4.2. Вимоги з правил безпеки та попередження травматизму у боксерському спортивному залі

Для боксу характерні пошкодження, викликані гострою специфічною травмою. Проте в цій групі виду спорту зустрічаються і хронічні захворювання на тлі перевантаження опорно-рухового апарату, пов'язані з технікою руху. Наприклад, навантаження призводить до хронічної тендопатіі власної зв'язки надколінника.

Переважна травма певної локалізації в боксі називається слабкою ланкою опорно-рухового апарату. Ці слабкі ланки не справжні, а придбані, так як їх локалізація пов'язана з технікою руху і розвивається при цьому зусиллями. В основі ж їх лежать різні порушення навчально-тренувального процесу. Знаючи слабкі ланки, можна успішно здійснювати профілактику, спрямовану на запобігання кумулятивної дії (ефекту) навантажень.

Виявлення основної технічної помилки, що обумовлює ймовірність перевантаження і виникнення травми у багатьом залежить від досвіду тренера, його творчого підходу до тренувального процесу, а також від свідомого самоаналізу боксером своєї діяльності, від оцінки і регуляції м'язово-суглобових відчуттів в процесі тренувань і змагань.

Як тільки з'являються перші провісники травм - болючість м'язів, їх ущільнення, судоми, необхідно ретельно проаналізувати тренувальну програму, звернувши особливу увагу на техніку рухів, так як вона може не усвідомлено змінюватися, що ще більше посилює початкові прояви ушкодження. [16, c.73]

Велику допомогу в профілактиці травм можуть надати електроміографічні дослідження м'язової діяльності, що дозволяють з великою точністю визначити участь окремих м'язових груп, що вимагають необхідної опрацювання в розвитку спеціальних швидкісно-силових якостей.

На основі цих досліджень можна визначити найбільш раціональні режими ізометричних напружень, включати в тренування вправи статичного і динамічного характеру.

Виконання змагальних і тренувальних вправ на тренажерних пристроях, створення полегшених умов функціонування опорно-рухового апарату сприяє оптимальному вирішенню основних педагогічних завдань: освоювати техніку вправи, раціонально дозувати навантаження.

У практичній діяльності перед тренером і боксером стоїть завдання постійної корекції та оновлення спортивної техніки, яка повинна відповідати індивідуальним морфофункціональним особливостям і планованому рівню спортивних досягнень. Це цілком закономірно, оскільки техніка рухів багато в чому залежить від рівня фізичної та психічної готовності боксера на даному етапі.

ВИСНОВОК ДО РОЗДІЛУ IV

Як і в будь-якій сфері життєдіяльності, у боксі існують певні правила щодо дотримання техніки безпеки як в спортзалах, так і на відкритих майданчиках. Ці правила обумовлюються необхідністю попередження і профілактики травматизму під час тренувань і змагань. Персонал спортивних установ повинен суворо дотримувати правила з техніки безпеки, навчати цього своїх вихованців і стежити за виконанням цих правил боксерами.

Проведення тренувальних занять не допускається за відсутності тренера, так як він несе персональну відповідальність за ввірених йому вихованців. Тренер повинен особисто перевіряти справність і готовність обладнання спортивної споруди перед початком занять. У разі виявлення будь-яких несправностей при неможливості їх негайного усунення, необхідно призупинити тренувальний процес або змагання.

Тренер по боксу зазделегідь повинен ознайомити своїх вихованців з тим, як правильно виконувати ті чи інші складні вправи.

Перед виконанням силових вправ слід добре розігріти м'язи. Вага обтяжень повиннна збільшуватися поступово і бути в межах, доступних для даного контингенту, що займається.

Використовуючи в роботі тренажери чи інші технічні засоби, слід подбати про те, щоб вони не стали причиною виникнення травм; потрібно ознайомити боксерів з принципом їх роботи.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Психологічна підготовка в період перед змаганням, яку можна назвати ранньою психологічною підготовкою до змагання, починається приблизно за один місяць до виступу (мається на увазі, що боксер обов'язково братиме участь в змаганнях) і кінчається моментом жеребкування. Психологічна підготовка до бою (першому), тобто безпосередня психологічна підготовка до змагання, займає проміжок часу від оголошення результатів жеребкування до початку бою.

2. Найважливішим розділом психологічної підготовки до змагань є психологічна дія тренера на боксера після виступу на рингу, оскільки подальше відношення спортсмена до змагань і поведінки під час боїв змагань дуже часто багато в чому визначається комплексом переживань після закінчення попередніх виступів.

3. Психологічна підготовка в процесі турніру передбачає психологічну дію на спортсмена протягом декількох днів змагань (після закінчення боїв, під час відпочинку спортсменів, в ході тренувальних вправ, перед виходом на ринг і в перервах між раундами).

4. Психологічна підготовка боксера - тривалий і складний процес. Риси характеру, погляди, почуття, емоції, працездатність боксера, його спортивну майстерність багато в чому визначаються рівнем психологічної підготовки. Тренер повинен розуміти моральний стан боксерів, націлити на майбутнє виступ і витягти позитивні уроки з поразки. Крім користі боксерові цим він підвищить свій авторитет в очах спортсменів, викличе повагу, довіру і прихильність до себе.

5. На формування психологічної готовності до змагань у боксерів істотний вплив роблять: привабливість спаринг-партнера для спортсмена; характер міжособистісних взаємин у спаринг - групі; стиль спілкування тренера зі спортсменами.

У групі боксерів, характеризується сприятливими міжособистісними взаєминами, виявлені більш високі (Р <0,05) показники психологічної готовності до змагань в порівнянні з групою, яка характеризується менш сприятливими взаєминами. У зв'язку з цим у проведенні роботи з формування психологічної готовності та спортивної мотивації до змагальної діяльності боксерів доцільним буде встановлення сприятливих взаємовідносин між спаринг-партнерами.

6. Бокс як вид спорту пред'являє винятково високі вимоги до психіки спортсмена. Значно легше досягти певного рівня фізичної та техніко-тактичної готовності до турніру, ніж готовності психологічної. Стан психологічної підготовленості відіграє особливу роль, часто воно є вирішальним у сутичці.

Спортсмен, який не вміє впоратися з надмірним збудженням напередодні виходу на ринг, невпевнений у своїх силах, під час бою не зможе швидко мобілізуватися і розумно діяти. Навпаки, якщо боксер добре психологічно підготовлений, спокійний, упевнений у собі, легко управляє своїм настроєм і діями у бою, він при сильно діючих факторах (пропуску сильного удару, невдачі в атаках і т. п.) зуміє мобілізуватися, правильно оцінити обстановку, врахувати можливості свої і супротивника і успішно вирішити тактичні та технічні завдання.

Зрозуміло, що таке розділення психологічної підготовки боксера до змагань має декілька умовний характер. У матчевих зустрічах спортсменові зазвичай відомо, з ким з противників йому доведеться боксувати в єдиному бою, і він ще в ході ранньої психологічної підготовки налаштовується на конкретну, зустріну.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. Алексеев А.В. Себя преодолеть. // А.В. Алексеев: - М.: Физкультура и Спорт, 2005. - 192 с.

2. Алимов А. Бокс. Пособие по применению, или Путь мирного воина //А. Алимов: - Феникс, М., 2008. – 177 с.

3. Асмолов А.Г. Деятельность и установка.// А.Г. Асмолов: - М.: Физкультура и спорт,1999. – 123 с.

4. Бабаян К.Л. Факторная структура волевых качеств спортсменов // Теория и практика физической культуры. - 1997.- №10. – С. 3-8

5. Бабушкин Г.Д., Смоленцева В.Н. Аутовоздействие и гетеровоздействие при развитии самообладания у спортсменов // Г.Д. Бабушкин, В.Н. Смоленцева: - Саратов: СГПИ, 1996. – 233 с.

6. Батурин Н.А. Психология успеха и неудач в спортивной деятельности . изд.: Психология в спорте. // Н.А. Батурин: - Омск. 1998. – 112 с.

7. Белкин А.А. Идеомоторная тренировка в спорте. // А.А. Белкин: - М.: ФиС, 2003. - 128 с.

8. Бокс: Ежегодный справочник для тренеров.// М.: Физкультура и спорт, 2000. – 4 выпуск. – 311 с.

9. Бокс: Учебник для институтов физической культуры. /Под редакцией Дягтерева А.К. М.: Физкультура и спорт,1999. – 422 с.

10. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словник-довідник з психодіагностики. - СПб, 1999. - с. 151.

11. Бутенко Б.И. Специализированная подготовка боксера.//Б.И. Батурин: - М.: Физкультура и спорт, 1997. – 143 с.

12. Василюк Е.Ф. Психология переживаний. Анализ критических ситуаций.// Е.Ф. Василюк: - М.: Физкультура и спорт,1994. – 244 с.

13. Волынкина Г.Ю., Суворова Н.Ф. Нейрофизиологическая структура эмоциональных состояний человека.// Г.Ю. Волынкина, Н.Ф. Суворова: - изд. «Ленинград», СПб, 1991. – 301 с.

14. Вяткина Б.А. Управление психическим стрессом в спортивных соревнованиях.// Б.А. Вяткина: - М.: Физкультура и спорт, 2001. – 276 с.

15. Гаськов А.В., Кузьмин В.А. Теоретические аспекты построения спортивной тренировки в единоборствах: Монография // А.В. Гаськов, В.А. Кузьмин: - Красноярский государственный университет. - Красноярск, 2002. – 289 с.

16. Генов Ф.П. Психологические особенности мобилизационной готовности спортсмена. М.: Физкультура и спорт, 2001. – 221 с.

17. Гиссен Л.Д. Психология и психогигиена в спорте.// Гиссен Л.Д.: - М.: ФиС, 2003. - 149 с.

18. Гогунов Е.Н., Мартьянов Б.И. Психология физического воспитания и спорта: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб, заведений. // Е.Н. Гогунов, Б.И. Мартьянов: - М.: Издательский центр «Академия», 2000. - 288с.

19. Горбунов Г.Д. Практический психолог в спорте //Г.Д. Горбунов: - Спортивная психология в трудах отечественных специалистов / Сост. и общая редакция И.П. Волкова. – СПб.: Питер, 2002. – 398 с.

20. Горбунов Г.Д. Психопедагогика спорта.// Г.Д. Горбунов: - М.: ФиС, 2006. - 207 с.

21. Градополов К.В. Бокс: Учебник для институтов физической культуры. М.: Физкультура и спорт, 2005. – 325 с.

22. Джамгаров Т.Т. Психология физического воспитания и спорта: Учеб. пособие для институтов физической культуры// Т.Т. Джамгаров под ред. А.Ц. Пуни – М.: Физкультура и спорт, 1999. – 265 с.

23. Джероян Г.Ф., Худадов Н.А. Предсоревновательная подготовка боксера.// Г.Ф. Джероян, Н.А. Худадов: - М.: Физкультура и спорт. 2001. – 406 с.

24. Дыхательная психорегуляция// Энциклопедия бокса: АмВох (сайт аматорского и профессионального бокса): - <http://www.ambox.su/673-dykhatelnaja-psikhoreguljacija.html>

25. Жаров К.П. Волевая подготовка спортсменов.// К.П. Жаров: -М.: Физкультура и спорт, 1996. – 149с.

26. Ильин Е.П. Психология спорта // Е.П. Ильин: - Питер-Пресс, 2008. – 462 с.

27. Ильин Е.П. Психология физического воспитания. // Е.П. Ильин: - М.: Физкультура спорт,1997. – 320 с.

28. Ильин Е.П. Психология физического воспитания: Учебник для институтов и факультетов физической культуры. // Е.П. Ильин: – 2-е изд. – СПб: Изд-во РГПУ им. А.И. Герцена, 2000. – 486 с.

29. Кадочников А.А. Психологическая подготовка к рукопашному бою// А.А. Кадочников: - Феникс, Москва, 2003. – 304 с.

30. Калашников Г.А. Влияние опасных движений на мышечное чувство // Теория и практика физической культуры-2002.-№10. – 29-33 с.

31. Киселев Ю.Я. Некоторые психологические аспекты оптимизации спортивной деятельности // Ю.Я. Киселев: - Психологические проблемы предсоревновательной подготовки квалифицированных спортсменов: Сб. науч. тр. - СПб.: СПНИИФК, 1997. – 543 с.

32. Кретти Б. Психология в современном спорте.// Б. Кретти: - М.: Физкультура и спорт,1998. – 298 с.

33. Кулакова Э.А. Приемы психорегуляции в спорте.// Э.А. Кулакова: - М.: ГЦОЛИФК, 2001. - 23 с.

34. Лаптев Л.А. Управление тренированностью боксеров.// Л.А. Лаптев, П.И. Лавров, П.К. Левитан: - М.: Физкультура и спорт.1993 – 154 с.

35. Левитов Н.Д. Психология характера.// Н.Д. Левитов: - М.: Физкультура и спорт, 2004. – 321 с.

36. Легурский К.Е. Методика психодиагностики в спорте. // К.Е. Легурский: - М.: Физкультура и спорт, 2000. – 78 с.

37. Марищук В.Л. Методики психодиагностики в спорте: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов.// В.Л. Марищук, Ю.М. Блудов, В.А. Плахтиенко, Л. К. Серова: – 2-е изд. – М.: Просвещение, 2000. – 232 с.

38. Марищук В.Л. Назначение и применение психодиагностических методик // В.Л. Марищук, Ю.М. Блудов: – М.: Просвещение, 2002. – С. 8–16.

39. Методика диагностики оперативной оценки самочувствия, активности и настроения (САН)// Психологические тесты <http://psylist.net/praktikum/41.htm>

40. Методика діагностики мотивації до досягнення успіху Т. Елерс / Розанова В.А. Психологія управління - М., 1999. С.105-106.

41. Методика исследования волевой организации личности // Твоя профессиональная карьера: Учеб. Для 8-11 кл. общеобразоват. Учреждений /М.С. Гуткин, Г.Ф. Михальченко, А.В. Прудило и др.; Под ред. С.Н. Чистяковой, Т.И. Шалавиной. – М.: Просвещение, 2000. – 191с. – с.175-182

42. Методы измерения психических состояний// Физической воспитание человека: - <http://fkpriv.ru/4-psichologiya-fizicheskogo-vospitaniya-i-sporta/5-1-metodi-izmereniya-psichicheskich-sostoyaniy/vse-stranitsi>

43. Некрасов В.П. и др. Психорегуляция в подготовке спортсменов. // В.П. Некрасов и др.: - М.: ФиС, 2005. - 132 с.

44. Никифоров Ю.Б., Викторов И.Б. Построение и планирование тренировки в боксе. // Ю.Б. Никифоров, И.Б. Викторов: - М.: Физкультура и спорт, 1998. – 176 с.

45. Палайма Ю.Ю. Опыт измерения относительной силы мотива в спорте. М.: Физкультура и спорт,1996. – 144 с.

46. Психологическое обеспечение спортивной деятельности / Мельников В.М., Непопалов В.Н., Романина Е.В. [и др.] // Юбилейный сборник трудов ученых РГАФК, посвященный 80-летию академии. - М.: 1998. - Т. 3. – С. 365-371.

47. Психология: Учеб. для институтов физической культуры // под ред. В.М. Мельникова: – М.: Физкультура и спорт, 2007. – 467 с.

48. Психология: Учебник для институтов физической культуры/ Под редакцией Рудика П.А. М.: Физкультура и спорт 1999. – 498 с.

49. Пуни А.Ц. Некоторые вопросы теории воли и волевая подготовка в спорте // А.Ц. Пуни: - Психология и современный спорт.- М.: Физкультура и спорт, 1993. – 232 с.

50. Пуни А.Ц. Особенности процесса психологической подготовки к соревнованию: Учеб. пособие для институтов физической культуры. // Под ред. Т.Т.Джамгарова, А.Ц.Пуни.: - М.: Физкультура и спорт, 1999. – 351 с.

51. Родионов А.В. Психологические аспекты подготовки спортсменов высокого класса // Психология и современный спорт: Междунар. сб. научных работ по психологии спорта. Сост. А.В.Родионов, Н.А.Худадов. - М.: Физкультура и спорт, 2002. – 102 с.

52. Романенко М.И. Молодому боксеру.// М.И. Романенко: - М.: Физкультура и спорт, 1998. – 89 с.

53. Сивицкий В.Г. Система психологического сопровождения спортивной деятельности// В.Г. Сивицкий: - Международный гуманитарно-экономический институт, Минск, 2005. – 76 с.

54. Смоленцева В.Н. Развитие самообладания у боксеров на этапе начальной спортивной подготовки с учетом индивидуально-психологических особенностей: Канд. дисс. // В.Н. Смоленцева: - Омск, 1997. - 147 с.

55. Худадов Н.А. О ранней психологической подготовке боксёров к соревнованиям // Бокс. Ежегодный сборник материалов для тренера. Вып. Четвертый. Сост. Худадов Н.А.- М.: Физкультура и спорт, 2000. – С. 67-74.

56. Худадов Н.А. Психологическая подготовка боксеров// Н.А. Худадов: -М.: Физкультура и спорт 1998. – 322 с.

57. Энциклопедия бокса (электронный словарь терминов): -<http://boxing.ru/enciclopaedia/letters/p/index.shtml>

ДОДАТКИ

Додаток А

Методика «САН»

Методика діагностики оперативної оцінки самопочуття, активності і настрою (САН)

Опитувальник складається з 30 пар протилежних характеристик, за якими випробуваного просять оцінити свій стан. Кожна пара являє собою шкалу, на якій випробуваний зазначає ступінь вираженості тієї чи іншої характеристики свого стану в момент обстеження.

Інструкція: Вам пропонується описати свій стан, яке ви відчуваєте в даний момент, за допомогою таблиці, що складається з 30 полярних ознак. Ви повинні в кожній парі вибрати ту характеристику, яка найбільш точно описує Ваш стан, і відзначити цифру, яка відповідає ступеню (силі) виразності даної характеристики.

Обробка даних: При підрахунку крайня ступінь вираженості негативного полюса пари оцінюється в один бал, а крайня ступінь вираженості позитивного полюса пари в сім балів. При цьому потрібно враховувати, що полюси шкал постійно змінюються, позитивні стану завжди отримують високі бали, а негативні - низькі. Отримані бали групуються відповідно до ключа в три категорії і підраховується кількість балів по кожній з них.

Самопочуття (сума балів за шкалами) - 1, 2, 7, 8, 13, 14, 19, 20, 25, 26.

Активність (сума балів за шкалами) - 3, 4, 9, 10, 15, 16, 21, 22, 27, 28.

Настрій (сума балів за шкалами) - 5, 6, 11, 12, 17, 18, ​​23, 24, 29, 30.

Отримані результати по кожній категорії діляться на 10. Середній бал шкали дорівнює 4. Оцінки, що перевищують 4 бали, говорять про сприятливий стан випробуваного, оцінки нижче 4 свідчать про зворотне. Нормальні оцінки стану лежать в діапазоні 5,0 - 5,5 балів.

Слід врахувати, що при аналізі функціонального стану важливі не лише значення окремих його показників, але і їх співвідношення.

Типова карта методики САН [54]

Ф.І.О.______________________________

Пол_________Возраст_________________

Дата______________Время____________

1. Самопочуття добре	3	2	1	0	1	2	3	Самопочуття погане
2. Відчуваю себе сильним	3	2	1	0	1	2	3	Відчуваю себе слабким
3. Пасивний	3	2	1	0	1	2	3	Активний
4. Малорухливий	3	2	1	0	1	2	3	Рухомий
5. Веселий	3	2	1	0	1	2	3	Сумний
6. Гарний настрій	3	2	1	0	1	2	3	Поганий настрій
7. Працездатний	3	2	1	0	1	2	3	Розбитий
8. Повний сил	3	2	1	0	1	2	3	Знесилений
9. Повільний	3	2	1	0	1	2	3	Швидкий
10. Бездіяльний	3	2	1	0	1	2	3	Діяльний
11. Щасливий	3	2	1	0	1	2	3	Нещасний
12. Життєрадісний	3	2	1	0	1	2	3	Похмурий
13. Напружений	3	2	1	0	1	2	3	Розслаблений
14. Здоровий	3	2	1	0	1	2	3	Хворий
15. Байдужий	3	2	1	0	1	2	3	Захоплений
16. Байдужий	3	2	1	0	1	2	3	Схвильований
17. Захоплений	3	2	1	0	1	2	3	Похмурий
18. Радісний	3	2	1	0	1	2	3	Сумний
19. Відпочилий	3	2	1	0	1	2	3	Втомлений
20. Свіжий	3	2	1	0	1	2	3	Виснажений
21. Сонливий	3	2	1	0	1	2	3	Збуджений
22. Бажання відпочити	3	2	1	0	1	2	3	Бажання працювати
23. Спокійний	3	2	1	0	1	2	3	Заклопотаний
24. Оптимістичний	3	2	1	0	1	2	3	Песимістичний
25. Витривалий	3	2	1	0	1	2	3	Стомлюємося
26. Бадьорий	3	2	1	0	1	2	3	Млявий
27. Міркувати важко	3	2	1	0	1	2	3	Міркувати легко
28. Розсіяний	3	2	1	0	1	2	3	Уважний
29. Повний надій	3	2	1	0	1	2	3	Розчарований
30. Задоволений	3	2	1	0	1	2	3	Незадоволений

Додаток Б

Методика «градусник» Ю.Я. Кисельова [53]

Експрес-оцінка емоційних станів спортсмена визначається за допомогою «градусника» станів, запропонованого Ю.Я. Кисельовим. «Градусник» являє собою шкалу, що складається з 10 поділок або з 100 ділень (в цьому випадку можна відразу виявити процентне співвідношення).

Бланк для методики «градусник» Ю.Я. Кисельова з десятьма поділами.

Спортсмену пред'являється дана шкала, на якій він повинен зробити відмітку рівня стану, яке він відчуває в даний момент. Вимірюються наступні показники:

1) самопочуття;

2) настрій;

3) бажання тренуватися;

4) задоволеність тренувальним процесом;

5) відносини з друзями;

6) ставлення з тренером;

7) спортивні перспективи (на дане змагання);

8) готовність до змагань.

Тест займає мінімум часу, і з його допомогою можна виміряти будь-який момент, а також будь-які компоненти передстартового, змагального і послесоревновательного стану.