63. Сутність поняття зміст освіти, мета і завдання змісту освіти в національній докторині розвитку освіти 2002.

В найзагальнішому визначенні освіта – це процес і результат засвоєння людиною систематичних знань, умінь і навичок, розвиток розуму та почуттів, формування світогляду та пізнавальних інтересів. Освіченою людиною можна назвати того, хто володіє загальними ідеями, принципами і методами, що визначають загальний підхід до розгляду різноманітних фактів і явищ; хто володіє високим рівнем розвинутих здібностей, умінням застосовувати набуті знання до якомога більшої кількості частинних випадків; хто одержав багато знань і, крім того, може швидко й правильно застосовувати їх у конкретному випадку; у кого поняття і почуття отримали благородне і піднесене спрямування. Отже, поняття освіта передбачає не лише зна­ння, уміння й навички як результат навчання, але й уміння критично мислити, творити, оцінювати з моральних позицій все навколишнє.

Освіта — це суспільно організований і нормований процес (і його результат) постійної передачі попередніми поколіннями наступним соціально значущого досвіду, який в онтогенетичному плані становлення особистості є її генетичною програмою і соціалізацією.

64. Сутність функцій та педагогічні вимоги до оцінки знань,умінь, навичок учнів. Рівні компетенції та критерії оцінювання

Оцінка – визнач ступеня засвоєння учнями ЗУН відповідно до вимог що висувают до них шкільн програмами. Оцінку часто визначають як відношення між засвоєнням ЗУН і тим що учень не засвоїв на момент навч. Оцінювання знань – визнач і вираж в умовних одиницях, а також оціночних судженнях вчителя ЗУН учнів. ФУНКЦІЇ: Навчальна - сутність навчальної, або розвивальної, функції перевірки вчені вбачають у тому, що при виконанні контрольних завдань учні вдосконалюють і систематизують отримані знання. Виховна функція оцінки в цілому є супутньою, але може бути і домінуючою, коли, наприклад, вчитель прагне привчити окремих учнів до систематичної роботи, намагається впливати на їх психологічні особливості (розвивати волю, пам'ять тощо), стимулюючи їх оцінкою, при прояві зайвої самовпевненості здійснюється більш суворий підхід до оцінки. Орієнтовна функція перевірки складається в орієнтації учнів і вчителя за результатами їх праці, постачанні вчителя інформацією про досягнення цілей навчання окремими учнями та класом в цілому. Результати контрольних заходів допомагають вчителю направляти діяльність учнів на подолання недоліків та прогалин у їх знаннях, а учням - виявити і виправити власні помилки.ПЕДАГОГІЧНІ ВИМОГИ: 1.Обєктивність-передбач створ таких умов за яких максимал точно виявл і вимір достовірні знан учнів.2.Мотивація оцінки.3.Врахуван індик особлив і можливостей учнів.4.Достатня к-сть даних для оцінки:усна відповідь,доповнення, інші види роботи.5.Оптимізація контролю-мінімальні затрати часу уроку на опитув учнів.6.Гласність оцінки.7.Систематичність контролю.8.Тематична спрямованість контролю. РІВНІ ТА КАТЕГОРІЇ: І рівень – початковий. Відповідь учня елементарна, фрагментарна, зумовлюється початковими уявленнями про предмет вивчення; ІІ рівень – середній. Відповідь учня побудована за зразком, він володіє елементарними вміннями навчальної діяльності; ІІІ рівень – достатній. Відповідь учня логічна і повна, правильна і обґрунтована, але їй бракує власних суджень. Учень здатний здійснювати основні види навчальної діяльності; IV рівень – високий. Знання учня є глибокими, міцними, узагальненими і системними; знання учень вміє застосовувати творчо. Його навчальна діяльність має дослідницький характер, учень вміє відстояти особисту позицію. Зазначеним рівням відповідають критерії оцінювання навчальних досягнень учнів за 12-бальною шкалою.