
- •16.Педагогічні погляди стародавніх грецьких і римських філософів.
- •21.Питання
- •35 Питання. Організація навчально-виховного процесу у вальдорфських школах
- •7. Питання. Життя та діяльність я.А. Коменського
- •8 Питання / 9 питання. Принцип природовідповідності, вікова періодизація та система шкіл (за я.А. Коменським)
- •38 Питання
- •37 Питання
- •67 Питання. Ідея народності та природовідповідності виховання г. Сковороди
- •68 Питання Педагогіка о. Духновича
- •69 Питання. Педагогічна діяльність м.В. Ломоносова
- •70 Та 82 питання (102 букварь шевченка) Просвітницька діяльність Кирило-Мефодіївського товариства (т. Шевченка, п. Куліша)
- •Можливі відповіді на питання 72,73,74,75,76,103,104
- •71 Питання. Освітньо-педагогічна діяльність м. Пирогова
- •78 ПитанняОрганізаційна й педагогічна діяльність м. Корфа
- •79 Птання. Просвітницько-педагогічна діяльність X. Алчевської
- •77 Питання Теорія й практика вільного виховання л. Толстого
- •83 Питання Ідея національної школи м. Драгоманова
- •85 Питання. Освітньо-педагогічні ідеї і. Франка
- •88 Питання. Педагогічні ідеї л. Українки
- •80 Птання. Освітня й педагогічна діяльність т. Лубенця
- •84 Питання Ідея національної школи с. Русової
- •Можливі відповіді для питань 91,92,93,94,95,96 Життя й педагогічна діяльність а. Макаренка
- •97 Питання Ідея національного рідномовного виховання і. Огієнка
- •101 Питання Національний виховний ідеал г. Ващенка
- •Можливі відповіді на питання 99,100,,107,108,109,110,111, Життя та педагогічна діяльність в. Сухомлинського
78 ПитанняОрганізаційна й педагогічна діяльність м. Корфа
Корф Микола Олександрович (1834—1883) – видатний педагог і методист. Народився у Харкові. Закінчив петербурзький пансіон А.Я. Філіппова. У 1848—1854 роках навчався у Олександрійському ліцеї (Петербург), після закінчення якого працював у Міністерстві юстиції. Створив мережу навчальних земських малокомплектних шкіл.
М. Корф, виконуючи обов'язки голови повітової училищної ради у м. Олександрівську (нині м. Запоріжжя), багато зробив для створення в повіті нових навчальних земських шкіл, пропагував організацію недільних повторювальних шкіл. У створених М.О. Корфом початкових земських школах (з трирічним курсом навчання) заняття проводив один вчитель одночасно у трьох класах. Підготовці вчителів для цих шкіл він віддавав багато сил, створював плани занять і методики проведення уроків, сам проводив уроки. Крім того, М.О. Корф організував проведення вчительських з'їздів. Значне місце у його педагогічній спадщині відведено ідеї загального обов'язкового навчання шляхом досягнення загальної письменності населення. До важливих умов здійснення загального навчання М. Корф відносив:
а) обов'язкове навчання дітей різної статі, незалежно від їх національного походження і соціального статусу;
б) така організація навчально-виховного процесу, яка б гарантувала набуття дітьми дійсно корисних і міцних знань, умінь і навичок;
в) спільне навчання хлопчиків та дівчаток;
г) близькість школи до місця проживання учнів. Основною метою загальноосвітньої школи М. Корф вважав підготовку людини, і до того ж людини розвинутої фізично і духовно. Вона повинна дати учням різнобічні гуманітарні і реальні знання, розвинути здатність до самоосвіти, виховати у них такі моральні риси, як патріотизм, чесність, справедливість, любов до праці, дисциплінованість тощо. Школа повинна всіляко сприяти зміцненню фізичних сил і здоров'я учнів і розвивати естетичні почуття. Основними дидактичними правилами М. Корф вважав: міцність знань; доступність процесу навчання; самостійні роботи; опора на досягнуте; наочність навчання. М. Корф написав підручник «Наш друг».
79 Птання. Просвітницько-педагогічна діяльність X. Алчевської
Алчевська Христина Данилівна (1841—1920) — український педагог просвітитель, харківська вчителька. Відіграла провідну роль у розвитку недільних шкіл в Україні.
Народилася Христина Данилівна Алчевська (Журавльова) 16 квітня 1841 р. у Борзі на Чернігівщині у сім'ї вчителя. Батько через свою жорстоку обмежену натуру був проти жіночої освіти. У своїх відомих спогадах «Передумане й пережите»Христина Данилівна розповідає, як вона самотужки навчилася читати, підслуховуючи за дверима кімнати ті уроки, що їх давав братам найнятий за 5 карбованців студент-семінарист.
Початком педагогічної діяльності X. Алчевської прийнято вважати початок епохи «ходіння в народ» (60-гі роки XIX ст.). В цей час вона багато читає, пише вірші, відвідує у Курську гурток молоді, захоплюється творами Г. Чернишевського, О. Добролюбова, О. Герцена. У 1862 р. X. Алчевська засновує жіночу недільну школу, що якийсь час діяла нелегально через заборону царського уряду і була офіційно відкрита лише у 1870 році.
Недільна школа X. Алчевської являла собою унікальне, гідне подиву явище в історії вітчизняної педагогіки. «Коли б ця школа була за кордоном, вона... служила б предметом дбайливого вивчення, становила б предмет симпатій, турбот усього суспільства». За десять років кількість учнів збільшилася з 100 до 317, а ще через два десятиліття — 619. Серед тих, кому випало щастя вчитися у цій школі, були малі дівчатка й зовсім дорослі жінки, жительки міста і селянки з харківських околиць. Поділ на класи здійснювався одночасно за віком і рівнем підготовки. Учні мали можливість отримати початкову освіту безкоштовно. Навчання з усіх предметів велося за спеціальними програмами, що передбачали посилену роботу в класі; на домашнє завдання відводилося читання художніх творів. У 1885 р. програми навчання X. Алчевської були вперше надруковані (взагалі вони витримали чотири видання) і впродовж трьох десятиліть були своєрідним орієнтиром для багатьох недільних шкіл Росії.
В історії педагогіки Х.Алчевська відома як основоположниця методики навчання дорослих грамоти (посібник «Книга дорослих», методично-бібліографічний порадник «Що читати народові?»); вона також розробила методику проведення літературних бесід з учнями.