
- •Міністерство освІти і науки, молоді та спорту
- •України
- •ДнІпродзержинський Державний
- •ТехнІЧний унІверситет
- •МетодиЧнІ вказІвки
- •Відповідальний за випуск: к.Т.Н., доцент м.К.Сігарьов Рецензент: к.Т.Н., доцент кафедри мс в.П. Полєтаєв Затверджено
- •Практичне заняття 1. Застосування табличного процесору excel для розрахунку подетальної відомості виливків ливарного цеху
- •1.1 Загальні відомості
- •1.2 Методика виконання розрахунків
- •2 Практичне заняття 2. Розрахунок оптимально складу шихти з метою зниження витрат на виробництво виливків
- •2.1. Методика розрахунку
- •2.2 Приклад розрахунків
- •2.3 Введення вихідних даних у таблиці Excel
- •2.4. Пошук рішення
- •2.5 Варіанти завдань
- •3 Практичне заняття 3 Застосування теорії подібності і розмірностей для знаходження критеріїв подібності процесів
- •Загальні відомості
- •Метод нульових розмірностей
- •3.3 Вихідні дані до розрахунків
- •Основні поняття та загальна схема рішення задач оптимізації
- •4.3 Опис чисельних методів одновимірної оптимізації
- •4.3.1 Метод дихотомії
- •4.3.2 Метод золотого перетину
- •2.3.3 Метод Фібоначчі
- •4.3.4 Метод половинного зворотного кроку
- •4.4. Вхідні дані до розрахунків
- •Список літератури
3 Практичне заняття 3 Застосування теорії подібності і розмірностей для знаходження критеріїв подібності процесів
Загальні відомості
У теорії подібності велике значення мають комплекси величин, що мають за себе добуток різних ступенів цих величин. Їх називають критеріями подібності і позначають літерою (пі).
Критерії подібності використовують як параметри і змінні системи, що досліджується. Тут постає важливе питання - скільки незалежних між собою критеріїв можна утворити з n розмірних величин для процесу, що розглядається . Для знаходження критеріїв подібності існує багато способів.
Розглянемо метод нульових розмірностей при отриманні критеріїв подібності на прикладі задачі змушеного механічного коливання з демпфіруванням.
Метод нульових розмірностей
Тягар масою m
(рис. 3.1) коливається на пружині жорсткістю
с у
в'язкому середовищі, сила опору якого
.
На тягар діє збурна сила
.
Переміщення тягаря х
є функцією цих величин та часу t:
Рис. 3.1 - Коливання
з демпфіруванням підвішеного до пружини
тягара
Розмірність даних величин
х (м) - переміщення тягаря;
m (кг) - маса тягаря;
k (кг/с) - коефіцієнт опору середовища;
t (с) - час;
(1/с) - частота коливань;
F0 (кг-м/с2) - збурна сила;
с (кг/с2) - жорсткість пружини.
Згідно з цим методом необхідно вибрати за числом основних одиниць таке ж саме число параметрів з записаної сукупності, для яких визначник, що складений з показників ступіней основних одиниць, не дорівнював би нулю.
В нашому випадку маємо три основні одиниці - м, кг, с. З наведеної сукупності параметрів виберемо три - такими параметрами можуть бути m, , F0. Позначимо розмірності наступним чином: кг - М, м - L, с - Т.
Зробимо заміну розмірностей обраних параметрів m, , F0 через добуток основних розмірностей у відповідних ступенях:
[m]=[М]1[L]0[Т]0; []=[М]0[L]0[Т]-1; [F0]=[М]1[L]1[Т]-2
Складемо визначник за цими ступенями:
.
Число величин, що характеризує цей процес, дорівнює 7-ми, ранг матриці рівний 3-м. Тому число безрозмірних комплексів, які характеризують цей процес, визначається як різниця між загальним числом параметрів і їхньою основною кількістю, тобто кількість безрозмірних комплексів у нашому випадку буде дорівнювати 7-3=4.
Рівняння (1.1) можна також виразити так:
,
(3.2)
або у загальному вигляді може бути уявленим як сукупність критеріїв:
. (3.3)
Значення , , для кожного з критеріїв знаходяться з умови, що розмірність кожного критерію дорівнює одиниці.
Для першого члена критеріальної функції розмірності, що входять до його величин, записуються наступним чином:
Якщо добуток розмірностей
у відповідних ступенях дорівнює одиниці,
то припускаємо, що і кожна розмірність
також дорівнює 1, тобто
,
і
.
З курсу вищої математики відомо, що якщо
число, яке зведене у деякий ступінь,
дорівнює одиниці, то сама ступінь повинна
дорівнювати нулю. Згідно з цим ми можемо
з ступіней розмірностей скласти системи
з трьох рівнянь:
,
звідки знаходимо х=1, х=-1, х=-2.
Перевірку розмірностей знайденого критерію здійснюємо таким чином:
Згідно за отриманими степенями , , критерій 1 буде мати вигляд:
. (3.4)
Аналогічно знаходимо і інші критерії. Так, для другого члена критеріальної функції розмірності, що містять його величини, можна записати так:
.
,
звідки знаходимо k=0,
k=1,
k=1.
Перевірка розмірностей критерію 2:
Критерій 2 буде мати вигляд:
. (3.5)
Для третього члена критеріальної функції розмірності величин записуємо наступним чином:
.
,
звідки знаходимо с=0,
с=1,
с=2.
Перевірка розмірностей критерію 3:
Критерій 3 буде мати вигляд:
. (3.6)
Розмірності останнього (четвертого) члена критеріальної функції запишемо так:
,
звідки знаходимо t=0,
t=0,
t=-1.
Перевірка розмірностей критерію 4:
Критерій 4 буде мати вигляд:
. (3.7)
Рівняння (3.3) з урахуванням виразів (3.4)-(3.7) можна записати у вигляді:
. (3.8)
'
Результати експерименту дозволяють визначити взаємозв'язок між вказаними параметрами, котрий буде справедливим як для моделі, так і для взірця, а математичне формулювання цього зв'язку буде мати вигляд 1=idem, 2=idem, 3=idem, 4=idem.