Римська металопластика

Немає єдиної стилістики. Виявляються етнонаціональні риси. Поширена техніка бронзової скульптури.

Племена - сабіри, умбри і лаціï.

У V ст. н.е. в Римі існували понад 3000 скульптур(погруддя Марка Аврелія).

Принцип "веризму"-документальна достовірність. Немає психологізму.

Біля Колізею знаходилась бронзова статуя Нерона, висотою 30 м..

Популярні триноги для котлів, сітоли, вази, курильниці, лампадки...Бронзу інкрустували сріблом. Форми прості, рельєфним декором.

"Mundus Miliaribus" - туалетні приладдя для жінок.

Дуже популярний алюміній(починаючи з часів Тіберія) - називали "посуд із глини".

Не змогли створити єдиний золотарський художній стиль. Не мали грецьких впливів на золото. Вплив має етруське золото. З ІІІ ст. до н.е. популярними стають золоті прикраси. Еклектизм і відсутність оригінальність. Почали у ювелірці використовувати срібло та залізо. Прикраси для простолюдинів.

перстні були ознакою приналежності до влади. З часів Августина перстні дозволено носити медикам і воєначальниками. З'явились золоті та залізні весільні перстні.

Носили ансамбль прикрас: аграфи(фібула-булавка), кулясті сережки з підвісками-перлами і художнім камінням, дрібні прикраси на волоссі. З'являється уроброс. Вперше використовували бурштин. Підвішували медальйони.

Пізній період - прикраси стають поліхромними.

Монолітні об'єми витискають скань і філігрань.

Візантія

Золото - основний матеріал- символ неземного світу, сонця і слави. Культивування кольору у вигляді символічно-містичного мерехтіння мозаїк, золота, емалі та коштовного каміння. Золотарство втрачає античну красу об'ємних форм, благородних пропорцій, вишуканих ритмів.

Античний принцип “мімесісу” несприятливий для візантійського мистецтва.

У ювелірному мистецтві виявилося прагнення продовження античних традицій у християнському трактуванні. Намітились два напрями: світське і духовне мистецтво. Новими об'єктами стали:

• хрести;

• ікони;

• окладні;

• релікварії;

• ковчеги;

• літургійні чаші;

• оправи Євангелій;

• фляги для свяченої води чи олії;

• нові форми курильниць;

• лампади;

Бронзові підвісні світильники для храмів є синтезом християнських та античних традицій, що виконані у формі лиття, прикрашеними християнською символікою, монограмами та листям аканту. Бронзові люстри “лампадофор” у вигляді моделі християнської базиліки.

Поширене карбування, особливо на сріблі.

Одяг знаті є спорідненим з одягом варварів. Фігурні композиції не мають місця подій, зустрічаються на предметах світського мистецтва. Мотиви: античні, фантастичні або побутові. Надмірне захоплення деталями та спотворення пропорцій.

Популярне використання кістки, особливо слонової. Декорувалися позолотою і черню.

Молівдовули — свинцеві підвісні печатки, мають антропоморфні релігійні та владні зображення.

Техніка перетинчастої та виїмчастої емалі стала самостійним способом декорування. Близька до церковних мозаїк і рукописних мініатюр. Поширилась на ближні країни.

У палацах більшість предметів були зроблені з срібла. У Константинопольському Великому Палаці карбованими і черненими є стіни та підлога. Обабіч трону стояли механічні леви, що гарчали і трясли хвостами, навколо золоті світильники.

З Італії та Франції запозичена техніка лиття бронзових воріт.

Завоювання турками Константинополя знищило більшість пам'яток.

Дороманська і романська доба.

З'являється єдиний стиль. Найбільші цінності зброя і прикраси.

І ст. - нашестя гунів принесло поліхромний стиль. Поділяються:

- предмети з кольоровими вставками в напаяних гніздах;

- перетинчаста інкрустація;

Покривали золото гранатом, сердоліком, склом, бурштином та орнаментами зерні, філігрань і мотив плетінки або ялиночки. Напаянні або вирізані ряди гнізд. Виготовляли діадеми, скроневі кільця, перестні, сережки...

Зі срібла - масивні фібули.

Територія Польші, Румунія, Югославія, Німеччина.

Ювелірні вироби вест-готів(Іспанія). V-VI ст.. Великі корони вождів з підвісними вотивними хрестами та античними камеями.

Ліможські емалі: XIV-XV ст., християнські сюжети, поліхромний живопис, золоте обрамлення, популярні триптихи, іноді світські мотиви.

Вікінгі і кельти V-VII. Процесійні хрести, використання яскравих емалей, чернь і гравіювання. Дрібна орнаментика. Криві лініï, повпливали на романську архітектуру. Символіко-алегоричні християнські вироби.

Гільдіï класифікували якість.

Епоха меровінгів, з'являються пустотілі фігурки святих.

Готична металопластика.

Основний замовник - церква та бюргери. Існують гільдіï. Популярні прикраси на одязі(бляшки на мештах, одязі та ланцюги). Прикраси - абсолютно прозорі емалі на сріблі. З'являються комплекти прикрас - парюри. Стилізований рослинний орнамент, з'являються квадратні фібули, відтворення храмовоï архітектури. Єпископські перстні у формі готичного шатра. Хрести, релікваріï та філактеріï. Дарохранительноці. Немає поліхроміï, вияв світлотіні, фактури, коштовне та напівкоштовне каміння.

З XIV ст. мідь витісняється сріблом. Монстранціï. Переважно Нідерланди і Німеччина. Німецьки покльовані кубки.

Бронза - техніка втраченого воску, з'являються світські мотиви.

З'являються цехові ковалі. Брамні, віконні та аркатурні грати. Гранчасті прути. Дві форми лицарських мечів: поясник, півторак. Техніки: вороніння, інтарсія, карбування, ковка, витравлювання і коштовне каміння.

З XIV ст. винайдено вогнепальну зброю.