
- •Міністерство освІти і науки, молоді та спорту
- •України
- •ДнІпродзержинський Державний
- •ТехнІЧний унІверситет
- •МетодиЧнІ вказІвки
- •Відповідальний за випуск: к.Т.Н., доцент м.К.Сігарьов Рецензент: к.Т.Н., доцент кафедри мс в.П. Полєтаєв Затверджено
- •Практичне заняття 1. Застосування табличного процесору excel для розрахунку подетальної відомості виливків ливарного цеху
- •1.1 Загальні відомості
- •1.2 Методика виконання розрахунків
- •2 Практичне заняття 2. Розрахунок оптимально складу шихти з метою зниження витрат на виробництво виливків
- •2.1. Методика розрахунку
- •2.2 Приклад розрахунків
- •2.3 Введення вихідних даних у таблиці Excel
- •2.4. Пошук рішення
- •2.5 Варіанти завдань
- •3 Практичне заняття 3 Застосування теорії подібності і розмірностей для знаходження критеріїв подібності процесів
- •Загальні відомості
- •Метод нульових розмірностей
- •3.3 Вихідні дані до розрахунків
- •Основні поняття та загальна схема рішення задач оптимізації
- •4.3 Опис чисельних методів одновимірної оптимізації
- •4.3.1 Метод дихотомії
- •4.3.2 Метод золотого перетину
- •2.3.3 Метод Фібоначчі
- •4.3.4 Метод половинного зворотного кроку
- •4.4. Вхідні дані до розрахунків
- •Список літератури
4.3.2 Метод золотого перетину
Метод золотого перетину є розвитком методу дихотомії. В цьому методі значення х1,i, та х2,і на і-ому кроку розташовуються також симетрично відносно центру інтервалу неозначеності, але з урахуванням коефіцієнту пропорційності :
,
. (4.4)
Після цього в цих точках
вираховуються значення цільової функції
F(х),
аналізуються умови (4.2) і пошук триває.
Ірраціональне число
характеризує так званий золотий перетин.
Його особливість полягає в тому, що
;
. (4.5)
Тобто точка х1,i ділить в тому же відношенні відрізок [аi, х2,і], що і точка х2,i відрізок [аi, bi], а точка х2,i - відрізок [x1,i, b1,i] в тому же підношенні, що і точка x1,i, відрізок [аi, bi]. У зв'язку з цим при розбитті нового інтервалу неозначеності [аi+1, bi+1], за формулами (4.4) одна з внутрішніх точок і значення функції в ній вже відомі, тому на кожній новій ітерації значення цільової функції доводиться вираховувати тільки один раз.
Для спрощення реалізації методу золотого перетину другу з умов (4.2) можна віднести до першої, тобто для звуження інтервалу неозначеності і його наступного ділення слід використати співвідношення:
якщо F(x1,i)≤F(x2,i), тоді аi+1=аі, bі+1=х2,і; x2,i+1=x1,I;
якщо F(x1,i)>F(x2,i), тоді аi+1=x1,i, bі+1=bі. x1,i+1=x2,I. (4.6)
Значення точки розбиття х1,і+1, або х2,і+1, якого не вистачає, вираховується за однією з формул (4.4). Обчислення за формулами (2.4) і (2.6) припиняються, як тільки межі інтервалу, що містить точку мінімуму, стануть відрізнятися один від одного менш ніж .
При використанні методу
золотого перетину довжина інтервалу
неозначеності на кожному кроку зменшується
лише у
рази, але при цьому доводиться вираховувати
значення цільової функції тільки в
одній точці. Тому метод золотого перетину,
в цілому, ефективніший за метод дихотомії.
2.3.3 Метод Фібоначчі
Метод Фібоначчі заснований на використанні так званих чисел Фібоначчі, тобто послідовності чисел, яка будується за наступним правилом:
1, =1; 2 =1; i=i-1+i-2, і=3,4,...,n. (4.7)
Характерна особливість чисел Фібоначчі - рівність чергового члена послідовності сумі двох попередніх. У цьому методі спочатку, виходячи зі значення точності , визначається n - найменше з чисел Фібоначчі, що задовольняє умові
, (4.8)
де [а0, b0] - початковий інтервал неозначеності. Також стане відомим номер n останнього числа Фібоначчі.
Позначимо
.
Тоді
,
тобто весь інтервал неозначеності [а0,
b0]
можна розбити на кількість частин, яка
дорівнює n,
причому довжина кожної частини
буде менша за .
За властивістю чисел Фібоначчі
Отже, інтервал [а0,
b0]
можна розбити на три частини з довжинами
,
,
.
Точки ділення x1,0 та х2,0 визначаються так:
. (4.9)
Порівнюючи значення цільової функції в точках x1,0 та х2,0, знаходимо новий інтервал неозначеності [а1, b1] (на рис. 4.3 показаний випадок, коли F(x1,0)F(x2,0).
Рис. 4.3 - Схема ділення відрізків у методі Фібоначчі
Новий інтервал, довжина
якого
,
припускає точно таке ж ділення на три
відрізки довжинами
,
,
.
Причому одна точка ділення та значення
функції в ній відомі (х2,i=х1,0),
а друга визначається аналогічно виразам
(4.9):
.
В загальному випадку на і-ому кроку (і=0,1,2,...) перевіряється значення цільової функції в точках х1,i, i х2,i та у відповідності з співвідношеннями (4.6) вибираються межі нового інтервалу неозначеності і одна з точок ділення. Друга точка ділення знаходиться за однією з наступних формул:
;
. (4.10)
Значення цільової функції
на кожному кроку (крім нульового)
вираховується тільки один раз. Кількість
ітерацій в методі Фібоначчі фіксовано
і дорівнює n-4,
де n
вираховується заздалегідь, як було
сказано раніше, за допомогою умови
(4.8). На останньому (n-4)-ому
кроку довжина інтервалу буде
,
а точки розбиття поділять його на три
відрізки довжиною
.
Таким чином, точка мінімуму визначиться
з похибкою ≤,
а для досягнення
цієї точності буде потрібно (n-2)
обчислень функцій.
Швидкість сходження методу Фібоначчі трохи вища, ніж методу золотого перетину. Вважається, що метод Фібоначчі оптимальний, якщо ставиться завдання досягнення найкращої точності за визначену кількість кроків. В той же час слід пам'ятати, що в цьому методі до початку знаходження мінімуму функції за стандартною методикою необхідно визначити самі числа Фібоначчі і задати число обчислень функцій. Тим самим його переваги у порівнянні з методом золотого перетину значно зменшуються.