Послідовність виконання курсової роботи

1. Послідовно визначають координати колірності випромінювання джерел А, В, С, що пройшло через досліджуваного світлофільтр, виготовлений з певної марки кольорового скла заданої товщини (марка скла та товщина зразка вибираються згідно таблиці 1), для чого:

а) користуючись даними десяткових показників поглинання наведеними у додатку А за виразом (3) визначають залежність спектрального коефіцієнта пропускання світлофільтра від довжини хвилі. Крім таблиці, визначену залежність подають також у графічному вигляді;

б) використовуючи дані відносного спектрального розподілу енергії джерел (додаток Б), спектральною залежністю ординат сумування (додаток В) або добутками ординат сумування кольору на величини відносного спектрального розподілу енергії випромінювання джерел світла (додаток Д) за виразом (1) визначають координати кольору випромінювання джерела світла заданого типу, що пройшло через світлофільтр;

в) виконані обчислення подають таблично (можливий варіант таблиця 3).

2. Визначають інтегральний коефіцієнт пропускання світлофільтра, для цього використовують результати сумування у'_ і той факт що величина у' нормована таким чином, що її значення рівне 100, тому значення величини у'_ чисельно буде рівним інтегральному коефіцієнту пропускання вираженому у процентах.

Таблиця 3

Розрахунок координат кольору випромінювання, що пройшло крізь світлофільтр

, нм		Координати кольору випромінювання, що падає				Координати кольору випромінювання, що пройшло
380	...	...	...		...	...		...		...
---	---	---	---		---	---		---		---
760	...	...	...		...	...		...		...

3. Визначають колірний тон випромінювання, для чого:

а) на графіку кольоровості [х у] з попередньо побудованим локусом за даними питомих координат колірності (додаток В) наносять точку з координатами, що відповідають координатам кольору, випромінювання вибраного джерела світла х_б у_б , наприклад джерела типу А, (див табл. 1), та точку з координатами, що відповідають підрахованим координатам випромінювання, що пройшло крізь світлофільтр x,y;.

б) через знайдені точки (починаючи з точки, що має координати х_б у_б) проводять пряму лінію до перетину з локусом на якому позначені довжини хвиль однорідних (чистих спектральних) тонів і за цією отриманою точкою перетину локуса (точка з координатами x_,y_ ) визначають довжину хвилі (у нанометрах) домінуючого випромінювання тобто – колірний тон.

4. Операцію описану в п. 1-3 повторюють для джерел типу В і С.

5. За визначеними значеннями колірного тону для випромінювань, що пройшли через світлофільтр від джерел типів А, В, С, будують залежність колірного тону цих випромінюваннь від колірної температури джерела світла.

6. За виразом (4) визначають чистоту (насиченість) кольору випромінювання, що пройшло крізь світлофільтр, для цього:

а) визначають координати точки x_,y_ перетину лінії, що сполучає координати кольору випромінювання джерела світла та координати кольоровості випромінювання випромінювання, яке пройшло кріль світлофільтр (див. п.3);

б) точка x_,y_на локусі _визначить колірний тон випромінювання (домінуючу довжину хвилі), що пройшло крізь світлофільтр.

в) за виразом (4) визначають величину чистоту кольору випромінювання, що пройшло через досліджуваний світлофільтр.