Ранг матриці.
- •1. Основні поняття
- •2. Дії з матрицями
- •3. Обернена матриця
- •4. Ранг матриці
- •Тема 3. Вектори План
- •2. Скалярний, векторний і змішаний добуток векторів
- •3. Найпростіші задачі аналітичної геометрії
- •Тема 4. Пряма на площині і в просторі План
- •Рівняння прямої у просторі.
- •Взаємне розміщення прямої і площини у просторі.
- •1. Рівняння прямої у просторі
- •2. Взаємне розміщення прямої і площини у просторі
- •Тема 5. Криві другого порядку План
- •Канонічне рівняння еліпса.
- •Канонічне рівнянням гіперболи.
- •Канонічне рівнянням параболи і кола.
- •Тема 6. Границя числової послідовності План
- •Поняття числової послідовності та її границі.
- •Загальні властивості збіжних послідовностей.
- •Теореми, які полегшують знаходження границь послідовностей.
- •1. Поняття числової послідовності та її границі
- •Загальні властивості збіжних послідовностей.
- •Теореми, які полегшують знаходження границь послідовностей.
- •1) Якщо монотонно зростаюча послідовність обмежена зверху, то вона збіжна;
- •2) Якщо монотонно спадна послідовність обмежена знизу, то вона збіжна.
- •Тема 7. Похідна функції План
- •2. Основні правила диференціювання
- •3. Похідні від основних елементарних функцій
- •4. Похідні вищих порядків
- •Тема 8. Невизначений інтеграл План
- •2. Задача інтегрування. Невизначений інтеграл
- •3. Властивості невизначеного інтеграла
- •4. Таблиця основних інтегралів
- •5. Поняття визначеного інтеграла
- •Геометричний зміст визначеного інтеграла
- •6. Властивості визначеного інтеграла
- •Формула Ньютона—Лейбніца.
- •Тема 9. Диференціальні рівняння першого порядку План
- •Основні поняття.
- •Задача Коші.
- •1. Основні поняття
- •2. Задача Коші
- •Тема 10. Числові ряди. Поняття збіжності ряду. Необхідна умова збіжності План
- •2. Достатні ознаки збіжності для рядів з додатними членами
- •3. Рекомендації щодо використання ознак збіжності рядів з додатними членами
- •4.Знакозмінні ряди. Абсолютна та умовна збіжність знакозмінних рядів
- •5.Знакопочергові ряди. Ознака Лейбніца
Тема 10. Числові ряди. Поняття збіжності ряду. Необхідна умова збіжності План
Основні поняття. Деякі властивості збіжних рядів.
Достатні ознаки збіжності для рядів з додатними членами.
Рекомендації щодо використання ознак збіжності рядів з додатними членами.
Знакозмінні ряди. Абсолютна та умовна збіжність знакозмінних рядів.
1. Основні поняття. Деякі властивості збіжних рядів
Означення.
Нехай
— деяка нескінченна послідовність
чисел. Побудований із цих чисел за
допомогою знака «+» символ
(10.1)
називається
нескінченним
рядом
(чи просто рядом),
а самі числа
— членами ряду; n-ий
член un
— називається загальним
членом ряду.
Побудуємо частинні суми ряду:
(10.2)
Частинні
суми ряду (9.2) утворюють числову
послідовність:
Надалі основним буде питання про
збіжність послідовності частинних сум
ряду. Таким чином, поняття ряду вводиться
для побудови числових послідовностей
спеціального виду — частинних сум ряду.
Такі послідовності широко використовуються
в математичному аналізі, наприклад,
відоме число е
можна подати таким рядом
.
Означення. Числовий ряд називається збіжним, якщо існує границя послідовності частинних сум ряду
(10.3)
При
цьому величина
називається сумою ряду, а число
—
(10.4)
залишком ряду. Якщо границя Sn не існує (нескінченна), то ряд називається розбіжним.
Приклад.
Нехай ряд задано першими трьома членами
.
Знайти загальний член ряду і дослідити
ряд на збіжність.
Загальний член ряду, як правило, знаходять методом перебирання варіантів, виходячи із аналізу заданих перших членів ряду з наступною перевіркою його правильності.
У
даному прикладі чисельник кожного члена
дорівнює одиниці, а знаменник є добутком
трьох послідовних натуральних чисел.
Вважатимемо, що
.
Тоді, беручи n
послідовно таким, що дорівнює 1, 2, 3, ...,
дістаємо члени ряду
;
,
чим упевнюємося, що загальний
член ряду
побудований правильно.
За допомогою методу невизначених коефіцієнтів un можна розкласти на такі дроби:
.
Часткова сума ряду Sn запишеться тоді так:
.
Отже, ряд збігається, його сума
.
У
цьому прикладі збіжність ряду було
встановлено безпосередньо за означенням,
тобто обчислено
.
Для переважної більшості рядів обчислити
неможливо, тому далі буде наведено такі
методи й ознаки, за допомогою яких можна
встановити збіжність ряду, не обчислюючи
.
Теорема 1. Якщо збігається ряд, то збігається його залишок; і навпаки, із збіжності залишку випливає збіжність ряду.
Наслідок 1. Із розбіжності ряду випливає розбіжність його залишку, і навпаки.
Наслідок 2. Якщо відкинути скінченну кількість перших членів ряду або додати до нього кілька нових членів, то це не вплине на його збіжність.
Теорема 2. Якщо члени збіжного ряду (9.1) помножити на сталий множник с, то його збіжність не порушиться, а сума (9.3) помножиться на це число с:
.
Теорема
3.
Збіжні ряди
і
можна почленно додавати або віднімати,
при цьому ряд
також збігається, а його сума буде
.
Теорема 4. Послідовність частинних сум збіжного ряду обмежена. Це твердження випливає зі збіжності послідовності частинних сум ряду.
Теорема
5.
Якщо ряд збігається, то границя його
загального члена прямує до 0, тобто:
.
Наслідок.
Якщо
,
тобто необхідна умова збіжності ряду
не виконується, то ряд розбігається.
Приклад:
Перевірити виконання необхідної умови
збіжності для ряду
.
Загальний член ряду
.
Розглянемо
.
Необхідна умова збіжності ряду не
виконується. Ряд розбігається.
