1.4. Психологічне забезпечення підготовки, тренування і змагань боксерів

1.4.1. Основні засоби й методи психологічної підготовкибоксерів

До основних засобів та методів психологічної підготовки боксерів, можна віднести такі:

1. Виховання моральних якостей особистості боксера. Виховання спортсмена передбачає формування його світогляду, потреб, інтересів, а також наполегливості, цілеспрямованості, сміливості, рішучості, сили волі, самовладання, активності та інших якостей. Основну роль при цьому відіграють спортивний колектив, його тренер (вихователь). Він спрямовує роботу колективу, налагоджує взаємовідносини спортсменів, індивідуально працює з кожним під час тренувальних занять, зборів, змагань, зміцнює інтерес вихованців до спорту, створює правильну мотивацію їхніх занять, розвиває прагнення до самовиховання, використовуючи вплив колективу, особисте спілкування з боксерами, свій авторитет. Тренер постійно веде роботу по збереженню дисципліни на заняттях, правилам санітарії та гігієни, виконання боксерами спортивного режиму, виховує у спортсменів високу вимогливість до себе [18].

У добре організованому колективі кожен спортсмен має право розраховувати на товариську допомогу, психологічну підтримку під час занять і змагань. Взаємна довіра дозволяє боксерам швидше опановувати спортивною майстерністю (наприклад, більш слабкий спортсмен може спокійно, без скутості і напруги боксувати з більш сильним).

Тренер повинен сприяти розвитку позитивних інтересів шляхом правильного планування навчально-тренувального процесу, дотримання педагогічних принципів навчання, формування прагнень до самостійної тренуванні, до творчого мислення, обговоренням підсумків змагань, цікавістю до життя боксера, допомогою у навчанні, трудової діяльності, налагодженням хороших взаємин з товаришами по команді і т. п. [44].

Виховання особистості через спорт, зокрема бокс, - складний і багатогранний процес, який може бути оптимально вирішене тільки спільними зусиллями колективу, тренера та боксера на базі спільності мети, постійного контакту і товариської допомоги.

2. Розвиток спеціалізованих психічних процесів у боксера. Досягнення високої спортивної майстерності багато в чому залежить від рівня розвитку спеціалізованих психічних процесів і якостей, які дозволяють боксерові реалізувати свої фізичні та техніко-тактичні можливості. Для найсильніших боксерів характерне сприйняття і швидка оцінка бойової обстановки, точний розрахунок часу й дистанції, вміння миттєво знаходити потрібні моменти для ударів і захистів, тонке увагу, блискавична реакція [11].

Аналізуючи результати виступів вітчизняних і зарубіжних боксерів, можна встановити характерні особливості психічних процесів, які дозволили цим спортсменам добитися видатних результатів.

У знавців боксу завжди викликало захоплення виключне почуття дистанції у В. Енгибарян, В. Бистрова і В. Агеєва, вміння знаходити потрібні моменти для нанесення завершальних ударів Т. Шаткова і В. Попенченко. Розглянемо найбільш важливі психічні процеси, характерні для боксерів у ході тренування і участі в змаганнях [25].

3. Сприйняття. У спорті особливо важливі просторово-часові, без яких немислимий аналіз рухів, і спеціалізовані м'язово-рухові сприйняття. Це - почуття дистанції, часу, орієнтування на рингу, почуття положення тіла, свободи рухів, відчуття удару, увагу, бойове мислення, швидкість реакції.

Вони повинні бути тісно взаємопов'язані між собою і впливати один на одного [29].

Почуття дистанції - вміння боксера точно визначати відстань до противника. У боксі почуття дистанції проявляється у двох формах - при атаці і при захисті. Так, для боксера контратакуючої манери веління бою характерно почуття дистанції, пов'язане із захисними діями. На різних дистанціях це почуття у боксерів не однаково. У бою на середній і ближній дистанціях для оцінки відстані до супротивника основне значення набувають м'язово-рухові сприйняття. На дальніх дистанціях це почуття залежить від рівня розвитку зорового сприйняття, швидкості реакції.

Боксер, проводячи бій з партнером, повинен постійно привчати себе стежити за найменшими змінами дистанції між ним і супротивником і чітко фіксувати момент, коли дистанція відповідна для атаки.

Вибір моменту атаки вимагає від атакуючого почуття дистанції,: яке пов'язане з почуттям часу [48].

4. Почуття часу визначається особливостями протікання фізіологічних і психічних процесів у організмі. Врівноваженість процесів збудження і гальмування створює передумови для утримання від несвоєчасного руху.

Деякі боксери володіють відмінним відчуттям часу і вміють вибрати момент атаки тоді, коли супротивник вже не в змозі уникнути удару. Завдяки розвиненому відчуттю часу, боксер в стані оцінити тривалість раунду, перерви, окремих часових інтервалів бойових дій і раціонально витрачати сили. Його можна розвивати головним чином у бою з партнером, коли необхідно точно визначати час для ударів і захистів, а також у вправах на швидко переміщаються снарядах (м'ячі на резинах, пневматичних грушах і на лапах) [11].

5. Орієнтування на рингу. Ведучи напружений бій, маневруючи, атакуючи, контратакуючи противника і захищаючись від його ударів, боксер повинен вміти в будь-який момент визначити своє становище на рингу щодо його кутів, канатів: атаки набагато ефективніше, якщо супротивник у цей час знаходиться в незручному положенні (наприклад, в кутку або біля канатів).

Для вироблення вміння орієнтуватися на рингу можна одному з боксерів дати завдання проводити бойові дії в кутах і близько. Канатів й частіше робити виходи звідти, а іншого партнера - не допускати цього і триматися на середині рингу.

Під час проведення вільних боїв тренер повинен звертати увагу боксерів на вміння вибирати місце для атак і контратак, орієнтуватися на рингу. Слід більше практикувати вправи у пересуванні [30].

6. Почуття положення тіла. Під час бою боксер постійно шукає зручне вихідне положення для атак, захистів і контратак. Уміння контролювати положення свого тіла по відношенню до супротивника створює передумови для успішних бойових дій.

Боксер повинен навчитися варіювати бойовий стан, вибираючи найбільш зручну позицію для своїх дій, зокрема використовувати положення при захистах для наступних контратак [56].

7. Відчуття свободи рухів. Одна з відмінних рис майстерності боксера - уміння не напружуватися зайве, в складних умовах поєдинку триматися вільно й невимушено. Дивне відчуття свободи рухів демонстрував на XVII Олімпійських іграх К. Клей (пізніше став професіоналом).

На дальній дистанції почуттю свободи сприяє гарне пересування і невразливість. На ближній і середній - надійні захисту за допомогою тулуба (нирки, ухили).

Основою для розвитку почуття свободи рухів є оволодіння координацією рухів і правильною технікою з оптимальним чергуванням розслаблення і напруження м'язів, умінням наносити удари різної сили, що виховує впевненість у собі. Удосконалюється свобода рухів у змаганнях, які є також засобом контролю цього почуття [9].

8. Почуття удару. Найважливішою якістю боксера є почуття удару, пов'язане зі сприйняттям швидкості та обліком моменту зіткнення кулака з метою.

Боксер повинен навчитися наносити удари різної сили, швидкості і довжини і з різних вихідних положень. Найбільш складно навчитися сильним, акцентованим ударів. Боксер повинен бути впевнений в тому, що своїм ударом потрясе противника. Нокаутуючий ефект удару залежить від уміння завдати удару в момент, коли супротивник його не очікує (недостатньо уважний), від точності удару, сили удару, місця попадання. Крім цього, удар повинен бути нанесений тією частиною кулака, яка забезпечує найбільшу жорсткість.

Розвиток почуття удару виробляється у вправах на мішках, снарядах і лапах, причому тренуватися треба не в бойових рукавичках, а в рукавичках для снарядів, або шінгардах, щоб найбільш чітко відчути місце, яким наноситься удар [21].

9. Увага. Увага - це спрямованість і зосередженість психічної діяльності на якому-небудь об'єкті. Найбільш важливі властивості уваги - інтенсивність і стійкість.

Боксер повинен бути гранично уважним під час бою. Тренер стежить за випадками падіння інтенсивності, концентрації і стійкості його уваги.

Без загостреної уваги важко правильно сприймати і переробляти інформацію, продуктивно мислити, вчасно реагувати на зміну тактичної обстановки і контролювати свою діяльність [52].

Підтримання високого рівня уваги вимагає великих витрат нервової енергії. Коли організм стомлюється, інтенсивність уваги знижується внаслідок охоронного гальмування.

10. Бойове мислення. Мислення як процес узагальненого відображення дійсності відбувається у словесній формі. Разом з тим воно спирається на конкретні образи, що відображають предмети і реальні явища. Мислення спортсмена характеризується тісним зв'язком з сприйняття-ми і уявленнями. Необхідною умовою успішного вирішення тактичних завдань (тактичного мислення) є спостережливість, зорова пам'ять і уява спортсмена. Адже для досягнення перемоги на рингу необхідно вміло застосовувати найбільш доцільні методи боротьби, знаходити оптимальні в даних умовах способи і прийоми (несподівані для противника удари та захисту), створювати ситуації, вигідні для себе і невигідні для нього, і т. д. У цьому випадку творче мислення реалізується в тактичній діяльності боксера і, таким чином, набуває найважливіше значення для успіху в змаганні. Вибір наявних «під рукою» варіантів - предмет оперативного мислення [21].

Розвитку мислення боксера сприяють глибокі знання з анатомії, біомеханіки, психології, фізіології, знання принципів планування спортивного тренування.

11. Швидкість реакції. «Реакцією називається свідоме відповідь дію, при якому спортсмен заздалегідь знає про майбутні дії і заздалегідь готується відповісти на них певним чином» (П.А. Рудик).

Кожному боксерові в бою притаманний певний тип рухової реакції, пов'язаний з характерним для нього розподілом уваги: психологи розрізняють реакції сенсорного, моторного і нейтрального типу [13].

Виховання зазначених почуттів, звичайно, пов'язано і з рівнем техніко-тактичної і фізичної підготовки. Психічна підготовка є основою в оволодінні техніко-тактичним майстерністю.

12. Вольова підготовка. Важливим фактором для перемоги є воля, під яким розуміють здатність керувати собою - своїми діями, вчинками, думками, переживаннями - для досягнення свідомо поставлених цілей. К. Маркс і Ф. Енгельс писали, що людина робить свою життєдіяльність об'єктом своєї волі і свідомості. Про це ж говорив російський фізіолог І.М. Сєченов: «Людина владний не тільки над своїм тілом, управляє не тільки своїми вчинками, але влада його поширюється навіть на думки, бажання, пристрасті та ін» [17].

Виробивши серйозне ставлення і інтерес до боксу, слід розвивати у боксера прагнення до самовиховання волі. А. Ц. Пуні вважає, що процес самовиховання волі грунтується на наступних принципах [49, 50]:

а) потрібно навчитися володіти собою, робити не те, що хочеться, а те, що потрібно;

б) вдосконалюватися завжди і у всьому, робити все і завжди найкращим чином, точно, акуратно, намагаючись передбачити результати і наслідки своїх дій;

в) стежити за собою і завжди шукати причини неуспіхів і невдач насамперед у самому собі, а не в об'єктивних причинах чи інших людей - бути самим суворим суддею для себе.

Тренер зобов'язаний заохочувати самовиховання волі боксерами, оцінювати результати їхньої роботи над собою, залучати до обговорення проблем самовиховання весь колектив, знайомити з літературою з питань вольового виховання і т. д. Прагнення до самовиховання волі має бути суттєвим мотивом діяльності боксера.

Найважливішим завданням тренера є виховання у боксерів цілеспрямованості, яка виражається в ясному розумінні цілей і завдань, активному і неухильне підвищення своєї майстерності, в працьовитості. Справжня цілеспрямованість властива боксерам, які відносяться до боксу як мистецтву і глибоко зацікавлені у спортивних досягненнях, як особистих, так і свого колективу. «Виробити у боксера тверду цілеспрямованість - це означає більше, ніж наполовину вирішити питання про його вольовий підготовленості, тому що справжня цілеспрямованість - потужний важіль розвитку інших вольових якостей боксера», - пише Н. А. Худадов [55, 56].

Необхідною якістю, що забезпечує досягнення наміченої мети, є наполегливість. Для виховання наполегливості важливо, щоб боксер вірив у перспективу своєї спортивної діяльності, був переконаний, що працьовитість на тренуваннях і стійкість у бою будуть сприяти формуванню його майстерності. Щоб своєчасно приймати рішення в найбільш гострі моменти поєдинку, без коливання приводити їх у виконання, долаючи страх і інертність, боксерові потрібні сміливість і рішучість. Виховання цих якостей доцільно починати з вироблення у боксера впевненості, віри у свої сили, розкриття його позитивних сторін і переваг, навчання вмінню розбиратися в бойовій обстановці. Воля проявляється в самовладанні, витримці, ініціативи та дисциплінованості.

Самовладання і витримка необхідні боксерові для успішного подолання негативних емоційних станів: розгубленості, пригніченості або перезбудження, які можуть виникнути перед боєм і в бою. Ці якості необхідні також для подолання наростаючого стомлення у процесі бою, стійкого перенесення ударів [12].

Ініціативність боксера виражається у здатності вносити нове в виконання технічних і тактичних прийомів як під час тренування, так і в бою, творчо використовувати вивчену техніку ведення бою.