7. Питання. Життя та діяльність я.А. Коменського

Я.А. Коменський народився в березні 1592 р. в м. Нівніце (Південна Моравія) в сім’ї мірошника.

З 1604 р. Коменський разом з сестрою залишились сиротами, і їм призначили опікунів. Пізніше хлопчика взяла до себе тітка з боку батька, і він переїхав в м. Стражницю. В кінці 1605 року м. Стражницю захопили угорські війська, які майже повністю зруйнували і спалили місто.  Я.Коменський змушений був повернутися до опікунів.

В 1608 році  Я.Коменський вступив до латинської школи в м. Пшерові, яку згодом  закінчив з відзнакою.

В березні 1611 року молодого Я. Коменського зарахували до Гернборнського університету на богословський факультет.

В лютому 1613 року Я.Коменський закінчив Гернборнський університет. Він поїхав до Амстердаму, потім — до Гейдельбергу, де вступив до знаменитого Гейдельберзького університету.

В 1614 році молодого Я.Коменського призначили керівником Пшеровської братської школи, де він в першу чергу намагався полегшити процес навчання. Він написав одну з перших своїх педагогічних праць «Правила більш легкої граматики».

В 1616 році Я.Коменський став помічником пшеровського єпископа. В цей період він написав працю «Листи до неба», де розкрив свої демократичні погляди на існуючий стан речей в сучасному йому суспільстві.

В 1618 році община «чеських братів» призначила Я. Коменського пастирем-проповідником в м. Фульнеці (Північна Моравія) і одночасно ректором братської школи. За час життя і діяльності в Пшерові і Фульнеці Я.Коменський отримав досвід роботи з дітьми в школі, що в значній мірі обумовило багатство і різноманітність його педагогічного вчення. Цей період діяльності великого педагога можна вважати одним з найвизначніших в становленні його педагогічного кредо, яке стало в подальшому основою його педагогічного вчення.

В умовах жорстоких переслідувань і посилення діяльності інквізиції Я.Коменський переховувався в маленькому містечку Брандисі під ім'ям графа Жертонинського. В підпіллі Я.Коменський багато читав, думав, писав.

В 1628  році Я.Коменський почав свою діяльність в м. Лешно (Польща). Спочатку він  займався  педагогічною роботою в гімназії «братів»: викладав у старших класах суспільствознавство та фізику, а потім став ректором цієї гімназії .

В 1642 році йому довірили посаду секретаря ради старійшин. У ці роки він активно працював над головною працею свого життя — «Великою дидактикою», роботу над якою завершив в 1632 році.

В період діяльності в м. Лешно  Я.Коменський працював і над відомою книгою «Материнська школа». Також він написав підручник з латинської мови під назвою «Відкриті двері до всіх наук». В 1633 році він опублікував роботу «Відкриті двері до мов і всіх наук» як підручник для початківців.

В 1641 році  Я.Коменського запросили до Лондона. Там він створив працю пансофічного характеру, яку назвав «Шлях світла».

В серпні 1642 року він їде до Швеції. В 1646 році до вищого журі Стокгольмського університету надійшли ще не закінчені дидактико-методичні праці,  серед яких «Новітній метод викладання мов», де пропонувалась методика викладання латинської мови, в основу якої покладено індуктивний метод викладання.

В 1648 році синод запросив  Я.Коменського  на посаду єпископа общини «чеських братів». В Угорщині  Я.Коменський відкрив в м. Шарощ-Паток три класи гімназії за новою системою навчання. Там він закінчив книгу «Видимий світ у малюнках»,яка була опублікована в 1658 році.

В 1668 році  Я.Коменський написав твір під назвою «Єдине необхідне», який став його лебединою піснею, де педагог-мислитель підвів підсумки свого життя і діяльності, хоча останнім твором його стало «Продовження братського завіту», який, по суті, є автобіографією великого чеського педагога-мислителя (1669).

15 листопада 1670 року Я.Коменський помер, був похований поблизу Амстердама, на території французької церкви.

Вчені вважають, що світогляд Я.Коменського був суперечливим. За релігійними поглядами він — протестант. В питаннях теорії пізнання, що  має місце в   його роботах, він виявляє значні матеріалістичні тенденції. У гносеологічному відношенні  Я.Коменський — сенсуаліст. Він стверджує, що світ пізнається. Подібно до Аристотеля і Ф. Бекона, Я.Коменський заперечував можливість думки, знання, ідеї. Він стверджує, що розум є тільки «tabula rasa», або «чиста дошка», де ще нічого не написано, але на якій з часом може бути написано все [14, 16, 17].

Дидактичні праці  Я.Коменського, особливо, «Велика дидактика», побудовані на основі сенсуалістичної гносеології. Значне місце в них відводиться індуктивному методу.  На цей метод він звертає увагу  також у підручниках «Видимий світ у малюнках», «Відкриті двері до мов» і деяких інших. Сенсуалістичний характер світогляду Я.Коменського   виявився в його вченні про наочність. «Пансофія» Я.Коменського визначила вимоги всебічної і систематичної освіти і пізнання. Його ідея «всіх учити всьому» виникала із міркувань про те, що всі люди здібні до пізнання й освіти, простий народ повинен отримати доступ до знань,  навчання всіх  дітей є справою  необхідною.

Великий педагог вважав  виховання  найважливішим засобом підготовки людини до діяльного, практичного життя, до пізнання реального світу. Я.Коменський доводив це положення, вказував, що цілі і завдання виховання повинні бути узгоджені з можливостями  пізнання людини.