- •Проаналізуйте біологічні (психофізіологічні), психологічні та соціальні фактори, які обумовлюють стійкість людини до психотравмуючих впливів.
- •2. Розкрийте сутність поняття «психотравмуюча система відносин». Охарактеризуйте основні типи порушень функціонування родини, які призводять до психотравматизації її членів
- •10. Розкрийте сутність понять, які стосуються психотравмуючих родинних (партнерських) взаємин: «співзалежність», «невротичне доповнення», «симбіотичний зв`язок», «емоційне насилля».
- •11. Охарактеризуйте загальні проблеми, основні принципи, мету та завдання психотерапевтичної роботи з людьми, які страждають від наслідків травматичної ситуації.
- •12. Охарактеризуйте конструктивні (адекватні) та неконструктивні (неадекватні) механізми психічного захисту людини від психотравмуючих переживань. Визначте їх функціональне призначення.
- •15. Охарактеризуйте феномен анапсиозу, якій є притаманним людям, які пережили психотравмуючу ситуацію. Визначте його функціональне призначення.
- •16. Опішить основні психологічні труднощі та стратегії неефективної професійної поведінки спеціалістів-психологів, які працюють у колі посттравматичної проблематики.
- •18. Охарактеризуйте особливості порушень системи «я» людини при різних типах психічних травм. Які системні компоненти структури «я» і як саме реагують на психотравмуючі ситуації в першу чергу?
- •19. Визначте сутність та роль в подоланні психотравми таких захисних тенденцій психіки, як вторгнення та уникання. Поясніть природу та сутність феноменів «безобразний афект» та «безафектний образ».
19. Визначте сутність та роль в подоланні психотравми таких захисних тенденцій психіки, як вторгнення та уникання. Поясніть природу та сутність феноменів «безобразний афект» та «безафектний образ».
Аналіз наукової літератури з проблем психічного захисту особистості [2; 5; 6; 8; 9; 10; 12; 14; 16; 17] дозволяє структурувати їх у вигляді так званої ієрархічної піраміди захисних механізмів психіки (з вершиною у вигляді шару конструктивних захистів та основою у вигляді найменш конструктивних (примітивних):
1. Конструктивні (свідомі) психічні захисти.
2. Неконструктивні (несвідомі) психічні захисти, а серед них такі, як:
а) захисні механізми „вищого” рівня – витіснення, придушення, психічне стискування (анапсиоз) та його часткове вираження – емоційна глухота; до цього ж рівня можна віднести раціоналізацію, інтелектуалізацію, окремі види проекції, наприклад, атрибутивну, аутистичну, раціональну;
б) захисні механізми „нижчого” рівня – зокрема відхід у фантазії, релігійність, заперечення;
в) захисні механізми найнижчого рівня – так звані „примітивні” захисні механізми: знецінювання, ідеалізація, персоніфікація, проективна ідентифікація та дисоціація (розщеплення).
Слід зазначити, що „включення” як свідомих, так і несвідомих захистів може відбуватися на різних етапах переживання травми. Можна припустити, що особливу роль у збереженні особистості (передусім у момент травми і на початковому етапі її переживання) має діяльність несвідомих (неконструктивних) захистів. Наприклад, в ситуації психологічного і фізичного насилля, запобігти якому людина не в силах, включення такого захисного механізму, як дисоціація, у прямому розумінні допомагає їй зберегти себе. Єдність особистості в момент такої травми утримується шляхом відщеплення „Я” від власного тіла, в результаті чого настає ніби „заціпеніння”, „омертвіння”, „дереалізація” (відчуття нереальності того, що відбувається) і часткова амнезія. Однак фіксація неадекватного способу подолання травми, неможливість відмови від „примітивного” психологічного захисту призводить, зрештою, до серйозних психічних і особистісних порушень.