
- •39. Предмет педагогіки її критерії.
- •40. Наочні методи вчання їх різновид і характеристика
- •41.Бесіда як метод навчання.
- •42. Сутність класно-урочкої системи навчання.Коменський
- •43. Обсяг,рівні та якості засвоєння зун.
- •45. Сутність проблемного навчання
- •46. Сутність принципу навчання.Єдність і взаємозв’язок.
- •47. Поняття про засоби навчання.
- •49. Методи контролю зун
- •50. Класифікація методів навчання за джерелом знань
- •51. Фактори що впливають на вибір методів навчання вчителем
- •52. Комбінований урок як провідна форма організації навчання у початковій школі
- •53. Поняття уміння, навичка, звичка. Механізм формування умінь і навичок.
- •54. Внутрішня і зовнішня логіка. Структура навчального процесу
- •55.Урок як основна Форма навчання в школі,основні ознаки і елементи уроку
- •56. Словесні методи навчання, різновид, характеристика.
- •57. Типи уроків за Онищуком. Структура уроку засвоєння нових знань.
- •Структура уроку
- •58. Сутність та завдання дидактики. Категорії
- •59. Підручник і навчальний посібник. Загальні та дидактичні вимоги.
- •60. Навчальний план якдерж.Документ. Державний і шкільний компонент базового навчального плану
- •62. Види освіти загальна, політехнічна,професійна їх взаємозв’язок.
- •63. Сутність поняття зміст освіти, мета і завдання змісту освіти в національній докторині розвитку освіти 2002.
- •64. Сутність функцій та педагогічні вимоги до оцінки знань,умінь, навичок учнів. Рівні компетенції та критерії оцінювання
- •65. Позаурочні форми організації навчання, їх дидактична спрямованість
- •66. Навчальна програма стність структура відповідність Державному стандарту
- •68. Поняття про форми організації навчання в школі. Класифікація форм організації навчання за дидактичною метою.
- •69. Практичні методи навчання. Їх різновид, характеристика Практичні методи навчання
- •70. Сутність та функції контролю, перевірки, оцінки знань учнів.
- •1. Педагогіка як наука про виховання та навчання. Джерела педагогіки. Система педагогічних наук.
- •2. Принципи виховання. Сучасне звучання принципів з виховання в Законі України «Про освіту»
- •3. Поняття про мораль. Зміст, мета, завдання моральн вихов.
- •5.Зміст, мета,завдання естетичного вихов.Система естет вихов
- •6. Зміст, мета,завдання фізичного вихов.Система фізичн вихов
- •9. Напрямки виховання,їх взаємозв’язок. Комплексний підхід до виховання.
- •7. Класний керівник: завдання,ф-ії,форми роботи з колект учнів
- •8. Місце і роль сімі.Функції сімї.
- •11.Сутність і правила використання методу заохочення.Особливості заохочення дітей
- •10.Виховна робота з соціально занедбаними та важковиховуваними дітьми
- •12. Характеристика методів науково-педагогічних досліджень
- •13.Виховання учнівського колективу. Етапи розвитку колективу.
- •14.Характеристика принципів виховання:поєднання вимогливості з повагою;зв'язок з життям,опора на позитивне.
- •16.Поняття»метод виховання».Класифікація методів виховання.
- •18. Зміст,мета,завдання трудового виховання.Система трудового вихов.
- •17.Форми зв’язку школи та сімї
- •20. Соціальна зумовленість мети виховання. Формулювання мети виховання в сучасних документах про школу та освіту.
- •21Фактори що впливають на виховання особистості.
- •22.Види дитячої праці. Пед. Вимоги до неї.
- •23. Характеристика методів стимулювання діяльності і поведінки.
- •24. Поняття колективу
- •26,27 Поняття про методи виховання
- •28 Сутність процесу виховання.
- •29 Вчитель, його соц. Функції
- •30 Характеристика методів формування суспіл. Поведінки.
- •31 . Система розумового виховання
- •32 Зміст мета сімейного виховання.
- •33 . Особливості та закономірности вихов.
- •34 Права та обов’язки класного керівника
- •38Зміст,мета, виховання завдання розумового виховання.
42. Сутність класно-урочкої системи навчання.Коменський
Класно-урочна система навчання — це така організація навчального процесу, при якій учні групуються по класах і основною формою навчання є урок. Зміст навчання в кожному класі визначається навчальними планами і програмами. Уроки проводяться за розкладом, складеним на основі навчального плану. Навчальні приміщення в школі називаються класними кімнатами, навчальними кабінетами, лабораторіями, майстернями, агроділянками.
Класно-урочна система є найважливішим винаходом у дидактиці. Вона здолала довгий і складний шлях, прийшовши на зміну індивідуальному навчанню, яке широко застосовувалося в школах стародавнього світу і середньовіччя.
Класно-урочна система має в школах України такі організаційні ознаки: 1. Комплектування класів у межах єдиного віку та чисельності згідно з Положеннями про загальноосвітню середню школу та інші навчально-виховні заклади. 2. Основною формою організації навчального процесу є урок. 3. До уроків додаються інші форми навчання в класі. 4. Відвідування уроків школярами є обов'язковим. 5. Навчальний рік поділяється на семестри, між якими є канікули. Ці організаційні ознаки потрібно сприймати як фундамент організації всієї діяльності школи, а класно-урочну систему як одну із започаткованих людством ознак культури не тільки в освіті, айв науці.
Класно-урочна система нав'язує учням штучну організацію роботи, призводить до частої зміни предметів за короткі відрізки часу, в результаті чого учні не можуть довести розпочаті справи до кінця, продумати їх, поглибити свої знання. Дзвінок, цей типовий атрибут класно-урочної системи, не тільки визначає час роботи і відпочинку, але і в кінці року виміряє час, за який вони повинні зуміти дати звіт про свої успіхи за цілий рік навчання.
43. Обсяг,рівні та якості засвоєння зун.
Початковий( 1.Учень може розрізняти об'єкт вивчення і відтворити деякі його елементи. 2.Учень фрагментарно відтворює незначну частину навчального матеріалу, має нечіткі уявлення про об'єкт вивчення, виявляє здатність елементарно викласти думку.3.Учень відтворює менше половини навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконує елементарні завдання.
ІІ. Середній(4.Учень знає близько половини навчального матеріалу, здатний відтворити його відповідно до тексту підручника або пояснення вчителя, повторити за зразком певну операцію, дію.5.Учень розуміє основний навчальний матеріал, здатний з помилками й неточностями дати визначення понять,6.Учень виявляє знання і розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповідь його правильна, але недостатньо осмислена. 3 допомогою вчителя здатний аналізувати, порівнювати, узагальнювати та робити висновки. Вміє застосовувати знання при розв'язуванні задач за зразком.
III. Достатній (7.Учень правильно, логічно відтворює навчальний матеріал, розуміє основоположні теорії і факти. Вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, частково контролює власні навчальні дії.8.Знання учня є достатньо повними, він вільно застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, уміє аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролює власну діяльність. Відповідь його повна, логічна, обґрунтована, але з деякими неточностями.9.Учень вільно володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в дещо змінених ситуаціях, уміє аналізувати і систематизувати інформацію, використовує загальновідомі докази у власній аргументації.)
IV. Високий(10.Учень володіє глибокими і міцними знаннями, здатний виконувати їх у нестандартних ситуаціях. Самостійно визначає окремі цілі власної навчальної діяльності, критично оцінює нові факти, явища, ідеї.(11Учень володіє узагальненими знаннями з предмета, аргументовано використовує їх у нестандартних ситуаціях, уміє знаходити джерело інформації та аналізувати її, ставити і розв'язувати проблеми. Визначає програму особистої пізнавальної діяльності; самостійно оцінює різноманітні життєві явища і факти, виявляючи особисту позицію щодо них.12 Учень має системні, дієві знання, виявляє неординарні творчі здібності у навчальній діяльності, вміє ставити і розв'язувати проблеми, самостійно здобувати і використовувати інформацію, виявляє власне ставлення до неї. Розвиває свої обдаровання і нахили.
44. Види контролю, попередній, поточний, періодичний, тематичний підсумковий.Попередній контроль проводять, щоб визначити рівень підготовленості студентів на початку нового навчального року чи періоду. Результати цього контролю суттєво впливають на з'ясування початкової ситуації для подальшої організації навчального процесу у вищому навчальному закладі, конкретизування, оптимізації та більш цілеспрямованого визначення його змістового компонента, обґрунтування послідовності опрацювання розділів і частин навчальних предметів, визначення основних методів, форм і засобів його проведення та ін.
Поточний контроль застосовують для перевірки і окремих студентів, і академічних груп, як правило, у повсякденній навчальній діяльності, насамперед, на планових заняттях. Педагог систематично спостерігає за навчальною роботою студентів, перевіряє рівень опанування програмного матеріалу, формування практичних навичок та вмінь, їхньої міцності, а також виставляє відповідні оцінки за уст відповіді, контрольні роботи, практичне виконання певних нормативів, передбачених збірниками нормативів і програмою навчальних дисциплін.
Поточний контроль має виховний характер, бо спрямований на стимулювання у студентів прагнення систематично самостійно працювати над навчальним матеріалом, підвищувати свій рівень знань, а також на вдосконалення педагогічної майстерності викладача.
Періодичний контроль має системний, плановий і цілеспрямований характер. Він полягає у визначенні рівня та обсягу оволодіння знаннями, навичками і вміннями наприкінці тижня, місяця, кварталу, півріччя, навчального року. Цей контроль здійснюють і у процесі планових занять (навчань), і в спеціально відведений резервний час.
Підсумковий контроль спрямовано на визначення рівня реалізації завдань, сформульованих у навчальних програмах, планах підготовки та в інших документах, які регламентують навчально-виховний процес. Він охоплює і теоретичну, і практичну підготовку студентів, проводять його, як правило, наприкінці зимового й літнього періодів навчання, під час спеціальних заходів перевірки.