- •39. Предмет педагогіки її критерії.
- •40. Наочні методи вчання їх різновид і характеристика
- •41.Бесіда як метод навчання.
- •42. Сутність класно-урочкої системи навчання.Коменський
- •43. Обсяг,рівні та якості засвоєння зун.
- •45. Сутність проблемного навчання
- •46. Сутність принципу навчання.Єдність і взаємозв’язок.
- •47. Поняття про засоби навчання.
- •49. Методи контролю зун
- •50. Класифікація методів навчання за джерелом знань
- •51. Фактори що впливають на вибір методів навчання вчителем
- •52. Комбінований урок як провідна форма організації навчання у початковій школі
- •53. Поняття уміння, навичка, звичка. Механізм формування умінь і навичок.
- •54. Внутрішня і зовнішня логіка. Структура навчального процесу
- •55.Урок як основна Форма навчання в школі,основні ознаки і елементи уроку
- •56. Словесні методи навчання, різновид, характеристика.
- •57. Типи уроків за Онищуком. Структура уроку засвоєння нових знань.
- •Структура уроку
- •58. Сутність та завдання дидактики. Категорії
- •59. Підручник і навчальний посібник. Загальні та дидактичні вимоги.
- •60. Навчальний план якдерж.Документ. Державний і шкільний компонент базового навчального плану
- •62. Види освіти загальна, політехнічна,професійна їх взаємозв’язок.
- •63. Сутність поняття зміст освіти, мета і завдання змісту освіти в національній докторині розвитку освіти 2002.
- •64. Сутність функцій та педагогічні вимоги до оцінки знань,умінь, навичок учнів. Рівні компетенції та критерії оцінювання
- •65. Позаурочні форми організації навчання, їх дидактична спрямованість
- •66. Навчальна програма стність структура відповідність Державному стандарту
- •68. Поняття про форми організації навчання в школі. Класифікація форм організації навчання за дидактичною метою.
- •69. Практичні методи навчання. Їх різновид, характеристика Практичні методи навчання
- •70. Сутність та функції контролю, перевірки, оцінки знань учнів.
- •1. Педагогіка як наука про виховання та навчання. Джерела педагогіки. Система педагогічних наук.
- •2. Принципи виховання. Сучасне звучання принципів з виховання в Законі України «Про освіту»
- •3. Поняття про мораль. Зміст, мета, завдання моральн вихов.
- •5.Зміст, мета,завдання естетичного вихов.Система естет вихов
- •6. Зміст, мета,завдання фізичного вихов.Система фізичн вихов
- •9. Напрямки виховання,їх взаємозв’язок. Комплексний підхід до виховання.
- •7. Класний керівник: завдання,ф-ії,форми роботи з колект учнів
- •8. Місце і роль сімі.Функції сімї.
- •11.Сутність і правила використання методу заохочення.Особливості заохочення дітей
- •10.Виховна робота з соціально занедбаними та важковиховуваними дітьми
- •12. Характеристика методів науково-педагогічних досліджень
- •13.Виховання учнівського колективу. Етапи розвитку колективу.
- •14.Характеристика принципів виховання:поєднання вимогливості з повагою;зв'язок з життям,опора на позитивне.
- •16.Поняття»метод виховання».Класифікація методів виховання.
- •18. Зміст,мета,завдання трудового виховання.Система трудового вихов.
- •17.Форми зв’язку школи та сімї
- •20. Соціальна зумовленість мети виховання. Формулювання мети виховання в сучасних документах про школу та освіту.
- •21Фактори що впливають на виховання особистості.
- •22.Види дитячої праці. Пед. Вимоги до неї.
- •23. Характеристика методів стимулювання діяльності і поведінки.
- •24. Поняття колективу
- •26,27 Поняття про методи виховання
- •28 Сутність процесу виховання.
- •29 Вчитель, його соц. Функції
- •30 Характеристика методів формування суспіл. Поведінки.
- •31 . Система розумового виховання
- •32 Зміст мета сімейного виховання.
- •33 . Особливості та закономірности вихов.
- •34 Права та обов’язки класного керівника
- •38Зміст,мета, виховання завдання розумового виховання.
32 Зміст мета сімейного виховання.
Сім'я є природним середовищем первинної соціалізації дитини, джерелом її матеріальної та емоційної підтримки, засобом збереженню і передання культурних цінностей. авторитету, подружній вірності, любові до дітей і відданості обов'язку їх виховання, материнському покликанні жінки, піднесенні ролі батьків у створенні та захисті домашнього вогнища, забезпеченні на їх прикладі моральної підготовки молоді до подружнього життя.
Важливим у сімейному вихованні є те, наскільки родина живе інтересами всього народу, інтересами держави. Діти прислухаються до розмов батьків, є свідками їхніх вчинків, радіють їхнім успіхам чи співчувають невдачам. Виховний вплив сім'ї зростає, якщо батьки цікавляться не лише навчанням, а й поза навчальною діяльністю своїх дітей. За таких умов інтереси сім'ї збігаються з інтересами суспільства, формується свідомий громадянин. Дієвим чинником сімейного виховання є спільна трудова діяльність батьків і дітей. Дітей слід залучати до сімейної праці, вони повинні мати конкретні трудові обов'язки, адекватні їх віковим можливостям. Така співпраця дітей з батьками має сильніший виховний вплив, ніж словесні повчання. Успіх сімейного виховання значною мірою залежить від організації домашнього побуту, традицій сімейного життя: порядку в сімейному господарстві, залучення дітей до розподілу бюджету сім'ї, загального режиму дня, визначення для кожного робочого місця, зокрема для навчальних занять, дотримання певних сімейних правил (кожна річ має своє місце, прийшов з прогулянки — вимий руки та ін.). Домашній затишок облагороджує дітей.
33 . Особливості та закономірности вихов.
Закономірності виховання — стійкі, повторювані, об'єктивно існуючі зв'язки у вихованні, реалізація яких сприяє ефективному розвитку особистості. У процесі виховання особливо важливими є такі закономірності. 1. Органічний зв'язок виховання із суспільними потребами та умовами виховання. Розвиток суспільства зумовлює зміни, диктує нові потреби і в його виховній системі. Наприклад, у зв'язку з розбудовою незалежної Української держави виникла потреба формування в підростаючого покоління української національної свідомості, любові до свого народу, його традицій, історії, культури. 2. Взаємодія у виховному процесі всієї сукупності різноманітних чинників. Виховує все: люди, речі, явища. Серед виховних чинників найвагомішим є людський (роль батьків, педагогів). 3. Опора у виховному процесі на позитивні якості дитини, стимуляцію активності особистості, позитивні емоції від досягнутих успіхів. 4. Результати виховання залежать від виховного впливу на внутрішній світ дитини, її духовну, емоційну сфери. Виховний процес має постійно трансформувати зовнішні виховні впливи у внутрішні, духовні процеси особистості (її мотиви, установки, орієнтації, ставлення). 5. Визначальними у вихованні є діяльність і спілкування. Діяльність — головний фактор єдності свідомості й поведінки, коли учень зайнятий певним видом діяльності (навчальною, трудовою, ігровою, спортивною та ін.), що забезпечує всебічний розвиток особистості.
У вихованні закономірності виявляються в усьому різноманітті взаємозв'язків і взаємоперетворень. їх необхідно враховувати під час створення будь-якої виховної ситуації.