57. Які існують задачі внутрігосподарського бухобліку?

Перелік та характеристику комплексів задач внутрігосподарського обліку на підприємстві.

Комплекси задач внутрігосподарського БО на підприємстві

Найменування комплексу задач	Призначення комплексу задач	Основні показники
		вихідні	вхідні
1. Облік основних засобів (ОЗ)	Облік наявності, надходження і вибуття 03, нарахування амортизації та спрацювання, облік витрат на ремонт ОЗ	Залишок ОЗ на кінець звітного періоду, суми амортизаційних відрахувань, залишкова вартість ОЗ	Норми амортизаційних відрахувань, залишок ОЗ на початок звітного періоду, надходження і вибуття ОЗ, первісна вартість ОЗ
2. Облік товарно-матеріальних цінностей	Облік наявності, надходження і витрати товарно-матеріальних Цінностей	Залишок матеріалів, сировини на кінець звітного періоду, надходження, витрата і рух за період	Залишок матеріалів, сировини на початок звітного періоду, надходження матеріалів, відпуск матеріалів у виробництво
3. Облік коштів і фінансових операцій	Облік наявності та руху коштів на поточному рахунку (ПР), у касі підприємства, облік розрахунків з підзвітними особами, дебіторами і кредиторами	Залишок коштів у касі, на ПР, у підзвіті та заборгованість на кінець періоду, звіти за дебітом рахунку, оборот за кредитом рахунку за період	Залишок коштів у касі, на ПР, у підзвіті на початок періоду, надходження, витрата, повернення коштів
4. Облік праці та заробітної плати	Облік розрахунку з працюючими за заробітною платою, облік відпрацьованого часу	Суми нарахованої та виплаченої за робітної плати, утримання із заробітної плати	Тарифні ставки, оклади, кількість відпрацьованого часу, норми вироблення, норми утримань і нарахувань, фактичне вироблення
5. Облік готової продукції, її відвантаження та реалізація	Складання звітів з випуску готової продукції, руху на складах, за відвантаженими товарами й обсягом реалізації	Залишок готової продукції на кінець місяця, обороти за дебітом і кредитом рахунків, обсяг реалізації	Обсяг випуску продукції, прихід, витрата, відвантаження, оплата продукції, залишок на початок місяця
6. Облік витрат на виробництво	Визначення фактичної собівартості обсягу витрат на виробництво	Витрати на виготовлення продукції	Поопераційні трудові і матеріальні втрати
7. Зведений синтетичний облік	Рознесення за рахунками, субрахунками господарських операцій, складання зведених звітних документів	Баланс підприємства, сальдо за рахунками на кінець звітного періоду, обороти за дебітом і кредитом рахунків	Сальдо за рахунками на початок звітного періоду, рух засобів на рахунках

58

Особливості взаємозв’язку комплексів задач підсистеми БО на підприємстві.

8. інформація нормативна, планова з єдиного ІФ;

9. інформація про залишки і рух ресурсів в єдиний ІФ для інших під­систем;

10. інформація про проведення за дебітом і кредитом кореспондуючих рахунків;

11. інформація про витрату ресурсів на виробництво;

12. інформація про оплату матеріальних цінностей;

13. інформація про платежі, що надійшли за відвантажену продукцію;

14. інформація про виплату сум підзвітним особам.

Підсистема БО в процесі свого функціонування здійснює інформаційні зв'язки з іншими підсистемами та ІБ АІС. На вході підсистему БО живлять дані первинного обліку - зібрані та зареєстровані на носіях дані про господарські процеси і явища, що здійснилися. Вихідна інформація підсистеми БО широко використовується в різних задачах АІС та е вхідною для інших підсистем. Особливо тісно підсистема БО пов'язана з підсистемами ТЕПЛ і ОУОВ. Це пояснюється тим, що облік і планування тісно взаємозв'язані. Без інформації, що міститься в облікових даних, не можна організувати науково обґрунтоване планування. Тому важливо, щоб облікова інформація була повною, вірогідною та своєчасною.

59

Автоматизація сприяє вдосконаленню форм обліку. Форма БО є сукупністю облікових регістрів, які використовуються для ведення облікових записів у певній послідовності та взаємозв'язку із застосуван­ням принципів подвійного запису.

Основні ознаки, що характеризують форму БО:

• кількість, структура, зовнішній вигляд, призначення, послідовність регістрів;

• засоби і техніка їх ведення;

• взаємозв'язок хронологічної та систематичної, аналітичної та синтетичної інформації.

Застосування обчислювальної техніки привело до необхідності вдосконалення форми БО. Вона має відповідати вимогам обчислю­вальної техніки і визначати методологічні, технологічні й інформаційні аспекти організації БО та оброблення облікової інформації.

Основні елементи автоматизованої форми БО більш розвиненими е в АРМ. Перехід до нової технології автоматизованої облікової». праці зумовив необхідність перегляду і якісної зміни методологічних положень БО, що склався в умовах централізованого застосування уні­версальних ЕОМ загального призначення.

В умовах застосування ПЕОМ та АРМБ розробляється нова форма БО - діалогова автоматизована (людино-машинна).

Діалогова автоматизована форма БО ґрунтується на таких принципах:

• автоматизація документування господарських операцій;

• організація файлової системи;

• чергування сеансів активного діалогового режиму й автоматичного режиму при формуванні вихідної інформації.

Застосування ПЕОМ докорінно змінює технологію та організа­цію облікового процесу.

З використанням ПЕОМ упроваджується ПІТ ведення БО, що ґрунтується на організації АРМБ.

У загальних рисах технологія облікового процесу на ПЕОМ складається з таких етапів:

• збирання облікових даних і введення їх у ПЕОМ;

• створення ІБ;

• оброблення інформації на ПЕОМ;

• видача результатної інформації;

• зберігання інформації (в тому числі інформації минулих періодів).

В основу організації системи БО з використанням АРМ мають бути покладені такі принципи:

• автоматизоване оброблення облікових даних у реальному часі безпосередньо на робочих місцях бухгалтерів;

• взаємодія бухгалтера з ІС в діалоговому режимі;

• організація первинних документів на носіях, що читаються машиною;

• організація регістрів аналітичного та синтетичного обліків у пам'яті ПЕОМ, формування і видача результатної інформації в режимі запиту і необхідному для бухгалтера обсязі.

60

АРМБ в системі управління підприємством розглядається як робоче місце, оснащене ПЕОМ, яке дає змогу автоматизувати одержання, організацію, оброблення та передачу облікової інформації, залишаючи за бухгалтером функції управління і контролю над інформаційним процесом обліку, вибір і прийняття управлінських рішень. При цьому бухгалтер виступає в новій для нього ролі кінцевого користувача АРМ.

Організаційно ІТ обліку на ПЕОМ реалізується мережею АРМ, що створюються в місцях виникнення та використання інформації, охоплюючи не тільки власне бухгалтерську, а й виробничо-оперативну інформацію. Мережа АРМ може організовуватися за одно -, дво - і багаторівневою структурою За цим принципом їх класифікують на АРМ низового, загальногосподарського рівня та зведеного обліку.

АРМ низового рівня використовують для оформлення первинних документів, ведення цехової локальної БД, оперативного введення даних про випуск, рух деталей і напівфабрикатів, складання звітів цехів про залишки та використання матеріальних цінностей і т.д. При цьому в одному процесі поєднуються оформлення первинного документа і введення інформації в ПЕОМ.

На АРМ низового рівня формуються первинні машинні записи, що відображають господарські операції в натуральних розмірах.

Основу технології облікового процесу складає ведення на АРМ внутрімашинних електронних облікових регістрів, сукупність яких мо­же бути названа "динамічною книгою" користувача. Внутрімашинні облікові регістри мають подвійне значення: вони виступають як файли й одночасно як вихідні відеограми та МГ, що можуть бути видані в по­вному обсязі або фрагментарне за певний період.

На АРМ низового рівня здійснюється ведення облікових регіст­рів з поточного контролю й оперативного управління.

АРМ загальногосподарського рівня на дільницях обліку забезпечують введення і контроль інформації АРМ низового рівня, ведення хронологічних та систематичних електронно-облікових регістрів на дільниці обліку (комплексу задач), регламентне відображення їх на ек­рані дисплея або друк і виведення за запитом.

На кожному функціональному АРМ обліку загальногосподар­ського рівня проводиться формування стандартних уніфікованих ма­шинних бухгалтерських проведень за групами синтетичних рахунків для ІБ АРМ зведеного обліку та звітності.

На АРМ зведеного обліку здійснюють введення і контроль машинних носіїв АРМ дільниць обліку або через ЛОМ - облік та відображення введених записів.

АРМ зведеного обліку забезпечують ведення електронних облікових регістрів аналітичного обліку за синтетичними рахунками, регламентне або за запитом відображення облікових даних, формування і відображення даних для складання звітності.

Основою ІТ ведення автоматизованого обліку є внутрімашинна файлова система АРМ. При цьому ІФ даних БО на МД знаходиться в розпорядженні працівника конкретного АРМ. Це відповідає принципам повної персональної відповідальності працівників за обліковий процес, а також функціональній незалежності ресурсів АРМ під час облікових робіт.

61

Інформаційне забезпечення задач із БО може складатися з автономних файлових систем (БД) окремих АРМ або бути єдиною БД ло­кальної мережі цих АРМ.

До складу файлової системи АРМ входять:

1. Допоміжні файли заготовок форм первинних документів (документограм) При документуванні господарських операцій користувач бачить на екрані дисплея відповідну форму і з використанням клавіатури вводить в документ оперативні дані та ключові реквізити, за якими система автоматично заповнює графи НДІ і виконує потрійні обчислення. Одночасно введений запис надходить у файли вхідних форм відповідно до прийнятої в них систематизації даних.

2. Довідкові файли класифікаторів, призначені для розшифрування кодових позначень у вихідних повідомленнях.

3. Допоміжні файли заготовок форм регламентних вихідних регіст­рів - МГ (відеограм), які створюються в разі використання спеці­альних засобів ПЗ, що оперують табличними файлами.

4. Інформаційні файли норм витрати ресурсів.

5. Інформаційні файли первинного обліку.

6. Файли з інформацією минулих.

Основу системного автоматизованого оброблення облікових даних складають файли синтетичних рахунків (БД зведеного синтетичного й аналітичного обліків та звітності).

Записи господарських операцій у файлах синтетичних рахунків мають однакову структуру і включають як за дебітом, так і за кредитом вартісні показники (в аналітичному обліку - також кількісні), період здійснення господарських операцій, класифікаційні угруповання (в синтетичному обліку - код рахунку і субрахунку, в аналітичному додають також підрозділ, в якому проводиться операція, й об'єкт обліку). Файли синтетичних рахунків заповнюються автоматично на основі файлів первинного обліку (хронологічні масиви даних). Кожний запис, у зв'язку з подвійністю відображення операцій на рахунках, у файлі фіксується двічі: за рахунком, що кредитується, та за рахунком, що дебетується (контрольне значення інверсії бухгалтерських записів).

62

У ринковій інфраструктурі банки виконують обслуговуючі фун­кції, найважливішою з яких є залучення грошових коштів із зовніш­нього середовища і розміщення їх з максимальною прибутковістю та допустимим ризиком. Банки акумулюють вільні кошти юридичних і фізичних осіб у формі депозитів, ощадних внесків, цінних паперів, роз­міщують їх у кредитах, сприяють платіжному обороту в економіці країни, виконуючи платіжні операції клієнтів, оплату переказів, чеків, векселів.

Банк є своєрідним підприємством, що займається бізнесом. Він надаєна платній основі кредитні ресурси підприємствам, організаціям, фірмам, кооперативам, населенню, державі, задовольняючи їхні потреби в грошових коштах. В основному банк "працює" з чужими грошима.В ньому акумулюються вільні кошти різних власників. В результаті банк стає розпорядником й охоронцем суспільного капіталу, а це передбачає його відповідальність перед власниками за збереження грошових коштів, які знаходяться на його рахунках. Тому банк виступає ви­разником не тільки своїх, приватних інтересів, а й суспільних.

Одночасно в діяльності банку особлива роль належить договір­ним відносинам, побудованим на засадах довір'я, взаємовигідності, колективності рішень і дій. Якщо на промислових підприємствах управлінські рішення спрямовано на виробництво, то в банківських уста­новах вони одночасно впливають на клієнтуру, яка обслуговується, та на ІС банківської установи. Зарахування грошових коштів на рахунок або зняття (видача) їх з рахунку є операціями з обслуговування клієнта. Ці операції можуть проводитися тільки на основі певної інформації, відповідно змінюють значення інформаційних одиниць.

Неодмінною умовою ефективної роботи банківської установи її умовах ринку є постійне оновлення банківських технологій, основу яких складають АІС управління банківською діяльністю. Для ефективного управління банківською діяльністю потрібна розвинена ІС обслуговування клієнтів, в який використовуються ЕОМ й економіко математичні методи.

63

Сукупність усієї циркулюючої інформації, що застосовується її управлінні банківською діяльністю, становить фінансово-кредитну інформацію (ФКІ). Вона забезпечує діяльність банківських установ, сприяючи виробленню оптимальних управлінських рішень.

Сукупність ФКІ, що функціонує в банківській установі та зазнає різних перетворень, утворює ІС банківської установи. Ця система ди­намічна, оскільки інформація зазнає змін, частота яких залежить від функцій, виконуваних банківською установою.

Роль ІС в банківській установі надзвичайно велика. Прийняття управлінських рішень не тільки ґрунтується на інформації, а й впливає на ІС, змінюючи її стан.

Джерелом ФКІ є різні види банківських послуг: кредитні, інвестиційні, операційні, розрахункові, платіжні, консультаційні, лізингові, факторингові, довірчі, інформаційні та інше.

ФКІ виникає у процесі надання банківських послуг клієнтам Вона е різновидом економічної інформації, має не тільки її загальні, а й специфічні особливості.

64

Банківська технологія - послідовність операцій перетворення інформації з метою реалізації банківських операцій (послуг).

У банківських технологіях виділяють макро - та мікро технологію. Макротехнологія - послідовність дій (функцій) банківського спів­робітника щодо надання банківських послуг.Мікротехнологія - докладний пе­релік операцій, що виконується при реалізації функцій. Усі банківські технології є стандартними.

Програмні продукти розробляють із включенням або без вклю­чення в їхнє тіло банківської технології. Наприклад, банківська ІТ без­готівкових розрахунків фізичних осіб ґрунтується на нових платіжних інструментах (пластикових картках).

Технологія пластикових карток багато років удосконалювалася в лабораторіях провідних фірм і випробувана десятиріччями практич­ного застосування. Вершиною цієї технології є численна сім'я смарт-карт. Смарт-карта складається з пластикового корпуса з нанесеним зображенням, мікросхеми та контактів..

Найпростіша картка типу СLL-М містить тільки підзарядну незмінну пам’ять Сфера застосування - конт­роль доступу в приміщення.

Картка типу СLL-МІ (інтелектуальна картка) містить механізм захисту даних. Може використовуватися у фінансових програмах, де передбачено передоплату

Картка типу СLL-МС містить усі елементи комп'ютера, інтег­ровані в мікросхему - комп'ютер у кишені. Під час виробництва в зоні картки, що не програмується, створюється унікальний номер. Цент­ральний процесор служить для виконання всіх операцій в картці.

Картка типу СLL-А має доступ “тільки читання”. В ній мікро­схему приєднано до антени. За запитом рідера вона видає свій номер, який порівнюється зі списком. Після цього приймається рішення про дозвіл (заборону) транзакції.

При включенні смарт-технологій в АІС пластикова картка віді­грає роль машинного носія інформації. Вона містить інформацію про власника картки, його фінансові можливості та термін дії картки.

65

Смарт-технологія може обслуговувати дебітну, кредитну і пе­редплатну форми обслуговування клієнтів. Розрізняють кредитні та дебітні пластикові картки. Банківська кредитна картка - це пластикова картка для запису купівель на рахунок особи або фірми, які мають бу­ти оплачені пізніше. Кредитна картка збільшує зобов'язання або борг. При користуванні нею здійснюється перевірка платоспроможності клі­єнта. За допомогою карток проводиться винесення кредиту за межі банку.

Дебітні картки - це платіжні картки, що зменшують розміри фі­нансових активів Їхніх власників. Вони замінюють готівку і чеки у сфе­рі індивідуальних розрахунків.

Для введення інформації з пластикових карток використовуєть­ся мережа банкоматів. У технології реалізації розрахунків за допомо­гою карток беруть участь банк, клієнт та магазин. Термінали банкома­тів можуть бути встановлені в банку, магазині тощо. За допомогою банкоматів власники карток можуть замовити нову чекову книжку, виписку з рахунку будь-якої повноти, довідки про наявність коштів нарахунку, сплатити рахунки, одержати довідку про переказ коштів, зняти грошові суми з рахунку в банку та інше. Нині в Україні набули по­ширення дебітні картки типу “Vіsа”, що відповідають міжнародним угодам, тобто використовуються і в інших країнах.

Під час розроблення програмних продуктів слід передбачати процедуру авторизації в технології віддаленого доступу клієнта до сво­го рахунку та здійснення операцій з ним.

66

Для банківської установи характерними є широкі зв'язки із зов­нішнім середовищем - клієнтами, фірмами, відділеннями, обмінними пунктами, іншими банками в системі електронних платежів, робота у співтоваристві всесвітніх інтербанківських фінансових телекомунікацій (СВІФТ). Оскільки під час виконання операцій банк має справу з грошовими коштами, ставляться жорсткі вимоги до інформаційної безпеки АІС.

АІС повинна мати високий ступінь адаптивності. Це пов'язано з несформованістю банківської системи країни, з недосконалістю зако­нодавчої бази, нестабільністю економіки.

В АІС мають бути передбачені одночасний супровід БД, що зберігають результати поточного і попередніх операційних днів, й ор­ганізація довготривалих архівів. Крім того, має здійснюватися блоку­вання введення даних платіжних документів, що приводять до дебіто­вого сальдо.

67

АІС повинна мати високий ступінь адаптивності. Це пов'язано з несформованістю банківської системи країни, з недосконалістю зако­нодавчої бази, нестабільністю економіки.

В АІС мають бути передбачені одночасний супровід БД, що зберігають результати поточного і попередніх операційних днів, й ор­ганізація довготривалих архівів. Крім того, має здійснюватися блоку­вання введення даних платіжних документів, що приводять до дебіто­вого сальдо.

АІС має бути орієнтована на автоматизацію управління банків­ською діяльністю, а не на автоматизоване оброблення ФКІ.

АІС управління банківською діяльністю — це інтегрована банківсь­ка ІС з телекомунікаційним зв'язком із зовнішнім світом, що за­безпечує ведення бухгалтерських та операційних записів багато-валютної та багатофілійної роботи банків будь-якого типу в ре­альному масштабі часу.

68

АІС управління банківською діяльністю — це інтегрована банківсь­ка ІС з телекомунікаційним зв'язком із зовнішнім світом, що за­безпечує ведення бухгалтерських та операційних записів багато-валютної та багатофілійної роботи банків будь-якого типу в ре­альному масштабі часу.

Режим реального часу передбачає в момент завершення збиран­ня інформації негайне її оброблення і використання здобутих результа­тів в управлінні.

АІС має обробляти широкий спектр рахунків: міжбанківських, розрахункових, позикових, депозитних, поточних, інвестиційних, вкладників, акціонерів банку і виконувати великий набір операцій з документами та інше.

69

Як і будь-яка система, АІС складається з підсистем (систем ниж­чого порядку), які, у свою чергу, складаються з елементів. Структура АІС містить функціональну і забезпечувальну частини.

Функціональна частина включає комплекс адміністративних, організаційних і економіко-математичних методів, що забезпечують розв'язання задач управління банківською діяльністю.

Функціональну структуру АІС управління банківською діяльністю включає взаємозв'язані модулі-підсистеми. Їх взаємозв'язок здійснюється через базовий модуль, що є сукупністю багатоцільових БД, які містять нормативно-довідкову та оперативну інформацію, доступ до якої користувач здійснює зі свого робочого місця через відповідне ПЗ.

Базовий модуль повинен підтримувати в актуальному стані спі­льну інтегровану БД АІС. Він включає файли текстового формату, до­відники і частину оперативних файлів, сформованих підчас розв'язування задач функціональних підсистем. Файли текстового формату включають:

• повідомлення податкової інспекції про відкриттянових рахунківклієнтів;

• нормативно-правові документи банківської діяльності;

• законодавчі документи банківської діяльності;

• бланки документів господарських договорів, у тому числі кредитних;

• бланки розрахунково-платіжних документів;

• бланки квитанцій за результатами приймання та оброблення до­кументів по каналах зв’язку.

Базовий модуль містить:

• довідник банків України, що беруть участь усистемі електронних платежів;

• довідник банків країн СНД;

• довідник реквізитів та адрес клієнтів;

• довідник клієнтів;

• довідник відділень і філіалів банків;

• довідник балансових та позабалансовихрахунків;

• довідник розділів балансу;

• довідник статей прибутків і витрат;

• довідник кодів та курсів валют;

• довідник призначення платежів;

• довідник бухгалтерських проведень, у тому числі складних;

• довідник емітентів цінних паперів;

• довідник емісій цінних паперів;

• довідник номерів лімітованих чеків, що видаються клієнтам.

Ведення довідкової інформації має забезпечувати її цілісність і несуперечність. Інформація довідників використовується як для безпо­середнього одержання довідкової інформації, так і для контролю, ав­томатизації введення первинної інформації, настроювання системи на

змінні параметри, а також для автоматизованого формування документів.

Для організації БД використовують моделі “файл – сервер” і “клієнт – сервер”.

70

Функціональну структуру АІС управління банківською діяльністю утворюють такі системи:

Підсистема 01 - "Операційний день банку" (ОДБ).

Підсистема 02 - "Управління кредитними операціями" (УКО).

Підсистема 03 - "Ведення валютних операцій" (ВВО).

Підсистема 04 - "Управління цінними паперами" (УЦП).

Підсистема 05 - "Каса"..

Підсистема 06 - "Квітування".

Підсистема 07 - "Планування та прогнозування банківської діяльності"

Підсистема 08 - "Управління акціонерним капіталом банку".

Підсистема 09 - "Маркетинг і реклама".

Підсистема 10 "Клієнт".

Підсистема 11 - "Обмін".

Підсистема 12- "Вкладники".

Підсистема 13 - "Звітність

Підсистема 14 - "Факторингові послуги".

Підсистема 15 - "Лізингові послуги".

71

Ринкова економіка потребує розгалуженої мережі фінансово-кредитних органів (ФКО), які обслуговують переміщення грошових потоків і потоків цінних паперів. Найпоширенішими з них е банки, інвестиційні фонди та компанії, довірчі товариства, страхові організації. Вони забезпечують економіку фінансовими ресурсами, здійснюють раціоналізацію їхніх потоків.

Найповнішу класифікацію ФКО містить методика Бундесбанку (Німеччина), відповідно до якої виділяють:

• депозитні установи (комерційні банки, ощадно - позичкові, банки взаємних заощаджень, кредитні союзи, ринково-грошові фонди);

• контрактні установи (страхові компанії, установи із страхування майна, пайові, пенсійні фонди);

• інвестиційні організації (компанії, трасти нерухомості);

• інші фінансові посередники (фінансові компанії, державні пенсійні фонди, державі кредитні агентства);

• інші фінансові інститути (інвестиційні банки, іпотечні банки, дилери, брокери).

72

Фінансово-кредитні органи виконують такі функції:

• акумуляція вільних фінансових ресурсів;

• надання кредитів;

• первинна публічна пропозиція цінних паперів;

• первинний розподіл, пов'язаний із залученням додаткового капі­талу завдяки продажу нових випусків цінних паперів;

• вторинний розподіл при продажу засновникамивеликих партій цінних паперів;

• консультування потенційних клієнтів;

• зниження ризиків при вкладанні фондових ресурсів;

• формування інвестиційних портфелів;

• страхування операцій на фінансовому ринку;

• спостереження за рівнем активності фінансового ринку та його аналіз;

• управління активами клієнтів;

• аналіз економічної діяльності клієнтів, наявних і потенційних емі­тентів;

• експертиза інвестиційних проектів.

73

Ці органи інформаційно пов'язані з багатьма інститутами рин­кової інфраструктури. Біржі надають інформацію про ціни (котирувальні бюлетені); емітенти - проспекти емісії, звіти госпо­дарської діяльності; державні органи банківської системи - інформа­цію про дисконтну ставку, відсотки дивідендів за облігаціями внутрішньої державної позики, а також установлюють перелік і рівень контро­льованих параметрів; депозитарії - інформацію про облік та рух цін­них паперів; клірингові установи - про суму взаємних заборгованостей; клієнти - суб'єктивну інформацію і дані бухгалтерської звітності.

Однією з умов ефективної роботи ФКО є перехід до безпаперової технології оброблення фінансово-кредитної інформації (ФКІ) з ви­користанням сучасних економіко-математичних методів, тобто створення АІС ФКО.

Система ФКІ орієнтована на кінцевого користувача, а отже, напогреби управлінського персоналу для вироблення управлінських рі­шень. Вона має відповідати вимогам вірогідності, точності, оперативності, своєчасності, повноти, багатоаспектності, правової довіри та юридичної обґрунтованості.

ФКІ є інструментом управління. Об'єктом комп'ютеризації е інформаційний процес управління фінансовою діяльністю ФКО.

74

Найменування функціональної підсистеми	Мета функціонування	Основні виконувані функції
Адміністратор	Підтримка структури БД в актуальному стані. Захист інформації.	Створення і вилучення користувачів. Зміна прав доступу до вмісту БД. Одержання інформації про користувачів.
Клієнт	Автоматизація ведення архівного досьє клієнта.	Актуалізація інформації про клієнтів. Накопичення інформації про клієнтів. Аналіз фінансової стійкості клієнтів.
Маркетинг	Автоматизація функцій аналізу попиту та пропозиції на послуги ФКО.	Збирання та оброблення інформації про послуги ФКО. Розрахунок цін на послуги. Виписування платіжних документів.
Стратегічне і практичне планування	Підвищення наукового рівня управління діяльністю ФКО	Розрахунок економічних нормативів діяльності. Складання планів на період.
Цінні папери	Автоматизація операцій з цінними паперами	Аналіз ефективності послуг ФКО.
Реальні інвестиції	Автоматизація операцій з реальними інвестиціями.	Визначення інвестиційної привабливості об'єкта.
Управління кредитами	Автоматизація операцій з кредитування клієнтів	Оцінювання кредитоспроможності клієнтів.

75

Первинна ланка страхового ринку - страхова компанія - є відокремленою структурою, яка здійснює укладання договорів на страхування та їх обслуговування. Страхова організація функціонує в економічній системі як самостійний господарський суб'єкт і "вбудована" я певну систему виробничих відносин.

Для забезпечення конкурентоспроможне її страхової організації слід своєчасно оновлювати асортимент страхових послуг.

Усі ці завдання найбільш успішно можуть бути розв'язані тільки за використання засобів обчислювальної техніки. Оброблення страхової інформації на ПЕОМ має забезпечити:

• одержання більш оперативної та вірогідної інформації;

• видачу бухгалтерським та економічним службам необхідних даних для контролю за правильністю страхових операцій, аналізу роботи страхових органів, виявлення резервів подальшого розвитку страхування, поточного та перспективного планування;

• складання бухгалтерської, статистичної звітностей;

• підвищення обґрунтованості рішень завдяки збільшенню обсягу інформації та скороченню термінів її оброблення.

• Одним із критичних чинників успіху страхового бізнесу є конкурентоспроможність страхової організації, а необхідною умовою розвитку страхових організацій - створення і підтримка високопродуктивних автоматизованих технологій їх діяльності. Такі технології мають забезпечувати своєчасне оброблення зростаючих обсягів інформації, оперативний внутрішній обмін даними між підрозділами, а також зовнішній обмін даними з клієнтами та партнерами.

• Створення і використання в страхових організаціях правильно спроектованих систем автоматизації управління страховою діяльністю (САУСД) є запорукою ефективності та діяльності н конкурентному середовищі. Пі системи складаються з підсистем, призначених для спеціалізованого оброблення та накопичення інформації.

76