Відродження

Золота сільничка роботи Бенедуто Челіні - візитна карточка Відродження. Ювелірні вироби мають риси монументальної скульптури. Існує різниця між художником-проектантом та виконавцем.

Декор переважає над функціями.

Бенбенутто Челліні, Драсмур Хорпік та Вергіній Сомос - створюють трактати про ювелірку.

Прикраси демократичніші та втрачають етнонаціональні риси.

Поштовх - відкриття огранки діамантів Льюісом Де Бергом. Оправи-касти - малопомітні прикраси.

Кліпси-буклі на одязі - носять чоловіки.

Відроджується гліптика.

Комессі - типово ренесансна прикраса(камея+всі матеріали).

Мистецтво плакетки винайдено і використовувалися.

Французьке срібне начиння.

В період Ренесансу популярним є золотарство Нідерландів.

З'являється олово - з нього лили парадний посуд.

Архітектурний метал розквіт, особливо решітки. Решітки легкі та ажурні, близька горизонталь. Ковальство, штамп і лиття, перев’язь, зварювання, золочення окремих деталей та поліхромія. Ті самі риси має холодна зброя і військове спорядження.

Максиміліанівські лати - 200 частин + 1000 деталей.

Класицизм і ампір.

Повернення до строгості, гармоніï, симетріï. Лотос, лаврові листки, маски. Точність, ритм. Вплив фабричних технологій на ювелірне мистецтво.

Нові матеріали:

-томпак(латунь)

-нейзільбер(мідь+нікель+цинк)

1870 - Нова оправа діамантів(платина). Емінь Картьє - нові типи оправ, вивчення ісламськоï різьби, вивчення японськоï лаковоï мініатюри, вивчення ковальства,

вивчення мереживного шиття, мистецтво Людовіка. Джерело - природа, банти і антична орнаментика.

В англійських виробах (Болсовер-покриття міді сріблом) - шефілдське срібло.

Ампір - поєднання античного і єгипетського мистецтва.

Починають патеновати бронзу.

Французькі бронзівники - Томір і Гутьєр.

Бідермаєр.

Розчленована гранчаста форма предметів.

Бронзу замінюють сплавом міді і латуні(мусяж).

З ХІХ ст. - чавунне лиття.

Модерн і постмодерн.

Рене Лалік, Картьє, Ван де Вельде, Тіфані. Ці фірми і зараз існують.

Пошук в галузі освітлювальних приладів.

Архітектурний метал - Гімар Ейфель(Ейфелова Вежа), Орта, Гімар, Гауді.

Напрями:

-конструктивізм;

-функціоналізм;

-арт-деко;

Середина-кінець ХХ ст.

Пікассо, Далі, Калгера, Гіа-Кометі, Ієнсен.

Напрямки:

-авторський;

-салоний;

Художня кераміка.

Кераміка - вироби з глини, випалені, можливий декор.

Від використованоï в кераміці сировини вирізняють:

- фарфор(випал - не менше 1200' С);

- фаянс;

- теракот;

- кам'яна маса;

- шамот, майоліка(каолін-глина з камінчиками);

Перші вироби - виліплені вручну. виникла кераміка в неоліті, спочатку випалювався на вогнищи.

IV тис. до н.е.(енеоліт) винайдено гончарний круг. Первісні орнаменти:

- ритований;

- лощення;

- рельєфний;

В Стародавньому Єгипті винайдено фаянс(глина з каоліном та іншими матеріалами). Його покривали скляною поливою.

В Середньовіччі фаянс поширений на Близькому Сході. У VIII ст. кераміка розвивається в Іспанії, потім поширюється на Італію, де дістає назву "майоліка".

В Ренесансі майоліка стає популярною(Паліссі; місто Сен-Порше). В Німеччині популярний польовий шпат(1200 – 1800 'С), ïх покривали соленими і свинцевими поливами.

XVII-XVIII ст. - популярна "дельфська кераміка".

Найдосконаліший вид кераміки - фарфор, відрізняється білою і прозорою(в тонких місцях) поверхнею, винайдений у VI ст. н.е.. У Європі в Мейсені винайдений Бетгером у 1706 р.. Матеріали - тугоплавка, біла, жирна глина-каолін, польовий шпат, кварц, пісок, крейда. Полива(глазур) - біла маса, ті самі складники в інших пропорціях. XVII - XVIII ст. - в Європі вироблявся "м'який фарфор" і "кістяний фарфор". Оздоблювались підполивним і надполивним надписом. Натуральний фарфор(бісквіт) - без поливи і орнаменту.

Кераміка має ефект несподіваності.

У XX ст. вводять механічні прийоми - калькоманія, штамп, деколі.

Керамічні вироби мають свої фабричні знаки - марки на зовнішній поверхні дна(назви, перші літери місцевості, авторів, власники виробництв, символи, герби, дати, номери серій).

Кераміка Месопотамії.

Передня Азія: Шумер, Акад, Асірія, Вавилон. Вплинула на Єгипет та античний світ. Найдавніший посуд ліплений вручну і опалений на вогнищі.

З V тис. до н.е. винайдений гончарний круг і піч. Характерні плоскодонні чаші. Існує розписна(строката) кераміка. Декор наноситься чорною і червоною фарбою. Хрестики, квадрат... - вкладаються в концентричний орнамент.

Тарілки знайдені в Тель-Апачіні.

Тель-Халафа: знайдено мотив букрані - череп бика(в середині посудини).

На території сучасного Ірану у V-IV тис. до н.е. з'являється гончарний круг.

Персиколь, Тепесі-Алька. Орнаментальні мотиви: пелікани, хижаки, гірські козли.

Посуд знайдений в некрополі в Суза. Орнаментальні мотиви: мальтійський хрест, свастика, шаховий візерунок, ламані лінії.

Зображення є схематичними, зображення гончих псів.

Поза межами Месопотамії кераміку наслідували Хети. Посуд витягнутий, овоïдний, поверхня ангобована. Зооморфний посуд у вигляді лева або коня. Декор: спіралі або концентричні круги. Але найчастіше посуд є не орнаментований. Сильно розвинута монументальна кераміка.