18. Зміст,мета,завдання трудового виховання.Система трудового вихов.

ТРУДОВЕ ВИХ- вихов свідомого ставл до праці через формув звички та навиків активн трудов д-сті.МЕТА:прищепити любов до праці,повагу до людей і праці.ЗМІСТ: Включення дітей у працю необхідно здійснювати з урахуванням фізіології дітей молодшого шкільного віку, особливостей їх організму і психіки, їх інтересів і здібностей.ЗАВДАННЯ:1.Формув переконл,необхідн праці як в основі добробуту суспільства.2.Вихов бажання с умлінно і відповід працюв.3.Вихов бережлив щодо результ праці.4.Відродж націон традицій,народні промисла та ремесла.СИСТЕМА:1.Трудове вихов у навч процесі(уроки труд навч,виробнича практика)2.В позашкіл роб(виробничі екскурсії,гурткова робота,чергув в класі,ремонт книжок в бібліотеці).3.В сімї та побуті(сільськогоспод праця,праця вдома в побуті)

17.Форми зв’язку школи та сімї

Спільна діяльність сім'ї та школи має бути максимально зосередженою на організації життєдіяльності дітей саме у позаурочний час, із врахуванням соціально-матеріальних умов сьогодення. У цьому плані важливим є залучення батьків до підготовки та проведення позаурочних заходів, колективних творчих справ, спільних, родинних, календарних, народних, обрядових свят "Сімейний вогник", "Мамина пісня", "Захоплення нашої сім'ї", "Бабусина казка" та інші.

20. Соціальна зумовленість мети виховання. Формулювання мети виховання в сучасних документах про школу та освіту.

До педагогічних закономірностей передусім відносяться соціальна зумовленість мети навчання та єдність освіти, виховання й розвитку, а до дидактичних – єдність мети, змісту, методів, форм і результатів навчання, а також єдність викладання й навчання.

Система виховної роботи в нинішній школі базується на ідеях гуманізму, оновлення, демократичності і передбачає ряд основних аспектів:А) ідею реалістичних цілей виховання та різнобічний розвиток особистості учня, який базується на здібностях та обдаруваннях;Б) ідею спільної життедіяльності дітей і дорослих –заміну авторитарності впливу вчителя на безпосередне співробітництво з учнями, яке базується на національній самовизначеності собистості;В) ідею самовизначеності учня - процес інтеграції (об’єднання) окремих позитивних якостей в єдине ціле;Г) ідею спрямування особистості – центр всієї виховної роботи повинен бути спрямований на учня;Д) ідею добровільності – щоб вчитель домагався вияву інтересу, прагнення до саморегуляції своїх природних сил, власної ініціативи і творчості у виконанні дій.

21Фактори що впливають на виховання особистості.

.К.Д.Ушинський визначив фактори, які особливо сильно впливають на виховання особистості: навчання, праця, гра, природа, життя, релігія. Першоджерелом формування моральної сторони дитини, так само як і всіх інших її сторін, у житті і у вихованні виступають засоби природи. За твердженням Ушинського, ці засоби є найдоступніші для дитячого сприймання. Головне завдання педагога навчити дітей помічати і спостерігати красу природи. Велике значення на формування моральності дитини справляє гра. У ній формуються всі сторони душі людської, її розум, її серце, її воля... У грі діти випробовують свої сили і вчаться самостійності. Через колективну гру здійснюється пізнання і входження у систему суспільних відносин. Основним соціальним фактором і засобом виховання К.Д.Ушинський називає працю. На його думку, вона є джерелом не лише фізичного, розумового і морального вдосконалення, але і існування людини взагалі. Перед вихованням ставить завдання формувати у дітей серйозне ставлення до праці, прищеплювати вихованцям не лише повагу і любов до неї, але і звичку працювати. Відводить важливу роль не лише фізичній праці, але й розумовій. Вказує, що розумова праця – один з найважливіших видів людської діяльності: “Мріяти легко, приємно, але думати важко”. К.Д.Ушинський показав взаємозв’язок між працею і щастям людини. Багатство, відсутність праці діють руйнівно не тільки на моральність, але навіть і на щастя суспільства. Погану послугу зробив би державі той, “хто знайшов би засіб відпускати їй щороку всю ту суму грошей, яка необхідна її громадянам... Якби люди винайшли... казковий мішок, з якого вискакує все, чого душа забажає, або винайшли машину, яка цілком замінює всяку працю людини..., то сам розвиток людства зупинився б: розпуста і дикість заволоділа б суспільством, саме суспільство розпалося б: із знищенням необхідності особистої праці історія повинна припинитись” ( Таким чином, “виховання, якщо воно бажає щастя людині, повинно виховувати її не для щастя, а готувати до праці життя Іноді із щастям люди пов’язують забезпечене життя; справжнім лихом вважається убогість. На думку Ушинського, багатство також може бути суспільною проблемою. “Багатство росте без шкоди для людини тоді тільки, коли разом з багатством ростуть і духовні потреби людини, коли і матеріальна, і духовна сфера разом і дружно розширюються перед нею” ( 12, 115). Обґрунтовуючи у статті “Праця в її психічному й виховному значенні” роль праці як чинника, який особливо сильно впливає на формування особистості, К.Д.Ушинський по суті обґрунтував гостру потребу створення соціально-педагогічної науки в період нових економічних відносин і зв’язаної з ними соціальної політики: “Розкоші розвивають фабрики, фабрики розвивають розкоші, капіталіст збиває нові капітали; некапіталіст борсається з усіх сил і залізає в борги, щоб не відстати в розкошах від капіталіста; людина крутиться на своєму оксамитовому кріслі, придумуючи, як би добути оксамитові драпрі; потреба дедалі більших капіталів для в сякого самостійного виробництва збільшується; кількість самостійних виробництв зменшується; одна величезна фабрика поглинає тисячі маленьких і перетворює самостійних хазяїв на поденщиків; один дуріє з жиру, інший дичавіє з бідності; одного губить багатство, іншого крайня бідність перетворює на машину; той і другий наближаються до стану тварини; а нові потреби, створювані щохвилини промисловістю, збільшують кількість незадоволених життям. Так відбувається економічний розвиток суспільства, який не спирається на духовний та моральний розвиток його змісту і форми” Таким чином, К.Д.Ушинським поставлено питання про радикальне перетворення суспільства, яке можливе лише через освіту та виховання, яке на думку видатного педагога, досягає успіху, коли на нього в однаковій степені впливають церква, сім’я і школа. Батьки перш за все повинні турбуватись про релігійне виховання дитини, і основнаа роль тут належить матері. При цьому Ушинський підкреслював, що в процесі навчання не можна відділяти Закон Божий від інших предметів і виховання. Він писав, що релігійне виховання людини проходить протягом всього життя. Воно починається з раннього дитинства, продовжується в юності, проникає у всі шкільні предмети і ніколи не завершується. Певну роль у формуванні особистості відводив естетичному вихованню. Основними засобами естетичного виховання вважав природу, зміст шкільної освіти , мистецтво. У навчальні предмети народних шкіл пропонував включити предмети естетичного никлу: малювання, музику, співи. Особливо цінував участь дітей у хоровому співі: “Якщо заспіває школа заспіває країна”. Ушинський вважав, що для естетичного розвитку дитини важливо прилучити її до народної поезії, народних традицій, проводити у школі свята зими, весни, літа й осені. У зв’язку з цим ставив питання про художню освіту вчителів та вихователів.