Огляд літератури

Окреслюють основні етапи розвитку наукової думки за темою роботи. Вказують прізвища та ініціали вчених, котрі працювали над цією проблематикою. Стисло, критично висвітлюючи праці науковців, студент повинен назвати ті питання, що залишилися невирішеними.

Наукова новизна результатів роботи

Подають коротку анотацію нових наукових положень (рішень), запропонованих студентом. Необхідно показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, дістало подальший розвиток тощо).

Практичне значення одержаних результатів

У дипломній роботі, що має суто теоретичне значення, подають відомості про наукове використання результатів роботи або рекомендації щодо їх використання.

У дипломній роботі, що має практичне значення, подають відомості про використання результатів роботи на практиці або рекомендації щодо їх практичного використання.

Апробація результатів роботи (за необхідністю)

Якщо студент оприлюднив результати роботи над цією темою на конференції, симпозіумі, з’їзді, то це обов’язково зазначають. Також вказують публікації, котрі має студент з даної проблематики.

Загальна характеристика роботи (за необхідністю)

Наводять стислу характеристику структури роботи у відповідній послідовності.

2.7. Основна частина роботи

Основна частина складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ починають з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати коротка передмова. В кінці кожного розділу формулюють висновки зі стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць.

Виклад матеріалу основної частини підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній студентом.

2.8. Висновки

Викладають найбільш важливі наукові та практичні результати, одержані в роботі. Формулюють висновки і рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів, обґрунтовують їх достовірність.

2.9. Список використаних джерел

Список використаних джерел слід розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований при написанні робіт); в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків; у хронологічному порядку.

Список оформлюється за єдиною наскрізною нумерацією. Кожен номер списку використаних джерел розміщується на окремому рядку з абзацного відступу. Варто пам’ятати, що при будь-якому способі розміщення списку використаних джерел першою завжди вказується чинна Конституція України.

Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи (зразок 4). Потрібну інформацію можна одержати з таких стандартів: ГОСТ 7.1-84 “Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления”, ДСТУ 3582-97 “Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила”, ГОСТ 7.12-93 “Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила”.

2.10. Додатки (за необхідністю)

До додатків включають допоміжний матеріал, необхідний для сприйняття роботи:

- таблиці допоміжних цифрових даних;

• ілюстрації допоміжного характеру;

• проекти нормативно-правових актів, розроблених студентом;

• розрахунки економічного ефекту, математичні доведення, формули.